Троянський монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Троянський монастир Успіння Богородиці
Троянський монастир Успіння Богородиці
42°51′45″ пн. ш. 24°46′50″ сх. д. / 42.86250° пн. ш. 24.78056° сх. д. / 42.86250; 24.78056Координати: 42°51′45″ пн. ш. 24°46′50″ сх. д. / 42.86250° пн. ш. 24.78056° сх. д. / 42.86250; 24.78056
Тип споруди монастир
Розташування Болгарія БолгаріяОрешак (Ловецька область)
Початок будівництва початок XVII століття
Належність православна
Адреса с.Орешак (Ловецька область), Болгарія Болгарія
Вебсайт troyanskimanastir.com
Троянський монастир. Карта розташування: Болгарія
Троянський монастир
Троянський монастир (Болгарія)
Мапа
CMNS: Троянський монастир у Вікісховищі

Троянський монастир Успіння Богородиці (болг. Троянски манастир «Успение Богородично») — третій за розміром православний ставропігійний чоловічий монастир Болгарської православної церкви. Розташований в північний частині Болгарії на схилі Старо-планінських гір на відстані 10 км від міста Троян в мальовничому місці на березі річки, поблизу села Орешак (Ловецька область).

Історія[ред. | ред. код]

Монастир заснований на початку XVII століття Ігуменом Каллістратом. Легенда розповідає, що в той час в монастир афонськими монахами була принесена копія Ікони Божої Матері «Троєручиця», оригінал якої знаходиться в Хілендарському монастирі. В даний час ця ікона представляє одну з головних реліквій монастиря. У першій половині XVIII століття монастир зростав і процвітав в економічному плані. У той же час при монастирі діяла школа. Ігумен Христофор, уродженець Сопота, провів перші великі будівництва при монастирі. Він звів декілька будівель, а також дерев'яну церкву. Пізніше, у 1780 році ігумен Пахомій організував будівництво нової, більшої кам'яної католицької церкви. Головна церква монастиря побудована на місці старої, майстром Костянтином з міста Пештера. Освячена 6 серпня 1835 року Великотирнівським митрополитом Іларіоном. П'ятиповерхова вежа-дзвіниця побудована майстром Іваном з Млечево у 1866 році. На початку XIX століття монастир був уже досить великий. Житлові корпуси, які оточують двір мали по два і навіть по три поверхи — що траплялося вкрай рідко для тієї епохи. У північно-західному куті були житлові вежі оборони. Реставраційні роботи були здійснені у 1897 році. Житлові корпуси збудовані в стилі Болгарського Відродження. Патріарх Болгарії Максим спочатку був послушником в цьому монастирі і після смерті його поховали 9 листопада 2012 року в обителі. Троянський монастир входить до числа ста національних туристичних об'єктів.

Церква Успіння Богородиці[ред. | ред. код]

Церква являє собою хрестово купольний трьохконхоідальний храм з відокремленим притвором і відкритою арочною галереєю, що примикає до будівлі із західного і частково з північного боку. У церкві знаходиться витончений різьблений іконостас 1839 року. Однак найбільшу художню цінність являють фрески, створені видатними болгарськими художниками Захаром і Дімітром Христовом у 18471848 роках. Фресками розписані як інтер'єр будівлі, так і галереї. Серед інших були повторені сюжети «Страшний суд» і «Колесо життя». На північній стіні серед ктиторських портретів майстер написав і свій автопортрет.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]