Токай (Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Токай
Tokaj
Герб
Герб
Токай (Угорщина)
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Боршод-Абауй-Земплен
Регіон Північна Угорщина
Населення 5 009
Площа 28,2 км²
Густота населення 177,62 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 3910
Телефонний код +36-47
Географічні координати 48°07′00″ пн. ш. 21°25′00″ сх. д. / 48.11667° пн. ш. 21.41667° сх. д. / 48.11667; 21.41667Координати: 48°07′00″ пн. ш. 21°25′00″ сх. д. / 48.11667° пн. ш. 21.41667° сх. д. / 48.11667; 21.41667
Водойма Тиса
Місцева влада
Веб-сторінка tokaj.hu
Мапа
Токай (Угорщина)
Токай
Токай

Commons-logo.svg Токай у Вікісховищі

Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1063
(англ.)рос.

То́кай (угор. Tokaj) — місто в Угорщині. Знаходиться в медьє Боршод-Абауй-Земплен (Північна Угорщина) на березі р. Тиса. Відстань до Мішкольца, адміністративного центру медьє, становить 54 км.

Місто Токай — центр виноробного регіону, в якому виробляється однойменне вино. Регіон включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Український слід[ред. | ред. код]

Токай — давньоруське містечко біля місця впадіння Бодрога до Тиси, яке колись називалося Стоки (річки стікалися докупи).[1]
Незважаючи на сильний тиск, українці не стали моментально мадярами, до 1845 року у Токаї діяла руська школа, притому, що такої школи не було навіть у Ужгороді та Хусті. По сьогодні тут збереглася руська православна церква, служба в якій триває з XVI століття. З 1750 року богослужіння відбуваються в новому приміщенні, яке існує й досі. Тут зберігаються такі раритети, як «Євангеліє» 1744 року та «Апостол» 1766 року видання. В місті діє досі також греко-католицька церква.

Російський слід[ред. | ред. код]

16 (28 за новим стилем) червня 1849 року 4-й корпус російських каральних військ, увійшовши в місто, розграбував і сплюндрував його.[2]

Токай і Григорій Сковорода[ред. | ред. код]

Православна церква в Токаї

При вході до православної церкви встановлена меморіальна дошка. Текст: «У моїй любій Гунгарії. На цьому місці стояла православна дерев'яна церква, в якій у 1745—1753 роках був півчим і звідси вирушав у мандрівки по Угорщині та інших країнах Європи великий український просвітитель-гуманіст філософ і поет Григорій Сковорода». Дошка була встановлена 1998 року товариством української культури в Угорщині.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Історія карпатських русинів» Михайло Лучкай, Ужгород, видавництво «Закарпаття», 1999 рік, том 1, сторінка 44
  2. Алабинъ П. Четыре войны. Походныя записки въ 1849, 1853, 1854-56, 1877-78 годахъ. — Самара, 1888. — с. 116—120.