Три ущелини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ГЕС Три ущелини
Dreischluchtendamm hauptwall 2006.jpg
{{{Підпис}}}
Країна Китай
Статус добудовується
Річка Янцзи
Каскад Каскад ГЕС на Янцзи
Початок будівництва 1992
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 2003-2012
Основні характеристики
Встановлена потужність 18 200 (2009)[1]; 22 500 (2012)[2] МВт
Середнє річне виробництво 98 100 [3](2012) млн кВт·год
Тип ГЕС греблева
Розрахований напір 80,6 м
Характеристики обладнання
Тип турбін радіально-осьові
Витрата через турбіни 600–950 м³/сек
Потужність гідроагрегатів 26х700 МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна водоскидна
Висота греблі 185 м
Довжина греблі 2309 м
Шлюз є
ЛЕП 500 кВ

Координати: 30°49′42″ пн. ш. 111°00′35″ сх. д. / 30.82833° пн. ш. 111.00972° сх. д. / 30.82833; 111.00972 Гре́бля «Три уще́лини» (кит. 三峽, 三峡, Sānxiá) — діюча ГЕС в Китаї на річці Янцзи. Розташована поблизу м. Саньдоупін в міському окрузі Ічан провінції Хубей. Найбільша у світі електростанція (за показниками встановленої потужності), та за річним виробництвом електроенергії — 83.7 млн кВт·год (2013) та 98.8 млн кВт·год (2014), для порівняння Ітайпу виробила 98.6 млн кВт·год (2013) й 87.8 млн кВт·год (2014)[4][5][6]

Контрегулятором ГЕС Три ущелини є ГЕС Гечжоуба — гідроелектростанції руслового типу з потужністю 3,15 ГВт.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Будівництво ГЕС розпочалося у 1992 році, закінчення будівництва заплановано на 2011 рік.

Склад споруд ГЕС:

  • Гравітаційна бетонна гребля довжиною 2309 м і висотою 185 м;
  • Лівобережна пригреблева будівля ГЕС з 14 гідроагрегатами;
  • Правобережна пригреблева будівля ГЕС з 12 гідроагрегатами;
  • Правобережна підземна будівля ГЕС з 6 гідроагрегатами;
  • Двонитковий п'ятиступінчастий судноплавний шлюз (в основному призначений для вантажних суден, час проходу шлюзів близько 4:00, розміри камер 280 x 35 x 5 м);
  • Суднопідіймач (в основному призначений для пасажирських суден, вантажопідйомність 3000 т, час підйому 30 хв.)

Проектна потужність ГЕС — 22,4 ГВт. Очікуване середньорічне вироблення близько 100 млрд кВт/год, у 2010 році було вироблено 84370000000 кВт/год. У трьох будівлях ГЕС розміщені 32 радіально-осьових гідроагрегатів потужністю по 700 МВт при розрахунковому напорі 80,6 м. Після додавання підземного машинного залу кількість виробленої електрики на рік буде більшою мірою залежати від розміру паводку на Янцзи, для спрацювання якого і призначені додаткові електрогенератори.

Напірні споруди ГЕС утворюють велике водосховище площею 1045 км², корисною ємністю 22 км³. Максимально допустима висота верхнього б'єфу над рівнем моря становить 175 м, і була вперше досягнута у 2010 році, водосховище може спрацьовуватися до 145 м. Висота нижнього б'єфу над рівнем моря становить 66 м. Таким чином, напірний рівень протягом року змінюється від 79 м до 109 м, максимум досягається в сезон літніх мусонів. Гідровузол обладнаний водоскидом пропускною спроможністю 116 000 м³/сек.

При створенні водосховища було затоплено 27820 га оброблюваних земель, було переселено близько 1,2 млн осіб. Під воду пішли міста Ваньсянь та Ушань.[7]

На кінець 2008 загальний обсяг інвестицій в проект ГЕС становив приблизно $24 млрд, серед яких близько $10 млрд — будівництво, стільки ж — витрати на переселення, і близько $6 млрд — відсотки з кредитів.

Електроенергія з ГЕС видається по мережі ЛЕП напругою 500 кВ, як змінного, так і постійного струму. ГЕС повинна відігравати роль центру створюваної єдиної енергосистеми Китаю. Коли будівництво станції тільки починалося, то планувалося, що «Три ущелини» забезпечуватимуть 10% потреби Китаю в електроенергії; але, енергоспоживання росло такими темпами, що, на 2014, ця цифра скоротилася до 2%.

Особливе значення при будівництві ГЕС приділено забезпеченню судноплавства. На греблі передбачено будівництво як суднопідіймача так і шлюзів. Суднопідіймач на 2014 рік тільки будується, але він призначений для пропуску в основному пасажирських суден вагою до 3000 т. Вантажні ж судна пропускаються через унікальні двониткові п'ятиступінчасті шлюзи, розраховані на судна водотоннажність до 10 000 т. Водосховище ГЕС кардинально поліпшило умови для судноплавства, вантажопотік зріс у 5-6 разів.

Економічне значення[ред.ред. код]

ГЕС «Санься» буде мати величезне значення для економіки Китаю, забезпечивши покриття річного зростання споживання електроенергії. Електростанція разом з ГЕС у нижньому б'єфі стане центром об'єднаної енергосистеми Китаю.

Другою функцією греблі є регулювання водного режиму Янцзи. За останні дві тисячі років згубні паводки відбувалися більше двохсот разів. Тільки в XX столітті катастрофічні розливи річки стали причиною загибелі близько півмільйона чоловік. ГЕС повинна частково захистити землі в нижній течії Янцзи від руйнівних повеней[7].

Річне виробництво електроенергії
Рік Кількість
генераторів
TWh
2003 6 8.607
2004 11 39.155
2005 14 49.090
2006 14 49.250
2007 21 61.600
2008 26 80.812 [8]
2009 26 79.470 [9]
2010 26 84.370 [10]
2011 29 78.290 [11]
Разом 29(32) 530.64

Також планується перекидати 5 відсотків річного стоку Янцзи в басейн Хуанхе, що вдвічі збільшить повноводність Жовтої ріки і дозволить розширити зрошувані площі в Північному Китаї[7].

Обладнання гідровузла шлюзами та освітлення водосховища поліпшило умови судноплавства у цій частині Янцзи, що дозволило збільшити загальний вантажообіг приблизно в десять разів і довести його до більш ніж 100 млн тонн різних вантажів на рік.

Історія будівництва[ред.ред. код]

Про ідею будівництва ГЕС в районі трьох ущелин на ріці Янцзи говорив Сунь Ятсен[7] ще у 1918 році. Проте масштабність проекту надовго затримала його реалізацію.

Хроніка сучасного будівництва така:

  • 1992 рік — початок робіт зі спорудження ГЕС;
  • 14 травня 1994 року — початок будівництва греблі;
  • 1997 рік — укладання перших шарів бетону;
  • 8 листопада 1997 року — перекриття Янцзи;
  • 2003 рік — пуск перших гідроагрегатів (10 червня — перший гідрогенератор[7]);
  • Вересня 2005 року — введення в дію лівої будівлі ГЕС; станція досягла потужності 9,8 ГВт;
  • 20 травня 2006 року — закінчено будівництво греблі;
  • 7 грудня 2007 року — введення в дію 20-го гідроагрегату, потужність станції досягла 14,1 ГВт[12][13];
  • Серпень 2008 року — закінчення будівництва пригребельної будівлі ГЕС, з введенням 26-го агрегату станція досягла потужності 18,2 ГВт[14];
  • 29 жовтня 2008 — запущені всі 26 гідрогенераторів основних будівель[7];
  • До 2011 року — запланований термін введення в дію підземної будівлі ГЕС з останніми гідроагрегатами; закінчення будівництва суднопідіймача.

Вплив на навколишнє середовище[ред.ред. код]

Супутниковий знімок територій, затоплених греблею «Три ущелини». Зверху: 7 листопада 2006 року, знизу: 17 квітня 1987 року

Викиди[ред.ред. код]

Згідно із Національною комісією з питань розвитку та реформування КНР, 366 грам вугілля виробляло 1 кВт/год електрики протягом 2006 року.[15] Якщо «Три ущелини» працюватиме на повну потужність, то зменшить споживання вугілля до 31 мільйона тонн на рік, що спричинить уникнення викидів понад 100 мільйонів тонн парникових газів у атмосферу[16], а також мільйонів тонн пилу, 1 мільйона тонн діоксиду сірки, 370,000 тонн монооксиду азоту, 10,000 тонн of монооксиду карбону і великої кількості меркурію[17]. Гідроенергія збереже енергію, яку потрібно для видобутку, промивання та транспортування вугілля з північного Китаю.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Реестр плотин — Классификация по установленной мощности ГЭС
  2. В Китае закончено строительство плотины «Три ущелья»
  3. (англ.)China's Three Gorges sets new production record. Hydro World. January 10, 2013. Процитовано 2013-01-10. 
  4. Generation. Itaipu Binacional. Процитовано 2 January 2015. 
  5. Three Gorges breaks world record for hydropower generation. Xinhua. 1 January 2014. Процитовано 2 January 2015. 
  6. Drought curbs Itaipu hydro output. Business News Americas. 5 January 2015. Процитовано 5 January 2015. 
  7. а б в г д е «Китай успешно завершил „стройку века“ на Янцзы». В. Овчинников. «Російська газета» № 244 (4801) от 27 ноября 2008.
  8. 中国电力新闻网――电力行业的门户网站. Cepn.sp.com.cn. Процитовано 2009-08-01. 
  9. 国家重大技术装备. Chinaequip.gov.cn. 2010-01-08. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2010-08-20. 
  10. 峡—葛洲坝梯级电站全年发电1006.1亿千瓦时. 
  11. Three Gorges Project Generates 78.29 Bln Kwh of Electricity in 2011. Архів оригіналу за 2013-07-21. 
  12. Three Gorges Dam (китайською). Xinhua. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2007-10-22. 
  13. Three Gorges Dam (китайською). Xinhua. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2007-12-8. 
  14. ctgpc.com.cn / sx / news.php? mNewsId = 30559 三峡 工程 左右岸 电站 26 台 机组 全部 投入 商业 运行 (Chinese). China Three Gorges Project Corporation. 2008-10-30. Процитовано 2008-12-06. 
  15. Three Gorges Dam (Chinese). NDRC. 2007-03-07. Процитовано 2007-05-15. 
  16. Greenhouse Gas Emissions By Country. Carbonplanet. 2006. Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2010-11-23. 
  17. Three Gorges Dam (Chinese). TGP. 2006-06-12. Процитовано 2007-05-15.