Залужжя (Дубенський район)
| село Залужжя | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський |
| Тер. громада | Семидубська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56040310060095347 
|
| Основні дані | |
| Населення | 116 |
| Площа | 47 км² |
| Густота населення | 4,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35650 |
| Телефонний код | +380 3656 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°19′40″ пн. ш. 25°52′49″ сх. д. / 50.32778° пн. ш. 25.88028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
238 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35650, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Семидуби, вул. Центральна, 53 |
| Карта | |
  Залужжя | |
 Залужжя | |
| Мапа | |
| |
Залу́жжя — село в Україні, у Семидубській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 209 осіб.
У 1906 році село Судобицької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 14 верст, від волості 13. Дворів 64, мешканців 410[1].
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Семидубської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубенського (1939—2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Дубенського району[4].
На території села є
- магазин
- будинок культури
- фельдшерсько-акушерський пункт
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2020) |
Поблизу села на одному з пагорбів розміщена дерев'яна церква Олександра Невського, яку за часів радянської влади було повністю знищено — із тодішнього колгоспу було направлено кілька нових бульдозерів, однак пагорб виявився досить високим і крутим, тому в одного з бульдозерів заклинило двигун. Інший трактор все ж зміг виїхати на гору і повністю розвалити дерев'яний храм. Однак з послабленням радянської влади на початку 90-х років XX ст. селяни вирішили повністю відбудувати храм. Зусиллями селян за власні кошти розпочалися будівельні роботи. Усю документацію на храм узявся робити тодішній церковний староста Сава Микола Васильович. І уже за рік, у 1991 році, задзвеніли дзвони нової дерев'яної церкви на пагорбі у лісі, який місцеве населення називає Божою Горою.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Залужжя [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |