Токай (Угорщина)
Токай Tokaj | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Основні дані | |||||
Країна | ![]() | ||||
Медьє | Боршод-Абауй-Земплен | ||||
Регіон | Північна Угорщина | ||||
Населення | 5 009 | ||||
Площа | 28,2 км² | ||||
Густота населення | 177,62 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
Поштові індекси | 3910 | ||||
Телефонний код | +36-47 | ||||
Географічні координати | 48°07′00″ пн. ш. 21°25′00″ сх. д. / 48.11667° пн. ш. 21.41667° сх. д. | ||||
Водойма | Тиса | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | tokaj.hu | ||||
Мапа | |||||
| |||||
![]() | |||||
|
![]() |
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1063 (англ.) |
То́кай (угор. Tokaj) — місто в Угорщині. Розташоване в медьє Боршод-Абауй-Земплен (Північна Угорщина) на березі р. Тиса. Відстань до Мішкольца, адміністративного центру медьє, становить 54 км.
Місто Токай — центр виноробного регіону, в якому виробляється однойменне вино. Регіон включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Токай — давньоруське містечко біля місця впадіння Бодрога до Тиси, яке колись називалося Стоки (річки стікалися докупи).[1]
Незважаючи на сильний тиск, українці не стали моментально мадярами, до 1845 року у Токаї діяла руська школа, притому, що такої школи не було навіть у Ужгороді та Хусті. По сьогодні тут збереглася руська православна церква, служба в якій триває з XVI століття. З 1750 року богослужіння відбуваються в новому приміщенні, яке існує й досі. Тут зберігаються такі раритети, як «Євангеліє» 1744 року та «Апостол» 1766 року видання. В місті діє досі також греко-католицька церква.
16 (28 за новим стилем) червня 1849 року 4-й корпус російських каральних військ, увійшовши в місто, розграбував і сплюндрував його.[2] Опис погрому, записаний очевидцем:
«Здѣсь я убѣдился, что выражение „разграбить въ пухъ и прахъ“ не есть красное слово, а вѣрное и буквально-точное выраженіе дѣйствительности. Во всѣхъ разграбленныхъ домахъ на полу лежалъ слой пуху и праху около аршина толщиною, — пуху изъ распоротыхъ перинъ и подушекъ, а праху отъ разбитыхъ посуды, зеркаль, люстръ, мебели, оконъ, изломанныхъ печей и проч. и проч.; ни одна вещь не осталась цѣлою; все было разбито въ дребезги, изломано въ мелкіе куски; не щадили вещей, имѣвшихъ цѣнность; ничего не брали, а все разрушали; въ этомъ видно болѣе негодованія и мщенія, чѣмъ корысти.»[3].
Токай і Григорій Сковорода
[ред. | ред. код]При вході до православної церкви встановлена меморіальна дошка. Текст: «У моїй любій Гунгарії. На цьому місці стояла православна дерев'яна церква, в якій у 1745—1753 роках був півчим і звідси вирушав у мандрівки по Угорщині та інших країнах Європи великий український просвітитель-гуманіст філософ і поет Григорій Сковорода». Дошка була встановлена 1998 року товариством української культури в Угорщині.
-
Річка Тиса, м. Токай
-
Токайський палац
-
Токай-Хедьялья
- Святослав Семенюк. Українські історико-етнічні землі. Львів, «Апріорі», 2011.
- Токай // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- В Гунгарії любій… — Токай на сайті «VOLOЦЮГИ»
- Tokaj // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 358. (пол.)
- ↑ «Історія карпатських русинів» Михайло Лучкай, Ужгород, видавництво «Закарпаття», 1999 рік, том 1, сторінка 44
- ↑ Алабинъ П. Четыре войны. Походныя записки въ 1849, 1853, 1854-56, 1877-78 годахъ. — Самара, 1888. — с. 116—120.
- ↑ Лихутин М.Д. Записки о походе в Венгрию в 1849 году. — Москва, 1875. — С. 107.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |