Тордина бура
| Тордина бура | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Malacocincla abbotti Blyth, 1845[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Trichastoma abbotti Turdinus abbotti | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Торди́на бура[3] (Malacocincla abbotti) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії[4]. Виділяють низку підвидів.
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Довжина птаха становить 12—17 см. Забарвлення переважно коричневе, горло і груди сіруваті, верхні покривні пера крил рудуваті. Боки і нижні покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Над очима сірі «брови», від дзьоба до очей ідуть сірі смуги[5][6].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють вісім підвидів:[7]
- M. a. abbotti Blyth, 1845 — від східних Гімалаїв до Малайського півострова;
- M. a. krishnarajui Ripley & Beehler, 1985[8] — східна Індія (Східні Гати в штатах Андхра-Прадеш і Одіша)[9];
- M. a. williamsoni Deignan, 1948 — від східного Таїланду до південного В'єтнаму;
- M. a. obscurior Deignan, 1948 — південно-східний Таїланд і південно-західна Камбоджа;
- M. a. altera (Sims, 1957) — південний Лаос і центральний В'єтнам;
- M. a. olivacea (Strickland, 1847) — південь Малайського півострова і Суматра;
- M. a. concreta Büttikofer, 1895 — острови Белітунг (на схід від Суматри) і Калімантан;
- M. a. baweana Oberholser, 1917 — острів Бавеан.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Бурі тордини мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш[10], М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Індонезії і Малайзії. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів, в чагарникових заростях, мангрових лісах, на болотах та у вторинних лісах[11].
Поведінка[ред. | ред. код]
Бурі тордини зустрічаються поодинці або парами. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в лісовій підстилці. Сезон розмноження триває з квітня по липень. Гніздо чашоподібне, розміщується в заростях поблизу землі[12]. В кладці 2-3 яйця[13]. За сезон може вилупитися кілька виводків[14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Malacocincla abbotti.
- ↑ Blyth, Edward (1845). Notices and descriptions of various new and little known species of birds. Journal of the Asiatic Society of Bengal. 14 (part 2, No. 164): 546–602 [601].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Т. 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 424.
- ↑ Baker, E.C.S. (1922). Fauna of British India. Birds. Т. 1 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 260.
- ↑ Oates, E.W. (1889). Blanford, W.T. (ред.). The Fauna of British India. Birds. Т. 1. London: Taylor and Francis. с. 154.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 лютого 2022.
- ↑ Ripley, S.D.; Beehler, B.M. (1985). A new subspecies of the babbler genus Malacocincla abbotti from the Eastern Ghats, India. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 105 (2): 66—67.
- ↑ Dasgupta, J.M. (1976). Occurrence of Abbott's Babbler Trichastoma abbotti (Blyth) in Orissa. Journal of the Bombay Natural History Society. 73 (1): 217—218.
- ↑ Law, Satya Churn (1945). Note on the occurrence of some hithero unrecorded birds in central and south Bengal. Ibis. 87 (3): 405—408. doi:10.1111/j.1474-919X.1945.tb01372.x.
- ↑ Yong, D.L. (2009). Persistence of babbler (Timaliidae) communities in Singapore forests (PDF). Nature in Singapore. 2: 365—371.
- ↑ Pobprasert, Korakoch; Gale, George A. (2010). Nest-site selection by Abbott's Babblers Malacocincla abbotti in northeastern Thailand. Acta Ornithologica. 45 (1): 67—74. doi:10.3161/000164510X516100.
- ↑ Hume, A.O. (1889). Oates, E.W. (ред.). The Nests and Eggs of Indian Birds. Т. 1 (вид. 2nd). London: R.H. Porter. с. 103.
- ↑ Pierce, Andrew J.; Pobprasert, Korakoch; Gale, George A. (2004). Breeding ecology and nesting success of Abbott's Babbler (Malacocincla abbotti). The Wilson Bulletin. 116 (3): 275—277. doi:10.1676/04-010.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |