Замишівка
| Замишівка | |
|---|---|
 | |
| 50°16′04″ пн. ш. 25°50′14″ сх. д. / 50.26767° пн. ш. 25.83735° сх. д. | |
| Витік | на північному заході від с. Зелений Дуб |
| • координати | 50°15′59″ пн. ш. 26°07′04″ сх. д. / 50.26639° пн. ш. 26.11778° сх. д. |
| Гирло | р. Тартачка (злиття з Іловицею) |
| • координати | 50°16′12″ пн. ш. 25°50′56″ сх. д. / 50.27000° пн. ш. 25.84889° сх. д. |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Рівненська область |
| Довжина | бл. 21 |
| Площа басейну: | 198 |
| Притоки: | Понура, Добронька (ліві), Тростянецька (права) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Зами́шівка — річка в Україні, в межах Дубнівського району Рівненської області. Права притока Тартачки (басейн Прип'яті).
Довжина бл. 21 км, площа водозбірного басейну 198 км². Похил річки 2,5 м/км. Долина асиметрична, завширшки 3—6 км. Заплава заболочена. Річище завширшки 2—8 м. Використовується як водоприймач меліоративної системи. У заплаві річки добувають торф, створена меліоративна система. В басейні річки є ставки.
Замишівка бере початок з джерела, що на північний захід від села Зелений Дуб, між пагорбами північно-східної частини Кременецьких гір. Тече зі сходу на захід Острозькою долиною. Впадає до Тартачки (зливається з річкою Іловицею) на північний схід від села Буща.
Над річкою розташоване село Майдан.
Має 3 суттєві притоки: права Тростянецька та дві ліві — Понура і Добронька.
Невеличкий потік, назва якого трапляється в польському географічному словнику кінця XIX століття[1], словнику гідронімів України[2] та на картах генерального штабу СРСР[3] [4]. У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зазначено:
|
|
|
Бере свій початок на схилі Мізоцького кряжу, тече переважно на південь. Довжина близько 7 км. Типова рівнинна річка, русло переважно канального типу, утворює заплаву.[джерело?]
Має ліву притоку - річку Улька.
Протікає через села Іваниничі, Тростянець, Залужжя та поблизу села Грядки.
-
Річка Замишівка -
Річка Замишівка весною
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 205
- ↑ http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XII/505. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 573
- ↑ Лист карти М-35-52. Масштаб 1:100 000. Стан місцевості на 1989 рік. Видання 1995 року. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Лист карти М-35-64. Масштаб 1:100 000. Стан місцевості на 1989 рік. Видання 1995 року. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1984. — 578 с.
