Перейти до вмісту

Третя Бережанська бригада УГА

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Третя Бережанська бригада УГА — військовий підрозділ 2-го корпусу УГА. Перший командант — Арнольд Вольф.

Відомості

[ред. | ред. код]

Сформована на початку 1919 р. з бойової групи «Наварія», яка воювала під Львовом. В УГА бригада отримала 3-й порядковий номер. До її складу входили 2 піхотних полки (5 куренів), гарматний полк, кінна сотня, чота зв'язку. Бригада відзначилася під час Чортківської офензиви, брала участь у битві під Бережанами 18-22 червня 1919р.

Після переходу за Збруч дійшла з боями до Коростеня на Житомирщині. Група підполковника Бізанца після важких боїв ввійшла до Злобичів. Наступ на Могильно був відбитий. Частинам, що наступали з Красногірки на Ушомір удалося дійти лише під Ушомір.[1]

Бригада знаходилася в районі Бершаді і там зимою 1920р. вимушено увійшла до ЧУГА і дістала свою нову назву 3 полк ЧУСС. По реорганізації УГА, бригада ввійшла в склад 44 більшовицької дивізії ХІІ Армії і в березні 1920 р. відійшла перша на польський фронт в район Чуднова, де займала відтинок 30 км.[2] У травні 1920 р. в районі Гайсина на Вінниччині бригаду оточили польські війська, й вона була інтернована в табір Тухоля.

Команданти:

[ред. | ред. код]

Комендантами були 15 українців (78 %) і четверо німців (Кучера, Скацель, Матесіч, Гарачек)[3]: Арнольд Вольф (до кінця червня 1919 р.), Омелян Лесняк, Сень (Семен) Горук, Йосип Кучера, Богдан Матак, Василь Кузьмин, Юліян Шепарович , Любомир Макарушка [2]

Вояки:

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Денник Начальної Команди УГА. – Нью-Йорк, 1975 с. 41.
  2. а б Бобиляк І. До історії III Бережанської бригади II Галицького корпусу // Літопис Червоної Калини, 1936. – Ч. 1. – С. 3-5.
  3. Стецишин, Олег. Ландскнехти Галицької армії / О. Стецишин; Центр досліджень визвольного руху. – Львів: Часопис, 2012. – с. 47.
  4. Богдан Боденчук. На Тернопільщині погасили марку, присвячену батькові Степана Бандери.
  5. Список старшин, померлих під час визвольної війни у Східній Галичині, на Великій Україні та в еміграції. Архів Західноукраїнської Народної Республіки у Римі (архів ЗУНР у Римі). — Ф. 1. — Оп. 7. — Спр. 12. — Арк. 12.

Література

[ред. | ред. код]