Тищик Євген Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Костянтинович Тищик
Народження 8 вересня 1919(1919-09-08)
Чеснівка
Смерть 10 березня 1944(1944-03-10) (24 роки)
Умань
Країна СРСР СРСР
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ танкові війська
Партія КПРС
Звання старший лейтенант
Формування 254-й танковий батальйон 50-ї танкової дивізії 16-го танкового корпусу 2-го Українського фронту
Війни / битви Німецько-радянська війна
Чернігівсько-Прип'ятська операція
Корсунь-Шевченківська операція
Умансько-Ботошанська операція
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
CMNS: Тищик Євген Костянтинович у Вікісховищі

Євген Костянтинович Тищик (* 8 вересня 1919, Чеснівка (нині Лисянського району, Черкаської області) — 10 березня 1944, Умань, УРСР) — радянський танкіст, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Українець. Закінчив неповну середню школу. Працював у Києві електромонтером. У 1939 році призваний до лав Червоної Армії і вступив до Київського танково-технічного училища.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Член ВКП(б) з 1943 року. Воював у складі танкових підрозділів на Південно-Західному і 2-му Українському фронтах. Брав участь у Чернігівсько-Прип'ятській, Корсунь-Шевченківській та Умансько-Ботошанській операціях.

10 березня 1944 року командир роти 50-ї танкової бригади (3-й танковий корпус, 2-а танкова армія, 2-й Український фронт) старший лейтенант Тищик в числі перших увірвався в Умань і більше години до підходу підкріплення вів у місті бій з противником, знищивши чотири танка, чотири зенітних гармати і велику кількість гітлерівців. Загинув у цьому бою, врізавшись своїм танком у німецькі бензовози. Похований на площі в Умані.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Євгену Костянтиновичу Тищику посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороджений також орденами Леніна, Вітчизняної війни 2 ступеня, Червоної Зірки[1].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Навічно зарахований до списків Київського вищого танкового інженерного училища. На одній з його будівель йому встановлена меморіальна дошка[2]. Ім'я Є. К. Тищика носить загальноосвітня школа села Хижинцях та одна з центральних вулиць Умані.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Боевые звёзды киевлян. — Київ: Политиздат Украины, 1983;
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. Москва., 1988;
  • Они отстояли мир. Дніпропетровськ, 1985. стор. 306–307.