Трипільські міста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Трипі́льські міста́ — міста народу трипільської культури, що виявлені на території сучасної України, Молдови і Румунії.

Ці поселення можна вважати першими проявами цивілізації на території України.

Найбільші міста були збудовані в 40003700 роках до н. е., що були наймасштабнішими поселеннями тогочасної Європи.

Населення і площа[ред. | ред. код]

Під час найбільшого розквіту трипільської культури (наприкінці середнього етапу) населення на всій території її розповсюдження становило близько 410 000—1 000 000 осіб, а зайнята територія — близько 190 000 км².

Окремі ж міста населяли до 25 000 чоловік, при цьому вони мали площу до 450 га. Найбільші міста знайдені на території сучасної Черкаської області.

Свої міста трипільці використовували 50—80 років, після чого їх спалювали і жителі переходили на нове місце.

Найбільші міста[ред. | ред. код]

Архітектура і планування міст[ред. | ред. код]

Реконструкція загального вигляду трипільського міста біля с. Майданецьке

Міста трипільців мали до 2 800 будівель, найвищі були 2 або 3 поверхові, найбільші з яких мали площу 500—1000 м².

На думку вітчизняних археологів, трипільські міста «були не тільки центрами племінної округи, а й самостійними суспільно-економічними одиницями, які цілком забезпечували себе продуктами землеробства і скотарства.

У селі Майданецьке розкопано двоповерхову будівлю розміром 24х7 м. На другому поверсі виділені два приміщення, які, найімовірніше, використовувалися для зборів чи молитов. Ця будівля свідчить про наявність громадських споруд.

Характер архітектури трипільських міст вказує на те, що вони не мали захисних мурів, отже не вели між собою війн.

Агроміста трипільської культури — це типові міста-держави з різноманітним осілим землеробським населенням. Розташовувались вони наближено одне від одного, а також не мали спеціалізованих військових оборонних споруд, що свідчить про неконфліктне господарське, суспільне, культурне співіснування цих поселень.

Самі поселення розташовувалися таким чином, щоб протистояти різноманітним природним впливам, зокрема таким, як повені, буревії, снігові замети, проникнення великої кількості хижих звірів, мігруючих давньоукраїнським тереном гігантських стад дикої худоби, приміром турів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]