Третій Корпус УГА
| III Корпус | |
|---|---|
 | |
| На службі | січень1919 - лютий 1920 |
| Країна |
 ЗУНР |
| Належність |
 УГА |
| Вид | сухопутні війська |
| Тип | піхота |
| Чисельність | корпус |
| Штаб | Стрий |
| Війни/битви | Чортківська офензива |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
Григорій Коссак |
Третій Корпус (III Корпус[1]) — військове формування Української Галицької Армії у 1919-1920 роках.
Команда (штаб) була розташована у Стрию, відповідав Станиславівській військово-територіальній області.
Історія[ред. | ред. код]
Утворено в січні-лютому 1919 року з бойових груп «Щирець», «Рудки», «Крукеничі», «Глибока», «Старий Самбір».
На польському фронті Третій корпус обороняв бойову лінію на просторі 178 кілометрів від Тісної в Карпатах до Оброшина під Львовом; бойовий стан — 15,000 багнетів і шабель, і 24 батареї гармат.
У червні Третій корпус було реорганізовано і до нього увійшли бригади: Коломийська (2), Самбірська (8), Стрийська (11) і 14, а також новоутворенні: 12 і Кінна (1). Під час Чортківської офензиви Третій корпус нараховував 7,000 багнетів і шабель і 13 батарей гармат.
На Наддніпрянщині 2 і 8 бригади та Кінна (1) увійшли до Армійської Групи генерала А. Кравса, 11 бригада — до групи полковника Олександра Удовиченка, а 14 була залогою Вінниці до свого відходу на фронт проти Добровольчої армії.
10 січня 1920 року 3-й корпус УГА прибув на радянський фронт до району Крижопіль — Горячківка — Писарі. 16 січня корпус з боями рухався вздовж залізничної колії Бірзула (Подільськ) — Чубівка. 10 лютого по оголошенні ЧУГА корпус стояв у районі Кассель — Захаріївка — Бергдорф.
У ЧУГА Третій корпус був переформований у Стрілецьку (3) бригаду; бойовий стан на 1 березня 1920 року — 413 старшин і 3067 вояків; командир сотник Осип Станимір, начальник штабу — отаман Вільгельм Льобковіц, командир артилерії Фердинанд Лянґ.
6 квітня 1920 року з бригади вибули частини з'єднань, які покинули ЧУГА і пішли на об'єднання з Армією УНР у Першому зимовому поході.
Структура[ред. | ред. код]
До складу Третього корпусу входили:
- 1-ша Гірська бригада (до травня 1919)
- 7-ма Стрийська бригада (до травня 1919)
- 13-й полк
- I курінь
- II курінь
- III курінь
- 14-й полк
- I курінь
- II курінь
- III курінь
- 7-й гарматний полк
- саперська сотня
- 13-й полк
- 8-ма Самбірська бригада
- I курінь
- II курінь
- III курінь
- IV курінь
- 8-й гарматний полк
- бойова група «Крукевичі»
- бойова група «Глибока»
Від червня 1919 року до Третього корпусу була додана 2-га Коломийська бригада (раніше була у Другому корпусі), а також увійшли новостворені:
- 11-та Стрийська бригада
- I курінь
- II курінь
- III курінь
- IV курінь
- 11-й гарматний полк
- 14-та Станиславівська бригада
- I курінь
- II курінь
- III курінь
- 14-й гарматний полк
- 1-ша кінна бригада
- 1-й кінний полк
- 2-й кінний полк
Командування[ред. | ред. код]
Команданти:
- полковник Григорій Коссак
- генерал М. Ґембачів
- полковник Антін Кравс
Начальники штабу:
- підполковник Йозеф Папп де Яноші
- підполковник Карл Долежаль
- отаман Ріхард Якверт
- отаман Вільгельм Льобковіц
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Інститут історії України [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Шанковський, Лев (1974). Українська Галицька Армія. Вінніпег
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Вістник Державного секретаріату військових справ Ч. 8 від 25.03.1919 року. avr.org.ua. Процитовано 13 квітня 2022.