Три ущелини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Три ущелини
кит. 三峽大壩
спрощ. кит.: 三峡大坝
Dreischluchtendamm hauptwall 2006.jpg
30°49′41″ пн. ш. 111°00′34″ сх. д. / 30.82833300002777932° пн. ш. 111.00972200002777868° сх. д. / 30.82833300002777932; 111.00972200002777868Координати: 30°49′41″ пн. ш. 111°00′34″ сх. д. / 30.82833300002777932° пн. ш. 111.00972200002777868° сх. д. / 30.82833300002777932; 111.00972200002777868
Країна Китай
Адмінодиниця Sandoupingd
Статус працює
Річка Янцзи
Каскад Каскад ГЕС на Янцзи
Початок будівництва 1992
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 2003-2012
Основні характеристики
Установлена потужність 22 500 (2012)[1]  МВт
Середнє річне виробництво 98 100 [2](2012)  млн кВт·год
Тип ГЕС греблева
Розрахований напір 80,6  м
Характеристики обладнання
Тип турбін радіально-осьові
Витрата через турбіни 600–950  м³/с
Потужність гідроагрегатів 32х700+2х50  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна водоскидна
Висота греблі 181  м
Довжина греблі 2335  м
Шлюз 2 ланцюги х 5 камер
ЛЕП 500 кВ
Власник China Yangtze Powerd
Оператор China Yangtze Powerd
ідентифікатори і посилання
GeoNames 6354946
Три ущелини. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Три ущелини
Три ущелини
Мапа
CMNS: Три ущелини у Вікісховищі

Гре́бля «Три уще́лини» (кит. 三峽, 三峡, Sānxiá) — діюча ГЕС у Китаї на річці Янцзи. Розташована поблизу м. Саньдоупін в міському окрузі Ічан провінції Хубей. Найбільша у світі електростанція (за показниками встановленої потужності), та за річним виробництвом електроенергії — 101,6 млн кВт·год (2018) (для порівняння Ітайпу — 98,6 млн кВт·год (2013))[3][4][5]

Контрегулятором ГЕС Три ущелини є ГЕС Гечжоуба — гідроелектростанції руслового типу з потужністю 3,15 ГВт.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Будівництво ГЕС розпочалося у 1992 році, повне завершення будівництва та офіційне введення в експлуатацію відбулося 4 липня 2012 року[6].

Склад споруд ГЕС:

  • Гравітаційна бетонна гребля довжиною 2335 м і висотою 181 м;
  • Лівобережна пригреблева будівля ГЕС з 14 гідроагрегатами;
  • Правобережна пригреблева будівля ГЕС з 12 гідроагрегатами;
  • Правобережна підземна будівля ГЕС з 6 гідроагрегатами;
  • Двонитковий п'ятиступінчастий судноплавний шлюз (в основному призначений для вантажних суден, час проходу шлюзів близько 4:00, розміри камер 280 x 35 x 5 м);
  • Суднопідіймач (в основному призначений для пасажирських суден, вантажопідйомність 3000 т, час підйому 30 хв.)

Проектна потужність ГЕС — 22,5 ГВт. Очікуване середньорічне виробництво близько 100 млрд. кВт·год, у 2018 році було вироблено рекордні 101,6 млрд. кВт·год[7]. У трьох будівлях ГЕС розміщені 34 радіально-осьових гідроагрегати потужністю 700 (основні) та 50 МВт (службові) при розрахунковому напорі 80,6 м. Після додавання підземного машинного залу кількість виробленої електрики на рік більшою мірою залежить від величини паводку на Янцзи, для спрацювання якого і призначені додаткові електрогенератори.

Напірні споруди ГЕС утворюють велике водосховище площею 1045 км², корисною ємністю 22 км³. Максимально допустима висота верхнього б'єфа над рівнем моря становить 175 м, і була вперше досягнута у 2010 році, водосховище може спрацьовуватися до 145 м. Висота нижнього б'єфа над рівнем моря становить 66 м. Таким чином, напірний рівень протягом року змінюється від 79 м до 109 м, максимум досягається в сезон літніх мусонів. Гідровузол обладнаний водоскидом пропускною спроможністю 116 000 м³/с.

При створенні водосховища було затоплено 27 820 га оброблюваних земель, було переселено близько 1,2 млн осіб. Під воду пішли міста Ваньсянь та Ушань.[8]

На кінець 2008 загальний обсяг інвестицій в проект ГЕС становив приблизно $24 млрд, серед яких близько $10 млрд — будівництво, стільки ж — витрати на переселення, і близько $6 млрд — відсотки з кредитів.

Електроенергія з ГЕС видається по мережі ЛЕП напругою 500 кВ змінного та постійного струму. ГЕС повинна відігравати роль центру створюваної єдиної енергосистеми Китаю. Коли будівництво станції тільки починалося, то планувалося, що «Три ущелини» забезпечуватимуть 10 % потреби Китаю в електроенергії; але, енергоспоживання росло такими темпами, що, на 2014, ця цифра скоротилася до 2 %.

Особливе значення при будівництві ГЕС приділено забезпеченню судноплавства. На греблі передбачено будівництво як суднопідіймача так і шлюзів. Суднопідіймач був уведений в експлуатацію у липні 2016 року, він призначений для пропуску в основному пасажирських суден вагою до 3000 т. Вантажні ж судна пропускаються через двониткові п'ятиступінчасті шлюзи, розраховані на судна водотоннажність до 10 000 т. Водосховище ГЕС кардинально поліпшило умови для судноплавства, вантажопотік зріс у 5—6 разів.

Економічне значення[ред. | ред. код]

Річне виробництво електроенергії
Рік Кількість
генераторів 		TWh
2003 6 8.607
2004 11 39.155
2005 14 49.090
2006 14 49.250
2007 21 61.600
2008 26 80.812 [9]
2009 26 79.470 [10]
2010 26 84.370 [11]
2011 29 78.290 [12]
2012 32 98.100 [13]
2013 32 83.270 [14]
2014 32 98.800 [15]
2015 32 87.000 [16]
2016 32 93.500 [17]
2017 32 97.600 [18]
2018 32 101.600 [19][20]
2019 32 96.880 [21]

ГЕС «Санься» буде мати величезне значення для економіки Китаю, забезпечивши покриття річного зростання споживання електроенергії. Електростанція разом з ГЕС у нижньому б'єфі стане центром об'єднаної енергосистеми Китаю.

Другою функцією греблі є регулювання водного режиму Янцзи. За останні дві тисячі років згубні паводки відбувалися більше двохсот разів. Тільки в XX столітті катастрофічні розливи річки стали причиною загибелі близько півмільйона чоловік. ГЕС повинна частково захистити землі в нижній течії Янцзи від руйнівних повеней[8].

Також планується перекидати 5 відсотків річного стоку Янцзи в басейн Хуанхе, що вдвічі збільшить повноводність Жовтої ріки і дозволить розширити зрошувані площі в Північному Китаї[8].

Обладнання гідровузла шлюзами та освітлення водосховища поліпшило умови судноплавства у цій частині Янцзи, що дозволило збільшити загальний вантажообіг приблизно в десять разів і довести його до більш ніж 100 млн тонн різних вантажів на рік.

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Про ідею будівництва ГЕС в районі трьох ущелин на ріці Янцзи говорив Сунь Ятсен[8] ще у 1918 році. Проте масштабність проекту надовго затримала його реалізацію.

Хроніка сучасного будівництва така:

  • 1992 рік — початок робіт зі спорудження ГЕС;
  • 14 травня 1994 року — початок будівництва греблі;
  • 1997 рік — укладання перших шарів бетону;
  • 8 листопада 1997 року — перекриття Янцзи;
  • 2003 рік — пуск перших гідроагрегатів (10 червня — перший гідрогенератор[8]);
  • Вересня 2005 року — введення в дію лівої будівлі ГЕС; станція досягла потужності 9,8 ГВт;
  • 20 травня 2006 року — закінчено будівництво греблі;
  • 7 грудня 2007 року — введення в дію 20-го гідроагрегату, потужність станції досягла 14,1 ГВт[22][23];
  • Серпень 2008 року — закінчення будівництва пригребельної будівлі ГЕС, з введенням 26-го агрегату станція досягла потужності 18,2 ГВт[24];
  • 29 жовтня 2008 — запущені 26 гідрогенераторів основних будівель[8];
  • До 2011 року — введення в дію підземної будівлі ГЕС на 6 гідроагрегатів; закінчення будівництва суднопідіймача.
  • 4 липня 2012 року — введення в експлуатацію останнього 32-го гідроагрегату.
  • 18 вересня 2016 року — введення в експлуатацію ліфтового суднопідйомника.

Вплив на навколишнє середовище[ред. | ред. код]

Супутниковий знімок територій, затоплених греблею «Три ущелини». Зверху: 7 листопада 2006 року, знизу: 17 квітня 1987 року

Викиди[ред. | ред. код]

Згідно із Національною комісією з питань розвитку та реформування КНР, 366 грам вугілля виробляло 1 кВт/год електрики протягом 2006 року.[25] Якщо «Три ущелини» працюватиме на повну потужність, то зменшить споживання вугілля до 31 мільйона тонн на рік, що спричинить уникнення викидів понад 100 мільйонів тонн парникових газів у атмосферу[26], а також мільйонів тонн пилу, 1 мільйона тонн діоксиду сірки, 370,000 тонн монооксиду азоту, 10,000 тонн of монооксиду карбону і великої кількості меркурію[27]. Гідроенергія збереже енергію, яку потрібно для видобутку, промивання та транспортування вугілля з північного Китаю.

Галерея[ред. | ред. код]

  • «Санься»

  • Водосховище

  • Макет частини споруди «Санься»

  • Вигляд на шлюзи «Санься»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В Китае закончено строительство плотины «Три ущелья»
  2. ↑ (англ.)China's Three Gorges sets new production record. Hydro World. January 10, 2013. Архів оригіналу за 2013-01-15. Процитовано 2013-01-10. 
  3. ↑ Generation. Itaipu Binacional. Процитовано 2 January 2015. 
  4. ↑ Three Gorges breaks world record for hydropower generation. Xinhua. 1 January 2014. Процитовано 2 January 2015. 
  5. ↑ Drought curbs Itaipu hydro output. Business News Americas. 5 January 2015. Процитовано 5 January 2015. 
  6. ↑ В Китае в эксплуатацию сдана крупнейшая в мире ГЭС Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.. (рос.)
  7. ↑ Zhang, Jie (2018-12-21). Three Gorges Dam generates record amount of power – Chinadaily.com.cn. www.chinadaily.com.cn. Архів оригіналу за March 21, 2019. Процитовано 2019-03-21. 
  8. ↑ а б в г д е «Китай успешно завершил „стройку века“ на Янцзы». В. Овчинников. «Російська газета» № 244 (4801) от 27 ноября 2008.
  9. ↑ 中国电力新闻网――电力行业的门户网站. Cepn.sp.com.cn. Процитовано 2009-08-01. [недоступне посилання з травня 2019]
  10. ↑ 国家重大技术装备. Chinaequip.gov.cn. 2010-01-08. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2010-08-20. 
  11. ↑ 峡—葛洲坝梯级电站全年发电1006.1亿千瓦时. Архів оригіналу за 1 вересень 2011. Процитовано 20 березень 2012. 
  12. ↑ Three Gorges Project Generates 78.29 Bln Kwh of Electricity in 2011. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-03-20. 
  13. ↑ 2012年三峡工程建设与运行管理成效十分显著. Архів оригіналу за January 20, 2013. Процитовано January 19, 2013. 
  14. ↑ 三峡工程2013年建设运行情况良好 发挥综合效益. Архів оригіналу за January 13, 2014. Процитовано January 13, 2014. 
  15. ↑ China's Three Gorges dam 'breaks world hydropower record'. Архів оригіналу за March 3, 2016. Процитовано January 15, 2017. 
  16. ↑ Itaipu bate Três Gargantas e reassume liderança em produção – Itaipu Binacional. itaipu.gov.br. Архів оригіналу за January 16, 2016. Процитовано January 7, 2016. 
  17. ↑ Three Gorges Project reaches 1 trillion kWh milestone. China Daily. 1 March 2017. Архів оригіналу за March 1, 2017. Процитовано 20 May 2017. 
  18. ↑ China's Three Gorges project increases power output in 2017. GBTimes.com. 4 January 2017. Архів оригіналу за March 3, 2018. Процитовано 2 March 2018. 
  19. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою auto не вказано текст
  20. ↑ Zhang, Jie (2018-12-21). Three Gorges Dam generates record amount of power – Chinadaily.com.cn. www.chinadaily.com.cn. Архів оригіналу за March 21, 2019. Процитовано 2019-03-21. 
  21. ↑ 三峡工程2019年运行情况良好 综合效益显著发挥. finance.sina.com.cn. January 7, 2020. 
  22. ↑ Three Gorges Dam (китайською). Xinhua. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2007-10-22. 
  23. ↑ Three Gorges Dam (китайською). Xinhua. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2007-12-8. 
  24. ↑ ctgpc.com.cn / sx / news.php? mNewsId = 30559 三峡 工程 左右岸 电站 26 台 机组 全部 投入 商业 运行 (Chinese). China Three Gorges Project Corporation. 2008-10-30. Процитовано 2008-12-06. 
  25. ↑ Three Gorges Dam (Chinese). NDRC. 2007-03-07. Архів оригіналу за 2007-03-10. Процитовано 2007-05-15. 
  26. ↑ Greenhouse Gas Emissions By Country. Carbonplanet. 2006. Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2010-11-23. 
  27. ↑ Three Gorges Dam (Chinese). TGP. 2006-06-12. Архів оригіналу за 2010-03-29. Процитовано 2007-05-15. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Три_ущелини&oldid=29503656