Тумінас Римас Володимирович

Тумінас Римас Володимирович
лит. Rimas Tuminas
Народився	20 січня 1952(1952-01-20) Кельме, Šiauliai Oblastd, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Помер	6 березня 2024(2024-03-06) (72 роки) Галліполі, Провінція Лечче, Апулія, Італія
Країна	СРСР  Литва
Діяльність	театральний режисер, педагог
Галузь	постановкаd і педагогіка
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Знання мов	литовська
Заклад	Литовський національний драматичний театр
Нагороди	Національна премія Литви з культури і мистецтваd Російська національна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро»d
IMDb	ID 4988426
Медіафайли у Вікісховищі

Римас Володимирович Тумінас (лит. Rimas Tuminas; 20 січня 1952, Кельме, Шяуляйський повіт — 6 березня 2024, Італія) — радянський та литовський театральний режисер.

Життєпис

Народився 20 січня 1952 року. Батько – Владас Юстинович Туминас (первоначально Антанас Туменас, 1918—?), урожденец Юрбаркаса; мати — Вероніка Туминайте.

У період 1970—1974 років навчався у Литовській консерваторії. Випускник режисерського факультету ГІТІСу (курс Йосипа Туманова; 1978). Дебютував у Театрі драмі Литовської РСР виставою «Січень» за п'єсою Й. Радичкова. З 1979 по 1990 рік — режиссер, з 1994 по 1999 — головний режиссер Національного драматичного театру Литви. 1990 року заснував та очолив Малий драматичний театр Вільнюса (пішов з посади 2022-го). З 2007 по 2022 рік — художній керівник Московського театру ім. Євгена Вахтангова.

З 2012 року у Друскінінкаї проходить міжнародний фестиваль Рімаса Тумінаса «Vasara» («Літо»).

З 2014 року хворів на рак легень. Після тривалої хвороби у віці 72 років помер в італійській клініці 6 березня 2024 року.

Оцінки творчості

Тумінас — майстер метафор та іронічних загадок. В його спектаклях, на думку Тетяни Бородіної, «живе незвичайна щирість, блискуча іронічність, суворо вивірений театральний гротеск, піднесений настрій та акторський кураж».

Театральні роботи

• 1979 — «Мелодія для павича» Освальда Заградніка (Московський музичний театр ім. К. Станіславського та В. Немировича-Данченка)
• 1986 — «Тут живуть люди» Атола Фугарда (Литовський державний молодіжний театр)
• 1990 — «Вишневий сад» Антона Чехова
• 1991 — «Галілей» Б. Брехта
• 1992 — «Дядя Ваня» Антона Чехова (Театр «Васа») (визнано найкращою виставою сезону у Фінляндії)
• 1993 — «Чайка» Антона Чехова (Національний театр Ісландії, Рейк'явік) (визнаний найкращою виставою року за оцінкою національного ісландського рейтингу у сфері театру)
• 1994 — «Усміхнися нам, Господи» Г. Кановича
• 1995 — «Дон Жуан» Мольєра
• 1995 — «Дон Жуан» Мольєра (Театр Васа; Національний театр Ісландії)
• 1997 — «Маскарад» Михайла Лермонтова
• 1998 — «Цар Едіп» Софокла
• 1999 — «Річард III» В. Шекспіра
• 2000 — «Вишневий сад» Антона Чехова (Національний театр Ісландії)
• 2000 — «Граємо… Шіллера!» за п'єсою «Марія Стюарт» Ф. Шіллера (Театр Сучасник, Москва)
• 2001 — «Чайка» Антона Чехова (Репертуарний театр Данді)
• 2001 — «​​Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра (Вроцлавський сучасний театр)
• 2002 — «Ревізор» Миколи Гоголя
• «Мадагаскар» М. Івашкявічюса
• 2003 — ​​"Річард III" В. Шекспір (Національний театр Ісландії)
• 2004 — ​​"Ідіот" Федіра Достоєвського (Гетеборзький театр)
• 2005 — «Три сестри» Антона Чехова
• 2006 — «Чекаючи на Годо» С. Беккета
• 2006 — «Вишневий сад» А. Чехова (Гетеборгський театр)
• 2006 — «Тріуфальдіно, або Слуга двох панів» К. Гольдоні (Театр-студія, Варшава)
• 2007 — «Горе з розуму» Олександра Грибоєдова
• 2008 — «Троїл і Крессида» В. Шекспіра
• 2008 — «Останні місяця» за п'єсами «Останні місяця» Ф. Бордона та «Тиха ніч» Г. Мюллера
• 2016 — «Катерина Ізмайлова» Дмитра Шостаковича (Большой театр)
• 2016 — «Цар Едіп» Софокла (Театр Епідавра)
• 2017 — «Цар Едіп» ораторія Ігоря Стравінського та опера Бели Бартока «Замок герцога Синьої Бороди» (Музичний театр К. Станіславського та В. Немировича-Данченка)
• 2017 — «Пікова дама» Петра Чайковського (Московський Большой театр)
• 2019 — «Едіп у Колоні» Руджеро Капучио (Театральний фестиваль у Помпеях — Великий театр Помпеї)
• 2019 — «Фауст» Йоганна Вольфганга фон Гете (Nankino «Poly» teatras)
• 2022 — «Не дивись назад» за п'єсою «Еврідіка» Жана Ануя (Театр Гешер)
• 2023 — «Анна Кареніна» за романом Лева Толстого (Театр Гешер)

Московський Державний академічний театр імені Є. Вахтангова

• 2009 — «Дядя Ваня» Антона Чехова
• 2009 — «Записки божевільного» Миколи Гоголя
• 2010 — «Маскарад» за твором Михайла Лермонтова
• 2011 — «Вітер шумить у тополі» Ж. Сіблейраса
• 2011 — «Пристань» за мотивами творів Б. Брехта, І. Буніна, Ф. Достоєвського, Ф. Дюрренматта, А. Міллера, О. Пушкіна, Е. Де Філіппо, В. Шекспіра (до 90-річчя Театру ім. Євгена Вахтангова)
• 2013 — «Євгеній Онєгін» за романом Олександра Пушкіна
• 2014 — «Посміхнися нам, Господи» за романами «Посміхнися нам, Господи» та «Козеня за дві гроші» Григорія Кановича
• 2015 — «Мінетті» за матеріалом Томаса Бернхарда
• 2018 — «Фальшива нота»
• 2018 — «Щоденник Анни Франк»
• 2021 — «Війна і мир» за романом Лева Толстого

Визнання і нагороди

«Золота маска» (2014)

Державні нагороди

• 1994 — Національна премія Литви з культури та мистецтва
• 1998 — Командорський хрест ордена Великого князя Литовського Гедиміна
• 1999, 9 червня — Державна премія Росії у сфері просвітницької діяльності — за міжнародні різдвяні фестивалі мистецтв, програми «Весь світ — наш дім», «Театр „Глобус“ — дітям-сиротам»
• 2003, 12 лютого — Пам'ятний знак за особистий внесок у розвиток трансатлантичних відносин Литви та з нагоди запрошення Литовської Республіки до НАТО
• 2006 — Кавалерський хрест ордену «За заслуги перед Польщею»
• 2010, 15 жовтня — Орден Дружби (Російська Федерація) — за великий внесок у розвиток культурних зв'язків з Російською Федерацією, збереження та популяризацію російської мови та російської культури за кордоном
• 2012, 10 серпня — Подяка Президента Російської Федерації — за заслуги у розвитку театрального мистецтва та зміцненні російсько-литовського культурного співробітництва
• 2017, 25 травня — Орден Пошани (Росія) — за великий внесок у розвиток театрального мистецтва та багаторічну плідну діяльність
• 2021, 20 вересня — Почесна грамота Президента Російської Федерації — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну плідну діяльність
• 2021, 17 грудня — Премія Уряду Російської Федерації за значний внесок у розвиток російської культури — за постановку вистави «Цар Едіп». (відкликана 16 травня 2022 року)
• 2022, 21 лютого — Орден «За досягнення у культурі та мистецтві» (Росія) — великий внесок у розвиток вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну плідну деятельность

Інші нагороди, премії, заохочення та громадське визнання

• 1999 — Премія Золота маска — спеціальний приз журі за виставу «Маскарад»
• 2000 — Премія Чайка — за виставу «Граємо… Шіллера!»
• 2010 — Лауреат Першої театральної премії «Кришталева Турандот» у номінації «Найкраща вистава» — за віставу «Дядя Ваня»
• 2010 — Міжнародна премія Станіславського
• 2011 — Премія «Живий театр»
• 2011 — Премія Золота маска — за найкращу виставу великої форми («Дядя Ваня»)
• 2012 — Лауреат Першої театральної премії «Кришталева Турандот» у номінації «Найкраща вистава» — за віставу «Пристань»
• 2012 — Міжнародна премія Станіславського
• 2013 — Лауреат Першої театральної премії «Кришталева Турандот» у номінації «Найкраща вистава» — за віставу «Євгеній Онєгін»

Література

• «В саду Римаса Туминаса» Гражина Байкштите («Театралис», 2013)
• «Римас Туминас. Московские спектакли» Дмитрий Трубочкин («Театралис», 2015)

Джерела

• Римас Туминас Архівовано жовтень 18, 2019 на сайті Wayback Machine. на офіційному сайті Московського Державного академічного театру ім. Євгена Вахтангова
•  Римас Туминас в программе «Большая рыба» на YouTube
• Laura Blynaitė (16 грудня 2013). Tùminas. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Процитовано 9 лютого 2018.