2022 у театрі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Події[ред. | ред. код]
Цей розділ статті ще не написано. |
Театральні починання[ред. | ред. код]
- 12 січня — Створено театр з виробництва цифрових вистав та театрального контенту для перегляду онлайн «Мануфактура»[1]
- 22 січня — Одеський обласний театр ляльок провів першу зустріч безкоштовної «Школи театральних критиків», до якої доєдналися 45 учасників (керівник проєкту — Елістін Михайлов)[2]
- 17 лютого — презентація в Україні першого онлайн-театру Dramox — чеської стрімінгової платформи з відеоверсіями вистав від українських та світових театрів[3][4][5][6]
- наприкінці березня з'явився новий театр, започаткований за часів вторгнення — Театр-студія переселенців «УЖіК» (м. Ужгород). Свою першу прем'єру — виставу «Король Лір» — зіграли за півтора місяці після відбору акторів, 26 травня[7]
- 12 квітня — Уряд завершив процедуру передачі Франківський драмтеатр імені Івана Франка до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики[8]
- 7 травня — До святкування 360 років міста Івано-Франківськ, «Суспільне» підбило рейтинг найулюбленіших вуличок, місць відпочинку та жителів, якими пишаються містяни. Найпопулярнішим місцем для проведення культурного дозвілля було оголошено Франківський драмтеатр, за який віддали свої голоси 56% респондентів[9]
- 24 грудня — Депутати Харківської обласної ради ухвалили рішення про перейменування Харківського академічного театру імені О. С. Пушкіна. Відтепер заклад має назву «Харківський академічний драматичний театр»[10][11]
Театр, ЗМІ та блогосфера[ред. | ред. код]
- 9 січня — В серії матеріалів про поточний стан у різних секторах українського культурного поля видання «Лівий берег» опублікувало інтерв'ю із програмною директоркою фестивалю Parade Fest, продюсеркою незалежних театральних проєктів, членкинею наглядової ради Фонду культури і креативу міста Харкова Веронікою Скляровою (Харків) та директором-художнім керівником Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Ростиславом Держипільським (Івано-Франківськ)[12]
- 17 січня — Оголошено ім'я головної редакторки журналу для професійної театральної спільноти «Український театр» — нею стала театрознавиця, кандидатка мистецтвознавства Ірина Чужинова[13][14]
- 23 січня — Подкаст «Репетиція інтерв'ю» (аудіоформатом «Театру у контексті») запустив Український малий драматичний театр. Формат розмов директора — художнього керівника театру Дмитра Весельського із людьми театру. Гостем першого подкасту став Юрій Радіонов[15]. Наступний випуск вийшов 21 травня із Давидом Петросяном[16]
- 27 — 29 січня — Відеоподкаст «Триматися свого берега. Три роки. Трунова&Жирков» на тему 3-річчя приходу нової керівної команди Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. В проєкті взяли участь: Тамара Трунова, Стас Жирков, Ірина Ткаченко, Андрій Ісаєнко, Дмитро Соловйов, Дмитро Олійник, Тетяна Губрій, Маттео Спіацці, Олексій Лісовець, Павло Ар'є, Ксенія Ромашенко, Марина Смілянець, Дмитро Весельський, Ірина Чужинова, Любов Базів, Сергій Винниченко, Світлана Балашова, Наталія Білоусова, Володимир Романенко, Світлана Золотько, Ірина Мак, Олеся Жураківська, Сергій Петько, Лаура Вілцане, Анна Атвіновська, Катерина Савицька. Модераторка відеоподкастів — Яна Безсмертна[17][18][19]
- 1 лютого — Проєкт «Gwara Media» опублікував матеріал-дослідження, де навів шість прикладів роботи в українському культурному середовищі[20]
Театральні виставки[ред. | ред. код]
- 9 червня — 6 липня — Фотовиставка «ELEMENTS» (Ілля Бел), присвячена акторам на війні (галерея Kyivphotos-Hall, м. Київ)[21][22][23][24][25].
- 28 жовтня — 13 листопада — «Трієнале сценографії ім. Данила Лідера» (афіші, ескізи, костюми, макети, фотографії з вистав). Куратор — Олег Татаринов — виставковий зал Центрального будинку художника, м. Київ[26]
- 5 листопада — Персональна виставка «Сцена» головної художниці Національної опери України Марії Левитської (ескізи до оформлення театральних вистав) — галерея Portal 11[27]
- 15 — 30 листопада — Форум сценографії «UAScenography 2022» — Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, м. Київ[28]
Театральні ювілеї[ред. | ред. код]
- Дні народження театрів відмітили:
- 28 січня — 50 років Херсонському театру ляльок[29]
- 18 лютого — 35 років Харківському народному дитячому театру «Шибеники»[30]
- 13 березня — 11 років Київському класичному художньому альтернативному театру[31]
- 25 березня — 75 років Одеському академічному театру музичної комедії ім. М. Водяного[32][33]
- 31 березня — 100 років українському театру-студії «Березіль», заснованого Лесем Курбасом[34]. До дати Державна архівна служба України оприлюднила 63 документи із 11 державних архівів[35].
- 27 квітня — 45 років Криворізькому міському театру ляльок (святкування перенесено на повоєнний час)
- 2 травня — 105 років Харківському національному університету мистецтв ім. Івана Котляревського[36]
- Ювілеї вистав відмітили:
- 1 лютого — 5 років виставі «Саша, винеси сміття» Наталії Ворожбит (реж. Тамара Трунова, Київський національний академічний Молодий театр) — прем'єра відбулася 11 лютого 2017 року
- 9 лютого — 10 років виставі «Афінські вечори» Петра Гладиліна[ru] (реж. Ігор Славинський, Київський національний академічний Молодий театр) — прем'єра відбулася 9 лютого 2012 року
- 17 лютого — 50-й показ вистави «Трамвай „Бажання“» за п'єсою Теннессі Вільямса (реж. Іван Уривський, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка) — прем'єра відбулася 3 листопада 2020 року
- березень — 200-й показ вистави «Довершений Чарлі» Лева Хохлова за твором Денієла Кіза (реж. Лев Сомов, Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я») — прем'єра відбулася 4 грудня 2009 року
- 1 липня — 100-й показ вистави «О восьмій вечора на Ковчезі» Ульриха Губа (реж. Юрій Мисак, Перший театр, м. Львів) — прем'єра відбулася 30 березня 2013 року
- 29 вересня — 100-й показ вистави «Незрівнянна» Пітера Квілтер (реж. Анатолій Хостікоєв, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка) — прем'єра відбулася 24 червня 2016 року[37]
- 17 грудня — 150-й показ вистави «Весілля Фігаро» П'єра Бомарше (реж. Юрій Одинокий, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка) — прем'єра відбулася 25 грудня 2004 року[38]
- Ювілеї відмітили люди театру:
- 12 лютого — 75 років директору — художньому керівнику Одеського театру ляльок Йосипу Мерковичу[39]
Меморіальні події[ред. | ред. код]
- 15 січня — 400 років з дня народження Мольєра
- 22 січня — відкриття відновленої меморіальної дошки Юрію Шевельову на харківському будинку, у якому мешкав українсько-американський славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації, професор Гарвардського, Колумбійського університетів[40].
- 1 лютого — річниця пам'яті Сергія Проскурні:
- До дати ютуб-канал KokoBrize Production запутив проєкт «365 без PRO». З 17 січня по 1 лютого виходять ролики спогадів про режисера, продюсера від людей, які знали та працювали із Сергієм Проскурнею: Ольга Стельмашевська, Сергій Бобров, Людмила Фіть, Юрій Андрухович, Тетяна Черевань, Андрій Май, Тетяна Крижанівська, Євген Кияєв, Антоніна Романова, Євген Нищук, Павло Гончаров, Ольга Квятковська.
- Монодраму «Елеонора» за п’єсою Ґіґо Де Кьяра у постановці Сергія Проскурні 1 лютого грає у Черкасах Тетяна Крижанівська[41]
- травень — до десятої річниці смерті Богдана Ступки у Львові заплановано увічнення пам'яті актора у назві вулиці[42][43].
- 30 серпня — презентація повнометражного документального фільму «Лариса Кадочнікова. Війна» (продюсер — Олена Дем’яненко, реж. Дмитро Томашпольський, виробництво Кінокомпанії Гагарін Медіа, 2022 р.)
- 23 вересня — 150-річчя Соломії Крушельницької[37]:
- Запущено сайт, присвячений видатній співачці, на якому викладені записи Крушельницької, цікаві факти її життя, фотографії, оперний репертуар, деталі концертної діяльності, рецензії, інформація про міста та театри, в яких виступала оперна діва[44][45]
- Гранд-концерт «Соломія. BRAVA!» Львівської національної опери, названий на її честь. За участі кращих українські співаків та співачок сучасності, які представляють українське оперне мистецтво на світових сценах. Виконані арії та ансамблі із репертуару Соломії Крушельницької, які вона виконувала у найвідоміших театрах світу — від Львова і Одеси до Варшави, Парижа, Мілана, Неаполю, Каїра, Барселони, Лісабону, Буенос-Айреса та ін. Солісти Львівської національної опери — Любов Качала, Людмила Корсун, Дарина Литовченко, Софія Соловій (сопрано), Тетяна Вахновська (мецо-сопрано), Олег Лановий, Віталій Роздайгора (тенори), Роман Страхов (баритон), Тарас Бережанський, Володимир Шинкаренко (баси); та запрошені оперні співаки та співачки зі всієї України — Катерина Миколайко (Дніпро), Алла Мішакова (Харків) (сопрано), Олег Злакоман (тенор, Одеса), Сергій Ковнір (бас, Київ) та Олександр Шульц (тенор, Німеччина). Хор та оркестр Львівської національної опери. Хормейстер — Вадим Яценко, диригент — Альберто Веронезі, музичний директор Міжнародного фестивалю Джакомо Пуччіні (Італія), режисер — Василь Вовкун[46]
Прощання[ред. | ред. код]
Театральні гастролі[ред. | ред. код]
- Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка: «Ніч перед Різдвом» (12 січня — Харків, 16 січня — Київ, 19 січня — Вінниця, 24 січня — Житомир), «Небезпечні зв’язки» (13 січня — Харків, 14 січня — Полтава).
- Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка (17 січня — «Коляда та й плєс… ізпрежди віка»[47][48].
Театральні скандали[ред. | ред. код]
- 3 січня стало відомо про затримання 17 грудня 2021 року українського режисера Євгена Лавренчука в італійському аеропорту Неаполь у зв’язку із запитом Росії на екстрадицію (нібито вісім років тому, працюючи в РФ, він скоїв фінансове правопорушення). Ініціативною групою була створена петиція на підтримку митця. Із словами підтримки виступила Національна спілка театральних діячів України, Андрій Садовий[49], Ірина Подоляк, Олег Сенцов, Юрій Макаров та багато інших[50][51]. В італійському ізоляторі Лавренчука відвідав український консул, за його сприяння затриманому надали адвоката[52][53]. Вже 4 січня з'явилася інформація від уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, яка заявила про затримання не на підставі встановлення «червоної карти», як це зазвичай робиться у практиці співпраці з Інтерполом, а шляхом пред'явлення циркулярного повідомлення, поширення якого обмежене певними країнами[54]. Станом на 8 січня справа Лавренчука не є заполітизованою[55]. Коаліція дієвців культури ініціювали лист на підтримку Євгена Лавренчука, який зібрав близько 300 підписів митців, громадських діячів, менеджерів культури[56]. Переведений під домашній арешт Євген Лавренчук вперше вийшов у публічний онлайн-простір, де подякував за підтримку[57]. Адвокати Лавренчука під час судового засідання у Неаполі 27 січня, клопотали про скасування домашнього арешту та надання Лавренчуку дозвіл на повернення до України, що було відхилено з причин розпочатого процесу перевірки доводів РФ щодо екстрадиції, що унеможливлює припинити розгляду на цій стадії. Суд дав 30 днів, протягом яких прокуратура Неаполя має вивчити матеріали Росії та оприлюднити свою позицію[58]. В ефірі радіо «Культура» режисер розповів про суть запиту, в якому йдеться про засудження на 10 років ув’язнення Таганським районним судом Москви за звинуваченнями у шахрайстві, різних фінансових махінаціях (вказана сума — 4 млн рублів (приблизно 45 тис. євро), що документально так і не підтверджено[59]. Крапку поставив Італійський суд Неаполя, який 17 березня 2022 року ухвалив рішення звільнити українського режисера Євгена Лавренчука, визнавши звинувачення проти нього зі сторони РФ сфабрикованими, а мотиви переслідування — політичними[60][61].
- 22 січня — президент України Володимир Зеленський ввів у дію санкції РНБО проти австрійського архітектурного бюро Coop Himmelb(l)au, що спроєктувало театр опери та балету в анексованому Росією Севастополі (розпорядження про створення Театру опери та балету та Академії хореографії 2019 року підписав тодішній прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв)[62][63].
- лютий — тривають претензії навколо Київського театру «Дивний замок»[64]
- лютий — тривають роботи зі змін до культурного законодавства. 17 лютого 2022 року відбулася пресконференція на тему «„Приватні“ театри за державні кошти або корупція у мистецтві по-українськи» за участі: Олег Петрик, народний артист України, професор, кандидат мистецтвознавства, заступник голови західного відділення Національної спілки театральних діячів України; Василь Надюк, розробник та доповідач змін до законодавства; Роман Ковальчук, заслужений артист України, соліст Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької; Ігор Муравйов, скрипаль Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, диригент; Андрій Сніцарчук, заслужений артист України, актор Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької[65].
Прем'єри[ред. | ред. код]
- Січень[66]
- 2 січня —
- 10 січня —
- «Миша Шуша Шоу» казковий мюзикл Оксани Лущевської на музику Костянтина Яворського (реж. Анастасія Казмірчук, Творча студія Наталії Журавльової, м. Луцьк)
- 13 січня —
- «Сповідь або „Крові прагну“» за творами Антона Чехова (реж. Влад Троїцький, Центр Сучасного Мистецтва «ДАХ»)
- 16 січня —
- «Вечори на хуторі» за мотивами повісті «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя (реж. Олеся Чепелюк, Закарпатський обласний театр драми та комедії, м. Хуст)
- 21 січня —
- «Називай мене Пітер» Яна Фрідріха (реж. Давид Петросян, Київський академічний театр юного глядача на Липках) (поновлення вистави 2016 року)[69][70][71][72]
- 29 січня —
- «The City Was There» за мотивами оповідання «Дивне Диво», сцен з повісті «Кульбабове вино» та «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері (реж. Алекс Боровенський, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[70][73][74][75][76][68]
- «Одержима» опера на музику Мирослава Волинського за однойменною поемою Лесі Українки (дир. Сергій Голубничий, реж. Марина Рижова, Музично-театральна майстерня «RAZOM», м. Київ)[77]
- 30 січня —
- «Зашнурована пара» за п’єсою «Шлюбна гра» Едварда Олбі (реж. Анна Пироженко, Київський національний академічний Молодий театр)[68]
- «Французька рулетка» за п’єсою «Вісім люблячих жінок» Робера Тома (реж. Влад Сорокін, Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича, м. Дрогобич)
- Лютий[78]
- 3 лютого —
- «Кадіш. Поминальна молитва» (реж. Елістін Михайлов, Одеський обласний театр ляльок)[79][80]
- «Кар’єра за прізвищем» за п’єсою «Мина Мазайло» Миколи Куліша (реж. Євгеній Резніченко, Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії)
- 6 лютого —
- «Мауглі» Ніко Лапунова за «Книгою джунглів» Редьярда Кіплінга (реж. Ніко Лапунов, Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки)[81]
- «Трішечки щастя» Вадима Кречмара, Галини Кречмар, Світлани Ковальчук (реж. Богдан Шутий, Аматорський єврейский театр «А біселе мазл, або Трішечки щастя», м. Бровари)
- 8 лютого —
- «Несмішний стендап» (реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра) (офіційна прем'єра)[73][82]
- 16 лютого —
- «Пастка розуму» Марка Стайлера (реж. Ніл Флекмен, Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса)
- 18 лютого —
- «Аутсайдери» за мотивами творів Пелевіна та Орвелла (реж. Олег Мельничук, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[73][83]
- «Тест» Лукаса Берфуса (реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр «Золоті ворота») (в рамках проєкту «OPEN_MIND_STUDENT»)[73][68][84][85]
- 19 лютого —
- «Крик» (реж. Наталія Гончарова, Театральна артіль «ДрамКом», м. Маріуполь)
- «Цирк братця Кролика» Володимира Лісового за мотивами «Казок дядечка Римуса» Джоеля Гарріса (реж. Гліб Тюпін, Миколаївський обласний театр ляльок)
- 20 лютого —
- «Мата Харі» Тетяни Суховірської (реж. Яна Дешко, Мукачівський драматичний театр)
- «Хуха, Дюдя і Потороча» Нелі Шейко-Медведєвої (реж. Наталія Орєшнікова, Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка», м. Ужгород)[86]
- 22 лютого —
- «Виховання Рити» Віллі Рассела (реж. Сергій Ільїн, Театр на Чайній, м. Одеса)
- 23 лютого —
- «Вічність і ще один день» імерсивна вистава за п'єсою Милорада Павича (реж. Сергій Павлюк, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша)[87]
- «Зальот» (реж. Євген Сафонов, Харківський недержавний театр «SaXaLinUA»)
Театр часів Російсько-української війни
- Березень[88]
- 30 березня —
- «Сонце» бейбі-вистава Марини Богомаз (реж. Марина Богомаз, Рівненський академічний обласний театр ляльок)[89]
- Відмінені прем'єри
- 25 лютого —
- «Маклена Ґраса» за п'єсою Миколи Куліша (реж. Степан Пасічник, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка)
- 27 лютого —
- «Дискотека моєї мами» Лєни Лягушонкової (реж. Тетяна Губрій, Київський академічний театр «Золоті ворота») (в рамках проєкту «OPEN_MIND_STUDENT»)[73]
- «Паперовий ковчег» Іванни Стеф'юк за мотивами книги «Сповідь. Біографія. Свідчення» Сергій Воронцова та Драгоша Олару (реж. Іван Данілін, Культурно-мистецький центр ім. Івана Миколайчука)
- (???) «Дует» Едварда Олбі (реж. Анни Пироженко, Київський національний академічний Молодий театр)[73]
- (???) «За серпанком, загадковим серпанком» Івана Корсака (реж. Богдан Бондар, «ГаРмИдЕр», м. Луцьк)[90]
- (???) «Фатальні пристрасті» (реж. ???, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша)
- 3 березня —
- «Я, Паштєт і армія» Кузьми Скрябіна (реж. Володимир Кудлінський, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[73][68]
- 5 березня —
- «Бука» Лєна Лягушонкової та Катерини Пенькової (реж. Максим Голенко, Дикий Театр, м. Київ та Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька) (прем'єра в Одесі — 5 березня, в Києві — 9-10 березня)[91][73][68]
- 6 березня —
- «Дядечків сон» за однойменною повістю Федора Достоєвського (реж. Вероніка Літкевич, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[92]
- 12 березня —
- «Ідіот» Ростислава Держипільського за мотивами однойменного роману Федора Достоєвського (реж. Ростислав Держипільський, Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка)
- 19 березня —
- «Матінка Кураж та її діти» за мотивами п'єси Бертольта Брехта (реж. Оксана Дмітрієва, Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва) (новий український переклад Сергія Жадана)[68]
- 27 березня —
- «Кассандра» за однойменною поемою Лесі Українки (реж. Альона Малюга-Мельникова, Ковельський аматорський експериментальний театр-студія «10 ряд 10 місце»)
- (???) «Ідилія» Дуніна-Марцинкевича (реж. Микола Пінігін (Білорусь), Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[93]
- (???, березень) «Любов ідіота» за мотивами роману «Ідіот» Федора Достоєвського (реж. Андрій Білоус, Київський національний академічний Молодий театр)[94][69][73][75]
- (???, березень) «Піна днів» Олексія Доричевського за романом Бориса Віана (реж. Наталка Сиваненко, Дикий Театр, м. Київ)[91][73]
- (???) «Сексуальні неврози наших батьків» Лукаса Берфуса[en] (реж. Наталка Сиваненко, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)[95]
- Квітень[96]
- 7 квітня —
- «Мистецтво війни» гра[н]д-опера «NOVA OPERA» та композитора Сергія Вілки (реж. Богдан Поліщук, Львівський будинок органної і камерної музики)[97]
- 8 квітня —
- (здача) — «Т. Шевченко. Спогад» (реж. ???, Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик»(вистава — присвята режисерові Сергію Брижаню)[98]
- 9 квітня —
- «Співи сонця і тіні» пластична драма за мотивами п'єси Моріса Метерлінка на музику Яна Сібеліуса (реж. Олександр Бєльський, Криворізький міський академічний театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»)[99][100][101][102][103][104]
- 16 квітня —
- «І де Я?» 1 з 12 монологів у просторі «кв.ARTa» про самоідентифікацію у стилі театрального стендапу (реж. Павло Осіков, Театр одного актора «Ave», м. Кривий Ріг)[98]
- 17 квітня —
- «Отвєтка» Неди Нежданої (реж. Михайло Фіщенко, Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв) (п'єса присвячена оперному співакові Василю Сліпаку, який пішов добровольцем на фронт після нападу Росії на Донбас у 2014 році)[105]
- 20 квітня —
- «Аромат літа, що минає» за п'єсою Гідо Наума (реж. Оксана Стеценко, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка)
- 21 квітня —
- «Чуваки 2.0» Олексія Доричевського за творами Руслана Горового (реж. Дмитро Усов за виставою «Чуваки не святкують, або Ukrainian» Максима Голенка, м. Кам'янське[106][107][108]
- 29 квітня —
- «Гамлет» за п'єсою Вільяма Шекспіра (реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)[69][73][75]
- «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбіт (реж. Максим Голенко, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька підготовка вистави тривала у форматі «Театр в укритті»[109][110][111][112][113][114][115][116]
- Травень[117]
- 6 травня —
- «Івасик-Телесик» за мотивами української народної казки (реж. Оксана Дмітрієва, Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва (прем'єру зіграли на станціях ім. Масельського та Армійській Харківського метрополітену)[98]
- 21 травня —
- «Карпатський раж» за п'єсою «Екологічна балада» Ольги Мацюпи (реж. Дмитро Леончик, Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської)[119][120]
- 22 травня —
- «Смак Сонця» Олександр Вітер (реж. Олександр Король, Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича)
- «Шевченко. Л або Н» Ольги Анненко (реж. Дмитро Карачун, Молодіжний театр «Silentium», м. Калуш)[121]
- 26 травня —
- «Король Лір» Вільяма Шекспіра (реж. В’ячеслава Єгоров, Теат-студія переселенців «УЖіК», м. Ужгород)[122]
- (??? — перенос з 20 травня 2020) «Америка» Франца Кафки (реж. Микола Вороненко, Народний студентський театр Центру культури і мистецтв Київського національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»)
- (???) «Справа Честі» Лутца Хюбнера (реж. Ганна Турло, Київський академічний театр «Золоті ворота») (в рамках проєкту «OPEN_MIND_STUDENT»)[73]
- Червень[123]
- 1 червня —
- «Ріпка» за мотивами казки «Ріпка» І. Франка (реж. Олена Ткачук, Рівненський академічний обласний театр ляльок) — спільний проєкт із гуртом «Ot Vinta!»[124][125]
- 17 червня —
- «Марко з Котигорошівки» Надії Симчич (реж. Інна та Іван Даніліни, Народний художній колектив «Театр юних чернівчан» Чернівецького міського палацу дітей та юнацтва та Дитяча театральна студія «Бу-Бу-Бу» Центрального палацу культури м. Чернівці)
- 18 червня —
- «Міністерство освіти та науки України» Анастасії Косодій (реж. Павло Неброєв та Ольга Донік, Запорізький муніципальний театр-лабораторія «Ві»)[128]
- 22 червня —
- «Imperium delendum est» (реж. Дмитро Захоженко, Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки)[129][130][131]
- 25 червня —
- «Безіменна зірка» за однойменною п'єсою Михаїла Себастіана (реж. Євген Лунченко, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки)[73]
- «В очікуванні світанку» на основі сучасної та класичної любовної лірики поетів-чоловіків, присвяченої жінці (реж. Олександра Кравченко, Київський театр «Veritas» та Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса)
- «Куди я з вами не піду» за п’єсою «Надвечір‘я з rock-n-roll-om» Михайла Хейфеца (реж. Григорій Мануков (Франція), Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»)[132][133][134]
- «Сіді Таль. Аідише нешуме» (Єврейська душа) Неди Нежданої (реж. Людмила Скрипка, Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської)[135]
- 26 червня —
- «Ніколи знову? Знову!» етноформація Галина Баранкевич (реж. Олексій Лейбюк, Незалежний проєкт, м. Івано-Франківськ)[136][137]
- 28 червня —
- «Я вдома» музична моновистава Наталії Могилевської (реж. Наталія Могилевська, Незалежний проєкт, м. Київ)[138][139]
- 30 червня —
- «Рубікон» за драматичним твором Юрія Соколова (реж. Олексій Биш, Чернігівський обласний молодіжний театр)[140][141]
- Липень[142]
- 1 липня —
- «Шмата. Одного вечора у бомбосховищі» Андрія Бондаренка на основі акторських імпровізацій (реж. Яна Титаренко, Львівський обласний театр ляльок)
- «Я норм» Ніни Захоженко (реж. Оксана Дмітрієва, Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва)[143][144]
- 5 липня —
- 9 липня —
- «Кольори» Павло Ар’є (реж. Ірина Ципіна, Перший український театр для дітей та юнацтва, м. Львів)[153]
- «Шо ти хочеш?» Павла Осікова (реж. Павло Осіков, Театр одного актора «Ave», м. Кривий Ріг)[154]
- 14 липня —
- «Авантюра Никодима Дизми» за романом Тадеуша Доленги-Мостовича (реж. Дмитро Чирипюк, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, м. Київ)[155][156][73][148][157][158]
- 16 липня —
- «Крик нації» Людмили Колосович, Олени Білої та акторів театру (реж. Людмила Колосович, Донецький академічний обласний драматичний театр) (прем'єра в Ужгороді)[159][160][161][162][163][164][165]
- 19 липня —
- «Сон літньої ночі» за п'єсою Вільяма Шекспіра (реж. Марія Грунічева, Проєкт «Stage.UA»)[166][167]
- 22 липня —
- 28 липня —
- «З цією виставою щось не так» за однойменною п'єсою[en] Генрі Льюїса, Джонатана Сейєра, Генрі Шилдса[en] (реж. Емі Марчант, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, Ризький театр Дайлес та Лондонський Вест-Ендським Mischief Theatre[en]) (прем’єра відбулася в Ризі на сцені театру «Дайлес»; київська прем'єра – 25 листопада 2023 року)[172][173][174][175]
- «Обличчя кольору війни» Олексія Гнатюка на основі спогадів акторів, які вийшли з окупованого міста (реж. Олексій Гнатюк, Театр авторської п’єси «Concepcion», м. Маріуполь) (прем'єра в Києвіі[176][177][178]
- 31 липня —
- «Оскар і рожева пані» Льва Хохлова за мотивами однойменного роману Еріка-Емманюеля Шмітта (реж. Лев Сомов, Мукачівський драматичний театр)
- «Трубач» Інни Гончарової (реж. Петро Миронов, Театр інтелектуального формату «Маскам Рад», м. Київ)[179]
- «Цап-кацап» Ірини Малоліти за мотивами української народної казки «Коза-Дереза» (реж. Андрій Білоус, Київський національний академічний Молодий театр)[180][181].
- Серпень[182]
- 5 серпня —
- «Кого чути у справі Бейліса» Лесі Берездецької (реж. Дмитро Левицький, Jam Factory Art Center, м. Львів)[183]
- 14 серпня —
- «Безіменна зірка» за однойменною п'єсою Михаїла Себастіана (реж. Олександр Король, Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича)[184]
- 18 серпня —
- «Наприкінці часів» за п'єсою «На початку і наприкінці часів» Павла Ар'є (реж. Артур Опрятний, Дніпровський академічний театр драми і комедії)[185]
- 20 серпня —
- «Легені» за однойменною п'єсою[en] Дункана МакМілана[en] (реж. Владислав Писарев, Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна)[186]
- «Око за око» Павла Осікова (реж. Павло Осіков, Театр одного актора «Ave», м. Кривий Ріг)
- (???) «Старосвітські дідичі» за повістю Миколи Гоголя (реж. Тарас Жирко, Львівський будинок офіцерів)[189][190]
- Вересень[191]
- 1 вересня —
- «Про Лицаря Прищака та Принцесу Гарнюню» Марти Гусьньовської (реж. (реж. Марцин Мажець (Польща), Львівський обласний театр ляльок)
- 4 вересня —
- «Дякую» Андри Каваліаускайте (реж. Андра Каваліаускайте (Литва), Київський академічний театр «Золоті ворота»)[192][193][194]
- 10 вересня —
- «Колискова для лисиці, яку ще ніхто не бачив» Андри Каваліаускайте (реж. Андра Каваліаускайте (Литва), Київський академічний драматичний театр на Подолі)[194]
- 16 вересня —
- «Маріупольська драма» Олександра Гавроша за розповідями акторів Віри Лебединської, Дмитра Муранцева, Олени Білої, Ігоря Китриша, Матвія Китриша (реж. Євген Тищук, Донецький академічний обласний драматичний театр) (прем'єра в Ужгороді[195][196]
- «Тіні забутих предків» Романа Козак за мотивами повісті Михайла Коцюбинського (реж. Роман Козак, Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара)
- «Щоденник цивільного» моновистава за п'єсою Павло Ар’є (реж. Стас Жирков, ко-проєкт Alytaus teatras (м. Алітус, Литва) та Київського академічного театру «Золоті ворота») (фестивальна прем‘єра — 8 серпня на VIII International Festival of Regional Theaters, м. Поті, Грузія); прем‘єра в Литві — 16 вересня)
- 17 вересня —
- «Катерина» опера Олександра Родіна, лібрето Миколи Аркаса та Діодора Бобиря за однойменною поемою Тараса Шевченка (реж. Оксана Тараненко, Одеський національний академічний театр опери та балету)[197][198][199][200][201]
- 23 вересня —
- «Котик солоденький, або Легкого життя ніхто не обіцяв» Жана-Клода Іслєра (реж. Олександр Варун, Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр)
- «Неаполітанські пристрасті» Едуардо де Філіппо (реж. Павло Гатілов, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)
- 24 вересня —
- «CODE UA» Марини Осіпової (реж. Олександра Блінкова, Незалежний музичний театр «057», м. Харків)[203][204]
- «Благослови звірів і дітей» за однойменною повістю[en] Глендона Свортаута[en] (реж. Валерія Федотова, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[205][206][207]
- «Будинок без номера» Ярослава Федоришина (реж. Алла Федоришина, Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»)[208]
- 29 вересня —
- «У джазі тільки дівчата» за мотивами художнього фільму Біллі Вайлдера 1959 року (реж. Назарій Панів, Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка)[209][210]
- Жовтень[211]
- 1 жовтня —
- «Синдром уцілілого» Андрія Бондаренка (реж. Руслана Порицька, Луцький незалежний театр «ГаРмИдЕр»)[212]
- 2 жовтня —
- «Євроваліза» Ігоря та Люби Липовських (реж. ???, Народний Молодіжний театр «ЛюбАрт», м. Калуш)[213]
- 7 жовтня —
- «Осіння соната» Інгмара Бергмана (реж. Тарас Криворученко, Київський національний академічний Молодий театр)[73]
- «Переклади» Брайана Фріла[en] (реж. Кирило Кашліков, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки)[214][215][216]
- 13 жовтня —
- «Проста українська скіфська баба» Марина Васильєва за романом «Доця» Тамари Горіха Зерня (реж. Артем Свистун, Миколаївський академічний художній драматичний театр)[217][218][219][220]
- 14 жовтня —
- документальна вистава «Лишитись (не) можна…» Ксенії Швець на основі реальних історій артистів театру та деяких херсонців (реж. Євгеній Резніченко, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша)[221][222][223][188]
- 15 жовтня —
- «Всупереч» Юліти Ран (реж. Антон Меженін, Дніпровський академічний театр драми і комедії)[224][225][226]
- «Котячі історії» за п’єсою «Коти–біженці» Людмили Тимошенко та Марини Смілянець (реж. Катерини Богданової, Миколаївський академічний художній драматичний театр)[227][228][229][230]
- «Львівське танго» Андрія Бондаренка, Наталі Боймук (реж. Богдан Ревкевич, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[231][232]
- «Селфі зі склерозом» Олександра Володарського (реж. Роман Бутовський, Муніципальний театр сатири, м. Кропивницький)[233]
- 16 жовтня —
- «Говори зі мною» за віршами українських поетів Лесі Українки, Олени Теліги, Ліни Костенко, Оксани Забужко, Анатолія Матвійчука, Юрія Іздрика, Юрія Строканя та Елізи Солодкої (реж. Ольга Анненко, Київський камерний театр «Дивний Замок»)
- 21 жовтня —
- «Марлені» Теа Дорн (реж. Ігор Матіїв, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[234][193]
- «Я, війна і пластикова граната» Ніни Захоженко (реж. Олександр Крижанівський, Ігор Рубашкін, Київський академічний театр на Печерську)[235][236][237]
- 22 жовтня —
- «Принцеса цирку» оперета Імре Кальмана (реж. ???, Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного)
- 23 жовтня —
- «Привид замку Кентервіль» за оповіданням «Кентервільський привид» Оскара Вайлда (реж. Ігор Білиць, Перший український театр для дітей та юнацтва, м. Львів)[238]
- 27 жовтня —
- «ВПО» Ірини Феофанової (реж. Андрій Бакіров, Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка)[239]
- 28 жовтня —
- «Емігранти» Славомира Мрожека (реж. Володимир Кудлінський, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[193][240][241]
- 30 жовтня —
- «Бондарівна» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого (реж. Сергій Павлюк, Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького)[245][246][247]
- «Коти-біженці» Людмили Тимошенко та Марини Смілянець (реж. Наталія Орєшнікова, Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка»)
- Листопад[248]
- 5 листопада —
- «Повернення блудного батька» Іллі Ноябрьова (реж. Ілля Ноябрьов, Антреприза, м. Київ)[249]
- 6 листопада —
- «Білосніжка» балет Богдана Павловського, лібрето — Яніна Кисельова за мотивами казки «Білосніжка та семеро гномів» братів Грімм (дир. Ігор Чернецький, хор. Гаррі Севоян, Яніна Кисельова, Одеський національний академічний театр опери та балету)[250]
- 12 листопада —
- «Молитва за Елвіса» Марини Смілянець (реж. Іван Шморгунов, Народний драматичний театр ім. Агеєва, м. Чернівці)[251].
- 13 листопада —
- «Страшна помста» опера Євген Станкович за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя (реж. Андреас Вайріх (Німеччина), Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької)[252][253]
- 17 листопада —
- «Люби-мене-не покинь» Ольги Анненко (реж. Максим Михайліченко, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[188]
- 19 листопада —
- «Хеппі Бьоздей» за п’єсою «Божевільний з дому навпроти» Ольги Анненко (реж. Олександра Кравченко, «Veritas», м. Київ)[188]
- «Чумацький шлях» Сергія Брижаня (реж. Михайло Урицький, Рівненський академічний обласний театр ляльок)[254]
- 24 листопада —
- «The ball» за мотивами однойменного художнього фільму режисера Етторе Скола (реж. Маттео Спіацці (Італія), Київський національний академічний театр оперети)[256][69][73][75][193][188]
- «Шахрайки» Наталії Уварової (реж. Євген Курман, Миколаївський академічний художній драматичний театр)[257][258]
- 25 листопада —
- «Б’ютіфуллайф» за п’єсою «Б’ютіфул лайф» Марини Смілянець (реж. Олег Симоненко, Театр на Чайній, м. Одеса)[259]
- 26 листопада —
- «Вихід» за п'єсою «Алло» Сергія Марена (реж. Марго Савенко, Дніпровський академічний театр драми і комедії)
- «Непробудження» Джойї Баттісти (реж. Геннадій Широченко, Запорізький муніципальний театр-лабораторія Vie)[260]
- 27 листопада —
- «Качка» Марти Ґушньовської (реж. Наталя Орєшнікова, Донецький академічний обласний драматичний театр) (прем'єра в Ужгороді)[261][262][263]
- Грудень[264]
- 2 грудня —
- «Хлібне перемир’я» Сергія Жадана (реж. Дмитро Некрасов, Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна)[265]
- 3 грудня —
- «Божевільний день, або пригоди у Торбокраї» Ігоря Прокоп’яка за твором «Мішечок історій Мішковинки» Микити Лукаша (реж. Ігор Прокоп’як, Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки)
- «Свої» за п’єсою «Перш ніж проспіває півень» Івана Буковчана (реж. Олександр Степанцов, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки)[266][133]
- «Сковородійство» Руслана Порицька за творами Григорія Сковороди і повідомленнями із соцмереж (реж. Руслана Порицька, Луцький незалежний театр «ГаРмИдЕр»)[267]
- 4 грудня —
- «Salute, yealousy! або Привіт, ревнощі» за поезією Олексія Юріна (м. Черкаси) та Ліни Петляк (м. Івано-Франківськ) (реж. Володимир Радько, Черкаський академічний театр ляльок)
- 6 грудня —
- «Параша» Ігоря Білиця, Володимира Гладкого (реж. Ігор Білиць, Творче об’єднання «Срака мотика», м. Київ)[268][269][270]
- 11 грудня —
- «Метод» за п'єсою «Метод Гренхольма» Жорді Гольсерана[en] (реж. Тетяна Губрій, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)[271]
- 15 грудня —
- «Енеїда» за однойменною поемою Івана Котляревського (реж. Тетяна Авраменко, Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»)[272]
- «Цар Едіп» за однойменною п'єсою Софокла (реж. Давид Петросян, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[193][273][274]
- 16 грудня —
- «MORE» Славомира Мрожека (реж. Владислав Костика, Театр на Чайній, м. Одеса)[275]
- 17 грудня —
- «Возлюби ближнього свого» за романом Еріха Марія Ремарка (реж. Володимир Давиденко, Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна)[276][277]
- «Зальот» за п'єсою «Дядя Міша» Людмили Тимошенко (реж. Юрій Радіонов, Український малий драматичний театр)[69][278][279][280][188][281]
- «МИНА. Історія перевертня» за п’єсою «Мина Мазайло» Микола Куліш (реж. Дмитро Леончик, Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської)[282]
- «Ніч перед Різдвом» за повістю Миколи Гоголя (реж. Олексій Гнатковський, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)[283]
- 21 грудня —
- «Кар'єра Артуро Уї, яку можна було спинити» Бертольда Брехта (реж. Дмитро Богомазов, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, м. Київ)[145][193][284][285][286][287][288][289]
- 22 грудня —
- «Дар роду» за текстами Анастасії Матешко (реж. Ольга Ларіна, Варвара Глуховська, Київський академічний театр на Печерську)[290]
- 24 грудня —
- «Барбер-шоу» (реж. Ігор Матіїв, Дніпровський академічний театр драми і комедії)[291]
- «За щучим велінням» Марка Кропивницького (реж. Ігор Азаров, Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького)[292]
- «Летючий корабель» за мотивами української народної казки (реж. Сергій Бєльський, Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»)[293]
- 25 грудня —
- «Вертеп Донеччини» за мотивами п’єси «Іродова морока» Пантелеймона Куліша із використанням автентичних колядок і щедрівок Донеччини (реж. Людмила Колосович, Донецький академічний обласний драматичний театр) (прем'єра в Ужгороді)[294]
- «Український традиційний вертеп» (реж. Євген Курман, Миколаївський академічний художній драматичний театр)[295][296]
- 28 грудня —
- «Захар Беркут» за однойменною повістю Івана Франка (реж. Андрій Приходько, Львівський академічний театр імені Леся Курбаса)
- Без дати
- (???) «Rigoletto» опера Джузеппе Верді (реж. Євген Лавренчук) (презентація майбутньої постановки опери пройшла 7 травня 2022 року у нью-йоркському New Art Dealers Alliance (NADA)[en]. Диригент Віктор Плоскіна, художниця Міра Мачіна))
- (???, літо) «Білий птах з чорною міткою» (реж. Ростислав Держипільський, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)
- (???, осінь) «Венеціанські близнюки» Карла Ґольдоні (реж. Маттео Спіацці (Італія), Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)[73][75]
- (???) «Гравці» Миколи Гоголя (реж. Іван Данілін, Київський академічний театр «Актор»)[297][73]
- (???) «Джентльмени» (реж. Руслан Гофуров, Київський академічний театр юного глядача на Липках, мала сцена)[92]
- (???) «Дон Жуан» (реж. Жуль Одрі (Франція), Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)
- (???) «З неба впало три яблука» Наріне Абгарян (реж. Марія Лук'янова, Київський національний академічний Молодий театр)[73]
- (???) «Зниклий велосипедист» (реж. Олексій Лісовець, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, мала сцена)[73]
- (???) «Імперія краси, або Хелена Рубінштейн» за п'єсою «Мадам Рубінштейн» Джона Містоу (реж. Ігор Білиць, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька) (перенесена прем'єра з 21 квітня)
- (???) «Казки Оскара Вайлда» (реж. Вероніка Літкевич, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[69][73][92]
- (???) «Катапульта» Дмитра Богословського (реж. Стас Жирков, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, мала сцена)[73][68]
- (???) «Косметика ворога» Амелі Нотомб (реж. ???, Київський національний академічний Молодий театр)
- (???) «Легенда про останнє туреня» Олександра Гавроша (реж. Олександр Куцик, Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка», м. Ужгород)[298]
- (???) «Марсіанські хроніки» за оповіданнями Рея Бредбері (реж. ???, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[297][215][69][73]
- (???) «Мартин Боруля» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого (реж. Орест Огородник, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[93]
- (???) «Мері Поппінс повертається» (реж. Олеся Галканова, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[93]
- (???) «Мізері» Стівена Кінга (реж. ???, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[215]
- (???, осінь) «Молитва за Елвіса» Марини Смілянець (реж. ???, Театр на Михайлівській, м. Київ)[299].
- (???) «Молоко» Катерини Мавроматіс (реж. Андрій Білоус, Київський національний академічний Молодий театр)[300][301]
- (???) «Острів сліз» за сценарієм Івана Миколайчука у співавторстві з французькою режисеркою Еліане Сабате (реж. ???, Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»)[73]
- (???) «Офелія» Алека Нєміро, Анастасії Пустовіт, Марини Клімової та Едіт Салданьї (реж. Алек Нєміро, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, мала сцена)[68]
- (???) «Паромник» Джеза Баттеруорта (реж. Кирило Кашліков, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки)[73]
- (???) «Патетична соната» Миколи Куліша (реж. Валерія Федотова, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)
- (???) «Перукарка» Сергія Медвєдєва (реж. Тамара Трунова, Київський національний академічний Молодий театр)[94]
- (???) «Піднесення» за однойменною новелою Стівен Кінга (реж. Віталій Малахов, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[302][215]
- (???) «Покоління Секонд Хенд» за книгою Світлани Алексієвич (реж. Юрій Радіонов, Дикий Театр, м. Київ)[91][94]
- (???) «П’ять пісень Полісся» (реж. Ігор Білиць, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (камернай сцена), м. Львів)[93]
- (???) «Саме там, саме тоді» Бернарда Слейда (реж. Ірина Барковська, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки)[73]
- (???) «Собача будка» Марини Смілянець (реж. Андрій Святецький, Київський академічний театр «Актор»)[73]
- (???) «Тарас Бульба» за повістю Миколи Гоголя (реж. Дмитро Весельський, Київський національний академічний Молодий театр / Український малий драматичний театр)[303][94]
- (???) «Тарас Бульба» за повістю Миколи Гоголя (реж. Вадим Сікорський, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[93]
- (???) «Тест» Лукаса Берфуса (реж. ???, Київський національний академічний Молодий театр)
- (???) «У тиші бавовняних полів» Бернара-Марі Кольтеса (реж. Ролан Озе (Франція), Київський національний академічний Молодий театр)
Фестивалі, театральні школи, форуми[ред. | ред. код]
- 16 січня — Театральний експертний рейтинг «Київський рахунок» (в опитуванні взяли участь 9 експертів: Юлія Бентя, Сергій Васильєв, Ганна Веселовська, Віталій Жежера, Марина Котеленець, Вікторія Котенок, Людмила Олтаржевська, Алла Підлужна, Ірина Чужинова). До десятки кращих потрапили:[304][305]
- «Пер Гюнт», реж. Іван Уривський, Національний театр ім. І. Франка;
- «Безталанна», реж. Іван Уривський, Національний театр ім. І. Франка;
- «Батько», реж. Стас Жирков, Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра;
- «Дім», реж. Тамара Трунова, Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра;
- «Море — океан», реж. Ігор Рубашкін[ru], Київський академічний театр на Печерську;
- «S&S: Стрип-тиз і Серенада», реж. Михайло Яремчук, Київський театр маріонеток;
- «Кассандра», реж. Давид Петросян, Національний театр ім. І. Франка;
- «Ерендіра не хоче вмирати», реж. Максим Голенко, Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра;
- «Співай, Лоло, співай!», реж. Дмитро Богомазов, Національний театр ім. І. Франка;
- «Білка, яка прожила 100 років», реж. Стас Жирков, Київський театр «Золоті ворота».
- 17 — 26 січня — Театральний фестиваль «Крізь терні — до зірок» (Майстерня Льва Сомова, м. Київ)
- 5 — 7 лютого — IV фестиваль Драматургії Любові і Бобра «Бобр: життя — не мед» (м. Київ)
- 7 лютого — Театральний експертний рейтинг «Харківський рахунок» (в опитуванні взяли участь 8 експертів: Сергій Васильєв, Олена Либо, Ольга Дорофєєва, Маргарита Корнющенко, Інга Долганова, Юрій Хомайко, Алла Пріхожаєва, Ірина Бесчетнова). До п'ятірки кращих потрапили:
- «Вишиваний. Король України», Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка, 23 бали;
- «Історія роду, який згубили марні надії, бойові півні та безпутні жінки», Харківський державний академічний театр ляльок ім. В.А. Афанасьєва, 22 бали
- «Лісова пісня», Харківський державний академічний російський драматичний театр ім. О.С. Пушкіна, 20 балів
- «Хлібне перемир’я», Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка, 16 балів
- «Спартак», Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка , 14 балів
- 22 — 27 березня — І Міжнародний фестиваль класичного мистецтва «DNIPRO OPERA FEST» (Дніпропетровський академічний театр опери та балету, м. Дніпро)
- 24 — 27 березня — ХХІІ Всеукраїнський театральний фестиваль «Театральна сесія» (м. Дніпро)
- 25 — 27 березня — I Відкриий фестиваль незалежних та молодіжних театрів «Franco-Fest» (Мистецьке об’єднання «FRANCO-театр», м. Коломия)
- 29 — 30 квітня — Театральний фестиваль «Коловорот» (Дитячі клуби ЛМТГ за підтримки Управління молодіжної політики ДР ЛМТГ, м. Львів)
- 29 — 31 травня — Театральний фестиваль «Київ-травневий. Відродження» (онлайн)[306].
- 10 — 19 червня — XXIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) (гасло фестивалю — «Діалог та розвиток»)[307].
- 22 — 30 червня — XV Фестиваль театрів «Молоко» (м. Одеса, Миколаїв, Херсон, Кропивницький)[308]
- 27 — 30 червня — XXVII Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена» — фестиваль аматорських театральних колективів та студій (м. Очаків) (дистанційний)[309]. Підсумки[310]
- 13 — 21 серпня — V Міжнародний англомовний театральний фестиваль «Pro.Act Fest 2020» (Unbreakable) (ProEnglish Theatre, м. Київ)
- 22 — 25 вересня — LII Театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти» (м. Кропивницький)[311][312]
- 1 — 4 жовтня — Відкритий дистанційний фестиваль театрів для дітей «Інтерлялька — 2022» (Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка», м. Ужгород) (дистанційний)[313][314]
- 6 — 9 жовтня — VIII Театральний фестиваль «Комора» (м. Кам’янець-Подільський)[315][316][317]
- ??? — II Фестиваль пам’яті Едуарда Митницького «Простір Майстра» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)[73]
- ??? — VIII Міжнародного фестивалю комедійного мистецтва «ГаШоТю́» (Продюсерський центр «Амплуа»)
- грудень — Незалежна стипендія ім. Антонена Арто[318]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких — Володимир Якубовський, головний художник Тернопільського театру актора і ляльки[319][320]
- Премія імені Лесі Українки (номінація «Театральні вистави для дітей та юнацтва») — фентезі-мюзикл «Легенда про Дракона» (реж. Ірина Корольова, сценарист Сергій Новачук, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша)[321]
- Премія імені Леся Курбаса — Тамара Трунова за постановку п'єси «Дім» Н. МакКартні, прем'єра якої відбулась у 2021 році на сцені Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[322][323]
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (театральне мистецтво) — вистава «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра) — Тамара Трунова (режисер-постановник, співавтор музичного рішення), Наталія Ворожбит (автор п'єси), Андрій Ісаєнко (виконавець ролі Стаса), Валерія Ходос (виконавиця ролі Юлі)[324]
- Серед номінантів були представлені вистави: «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена Національного академічного драматичного театру ім. І.Франка — Іван Уривський (режисер-постановник), Петро Богомазов (художник-постановник), Остап Ступка та Олександр Форманчук (актори); «Шинель» за однойменною п'єсою М. Гоголя Київського національного академічного Молодого театру — Андрій Білоус (режисер, автор інсценізації (лібрето), перекладач), Ніна Колеснікова (хореограф-постановник), Усеін Бекіров (композитор), Борис Орлов (художник-постановник, виконавець головної ролі) та постановка «Children of the Night. Androgyne» («Діти ночі: Андрогін») — Катерина Кухар, Олександра Стоянова (авторки)[325][326].
- Премія Women in Arts (категорія «Жінки в театрі») в межах руху солідарності за ґендерну рівність #HeForShe в Україні —
- Премія імені братів Євгена та Юрія Августина Шерегіїв у галузі театрального мистецтва за 2022 рік
- Мистецька премія «Київ» (у галузі театрального мистецтва — мистецька премія «Київ» імені Амвросія Бучми) —
- листопад — International Opera Awards (м. Мадрид, Іспанія)
- Одеський національний академічний театр опери та балету та Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької здобули нагороду «Найкращий оперний театр»[327]
- листопад — V Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «GRA» (м. Київ)
- Склад експертної ради: Юлія Бентя (м. Київ) — музикознавиця, архівістка, музична і театральна критикиня, кандидатка мистецтвознавства, наукова працівниця відділу театрознавства Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ, редакторка часопису «Критика»; Анна Білик (м. Херсон) — кандидатка мистецтвознавства, доцентка, викладачка кафедри дизайну Херсонського технічного університету; Ганна Веселовська (м. Київ) — театрознавиця, докторка мистецтвознавста, професорка, керівниця напряму експертно-аналітичної діяльності НСТДУ; Роман Лаврентій (м. Львів) — театрознавець, кандидат мистецтвознавства, асистент кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка, куратор щорічної науково-практичної студентської театрознавчої конференції; Людмила Олтаржевська (м. Київ) — театрознавиця, головна редакторка журналу «Театрально-концертний Київ»; Віктор Рубан (м. Київ) — перформер, танцівник, хореограф-дослідник, куратор і засновник Ruban Production ITP Ltd; Ольга Стельмашевська (м. Київ) — голова Експертної ради — PR-фахівчиня, мистецтвознавиця, театральна і музична критикиня, театрознавиця, журналістка, директорка PR-агенції «Дель Арте»; Валентина Тужина (м. Львів) — театрознавиця, сценаристка (редакторка), менеджерка театральних та культурно-мистецьких проєктів; Юлій Швець (м. Київ) — театрознавець, журналіст, спеціаліст навчально-культурологічної лабораторії у Національному Університеті «Києво-Могилянська академія», журналіст у друкованому виданні «Кіно-Театр»; Юлія Щукіна (м. Харків) — театрознавиця, театральна критикиня, старша викладачка кафедри театрознавства ХНУМ ім. І.П. Котляревського[328].
- Прийом заявок до 15 березня[329]
Звання[ред. | ред. код]
Розділ містить перелік лауреатів, які мають пряме відношення до театру.
Цей розділ статті ще не написано. |
Народний артист України[ред. | ред. код]
- Бродська Ірина Володимирівна — репетитор з балету Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка (м. Київ)[330]
- Шеремер Олег Олександрович — провідний майстер сцени, артист Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.В.Гоголя[330]
Заслужений артист України[ред. | ред. код]
- Благий Володимир Григорович — актор Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру[330]
- Гавриш Роман Іванович — артист державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької», м.Львів[330]
- Зінєвич Віра Василівна — артистка драми державного підприємства «Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка» (м. Київ)[331]
- Омельченко Олександр Сергійович — артист балету, провідний майстер сцени Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької[330]
- Тищук Євген Віталійович — головний режисер Мукачівського драматичного театру[330]
- Ткачук Наталія Юріївна — солістка-вокалістка Одеського академічного театру музичної драми ім. М.Водяного[330]
- Федоренко Ольга Сергіївна — артистка-вокалістка театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети»[330]
Заслужений діяч мистецтв України[ред. | ред. код]
- Кирильчук Андрій Володимирович — артист Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка[330]
- Михайлова Світлана Миколаївна — директор — художній керівнику комунального підприємства "Криворізький міський театр ляльок"[330]
Заслужений працівник культури України[ред. | ред. код]
Заслужений художник України[ред. | ред. код]
Ордени[ред. | ред. код]
- орден князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
- Чуприна Петро Якович — генеральний директор — художній керівник державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка", м.Київ[330]
- Орден «За заслуги» ІІ ступеня
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
- Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Почесні громадяни Києва[ред. | ред. код]
- Малахов Віталій Юхимович — театральний режисер, засновник та художній керівник Київського академічного драматичного театру на Подолі у 1987 — 2021 роках, Народний артист України — за значний особистий внесок у справу збагачення національної культурної та духовної спадщини, піднесення міжнародного авторитету Києва (посмертно)[332];
- Чуприна Петро Якович — генеральний директор Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, театральний діяч, визнаний фахівець в галузі сучасного оперно-балетного мистецтва України, Народний артист України — за значний особистий внесок у справу збагачення національної культурної та духовної спадщини міста Києва[332].
Конкурси на заміщення керівних посад[ред. | ред. код]
Дата | Переможець | Посада | Театр / Заклад | Конкуренти | Коментар, Посилання |
---|---|---|---|---|---|
5 січня | Весельський Дмитро Вадимович | Директор-художній керівник | Український малий драматичний театр | Претендент один | Оголошення[333] Повідомлення[334] Відеозапис[335][278] |
14 січня | Головний режисер | Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна | |||
18 січня | Лобанова Інга Вячеславівна | Керівник | Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна | Москаленко Сергій Сергійович Карчевська Алла Олександрівна Олешко Світлана Юріївна Мисенко Наталя Григорівна Гапанович Андрій Федорович Свиридов Олег Олександрович Пономаренко Вікторія Володимирівна[336][337] |
Під час першого засідання (10 січня), з 8-ми осіб, що подали документи до наступного етапу допустили лише трьох: Сергія Москаленка, Інгу Лобанову, Наталю Мисенко[338][339][340] Переможець[341][342] |
26 січня | Паскалов Руслан Лукіч | Директор-художній керівник | Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка | Бурлаков Роман Миколайович Давиденко Олександр Григорович Єфімов Володимир Володимирович Ластівка Петро Петрович Мамалига Наталія Миколаївна[343][344][345] |
Перша реакція по оголошенню результатів була вкрай негативною[346]. Міська спільнота назвала «ганьбою» обраня Руслана Паскалова[347]. Наступного дня відбулися збори колективу, де одсновними причинами невдоволення називалися відстороненість від театру та не володіння державною мовою[348]. В своєму огляді Олександр Арабач припускає, що роль Паскалова може бути у «„правильному освоєнні коштів на ремонт“, або на те, щоб частині приміщень театру підшукати нових ефективних власників»[349]. В очікуванні засідання облради, суспільне обговорення ситуації триває в міських медіа[350]. Тимчасовим виконуючим обов'язки директора — художнього керівника театру призначено на заступника Євгенія Сіліна (дружина якого, Світлана Сіліна, є головним бухгалетром театру)[351]. Депутатське звернення щодо незаконного конкурсу голові Черкаської обласної ради та до Міністерства культури та інформаційної політики надіслали народні депутати Любов Шпак та Сергій Рудик[352]. |
26 січня | Величко Любов Григорівна | Директор-художній керівник | Черкаський академічний театр ляльок | Донець Олександр Вікторович[343] | |
8 лютого | Терещенко Вікторія Петрівна | Директор | Миколаївський академічний обласний театр ляльок | Претендент один | |
22 лютого | Вовкун Василь Володимирович | Генеральний директор-художній керівник | Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької | Ковальчук Роман Ярославович Муравйов Ігор Юрійович Петрик Олег Олегович[353] |
Оголошення[354]. Відеозапис (Перша частина першого засідання[355], друге засідання[356]). Інтерв'ю напередодні[357] Напередодні конкурсу розгорнулася кампанія проти діючого керівника Василя Вовкуна, зокрема заяви колективу балету у побитті працівниці[358][359]. Під «побиттям» розуміється ситуація із майстринєю театру з костюмерного цеху (Жанна Малецька), яка на власній сторінці у мережі фейсбук зазначає: «Я, як особа, про яку йде мова у численних публікаціях стосовно побиття, не буду давати коментарів, адже обставини, наведені у публікаціях, не відповідають дійсності. Вважаю, що на моїй особі роблять спроби спекулювати на тлі виборів директора Львівської опери. Я підтримую на цю посаду кандидатуру В. В. ВОВКУНА. Сильні особистості іноді стикаються і мають на одну подію різні думки. Але, маючи розум і бажання творити, можна дійти і спільної думки!!!»[360]. ЗМІ за підсумками[361] |
лютий | Директор-художній керівник | Київський академічний театр «Актор» | Оголошення[362] | ||
лютий | Генеральний директор-художній керівник | Ніжинський академічний український драматичний театр імені М. Коцюбинського | |||
Директор-художній керівник | Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича | Оголошення[363] | |||
6 травня | Колосович Людмила Леонідівна | В.о. директора-художнього керівника | Донецький академічний обласний драматичний театр | За розпорядженням начальника Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко. Театр відновив роботу на базі Закарпатського музично-драматичного театру ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв в Ужгороді[364] | |
7 липня | Дорофеєв Сергій Вікторович | В.о. директора-художнього керівника | Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна | Повідомлення[365] | |
7 липня | Юдін Микола Михайлович | В.о. директора-художнього керівника | Сумський театр для дітей та юнацтва | Повідомлення[365] | |
28 липня | Анжияк Сергій Михайлович | Директор | Департамент культури КМДА | ЗМІ[366] | |
31 серпня | Головний режисер | Чернівецький академічний обласний театр ляльок | Оголошення[367] | ||
вересень | Скулинець Сергій Вікторович | В.о. директора-художнього керівника | Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка | ЗМІ[368] | |
8 листопада | Бенюк Богдан Михайлович | Директор-художній керівник (тимчасово) | Київський академічний драматичний театр на Подолі | Наказ Департаменту культури КМДА від 4 листопада 2022 року[369][370][371] 8 місяців на посаді[372] рік на посаді[373] | |
23 листопада | Бутняк Іван Іванович | В.о. директор-художній керівник | Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської | ЗМІ[374][375] | |
Розстальна Маріанна | Директорка-художня керівниця (тимчасово) | Київський академічний театр «Золоті ворота» | |||
2 грудня | Вандрашек В'ячеслав Павлович | Директор-художній керівник | Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького | ЗМІ[376][377] | |
30 грудня | Кашліков Кирило Григорович | Генеральний директор-художній керівник (тимчасово) | Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки |
- Завершення каденції
- 21 березня — Барінова Яна Дмитрівна звільнена з посади директорки Департаменту культури КМДА (наказ від 18 березня 2022)[378][379][380]
- вересень — Глива Анатолій Миколайович, директор-художній керівник Волинського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка[381]
- жовтень — Ромашенко Оксана Геннадіївна, директор-художній керівник Київського академічного театру «Золоті ворота»[193]
- жовтень — Жирков Станіслав Ігорович, директор-художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[193]
- листопад — Марчак Юрій Михайлович, директор-художній керівник Чернівецького музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської звільнено на підставі заяви про припинення трудового контракту за згодою сторін[261]
- 30 грудня — Резнікович Михайло Ієрухімович, генеральний директор-художній керівник Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки
Діячі театру[ред. | ред. код]
Цей розділ статті ще не написано. |
Народилися[ред. | ред. код]
Одружилися[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
-
Павло Лі (33) -
Гаспар Ульєль (37) -
Руслана Писанка (56) -
Моніка Вітті (90) -
Пітер Брук (97)
- Січень
- 2 січня —
- Віра Погорелова (???) — головний адміністратор Одеського академічного театру музичної комедії імені М. Водяного
- Анатолій Романюк (73) — провідний актор Волинського обласного музично-драматичного театру, народний артист України[382]
- 5 січня —
- Ніка Кацарідзе (43) — грузинський актор театру і кіно, актор Грузинського державного академічного театру ім. Шота Руставелі
- Володимир Чебаненко (???) — соліст Одеського академічного театру музичної комедії імені М. Водяного (1972 — 2005)
- 10 січня —
- Леонід Краст (???) — актор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[383]
- 13 січня —
- Євген Федорченко (75) — український актор, актор Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької, Народний артист України (2006)[384]
- 14 січня —
- Анастасія Вознесенська (78) — радянська і російська актриса театру та кіно. Народна артистка РФ (1997).
- 19 січня —
- Гаспар Ульєль (37) — французький актор театру та кіно, модель[385].
- 20 січня —
- Олена Чермяніна (46) — помічниця режисера Мукачівського драматичного театру (з 2000-го — завідуюча літературної частини, з 2017 року — помічниця режисера[386].
- 25 січня —
- Сталіна Лагошняк (82) — українська акторка театру і кіно, режисер, акторка Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. Заслужена артистка України (1996)[387][388].
- 30 січня —
- Леонід Куравльов (85) — радянський і російський кіноактор. Народний артист РРФСР (1977), актор Театру-студії кіноактора (1960–1992)[389].
- Лютий
- 2 лютого —
- Моніка Вітті (90) — італійська акторка театру і кіно[390]
- 3 лютого —
- Борис Триус (???) — український актор театру і кіно, актор Першого театру (м. Львів)[391][392]
- 9 лютого —
- Мироні Швелідзе[ka] (75) — грузинський художник-постановник, головний художник Тбіліського академічного театру драми імені Шота Руставелі (постійний співавтор Роберта Стуруа), лауреат Державної премії Грузії, лауреат премії ім. Шота Руставелі[ka][393]
- 10 лютого —
- Євгенія Хірівська (40) — російська актриса театру та кіно[394].
- 15 лютого —
- Лідія Бєлозьорова (76) — українська акторка театру і кіно, народна артистка України (1993)[395].
- 18 лютого —
- Борис Невзоров (72) — радянський і російський актор театру та кіно, режисер та педагог, Народний артист Росії (2011)[396].
- Пилипко (Мягкий) Володимир Іванович (80) — український актор, актор Харківського театру ім. Олександра Пушкіна[397]
- 20 лютого —
- Стюарт Беван (73) — британський актор кіно, телебачення, театру[398].
- 25 лютого —
- Герман Виноградов[ru] (64) — російський художник-акціоніст, поет та музикант, сценограф, режисер, актор[399].
- 26 лютого —
- Артем Дацишин (43) — український артист балету, танцівник Національної опери України, лауреат міжнародних конкурсів Сергія Лифаря (1996) та Рудольфа Нурієва (1998)[400][401].
- 27 лютого —
- Ганна Сумська (88) — українська актриса, заслужена артистка УРСР (1975)[402].
- Березень
- 4 березня —
- Едуард Римашевський (88) — директор Одеського академічного театру музичної комедії ім. М. Водяного (1988—2001), Заслужений працівник культури України[403]
- 6 березня —
- Ніна Веселовська (89) — радянська та російська акторка театру і кіно, Заслужена артистка Росії (1984)[404]
- Павло Лі (33) — український актор театру і кіно, дубляжу, співак і композитор[405]
- 16 березня —
- Софія Павліська (???) — заслужена працівниця культури України, асистентка режисера Івано-Франківського національного академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка[406]
- Євген Ситий[ru] (52) — російський актор та режисер театру і кіно[407]
- 17 березня —
- Любов Тимошевська (63) — українська актриса театру і кіно, викладач сценічної мови у КМАЕЦМ
- Оксана Швець (67) — українська акторка, актриса Київського національного академічного Молодого театру[408][409]
- 18 березня —
- Ігор Гордєєв (63) — актор Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії (2008 — 2010), актор та керівник музичної частини Миколаївського академічного художнього драматичного театру (2010 — 2014)[410]
- Євген Колганов (91) — заслужений діяч мистецтв України, директор Полтавського театру ім. Миколи Гоголя (1963 — 1975), Молодого театру, театру «Дружба», відповідальний секретар НСТДУ та голова Київського міжобласного відділення НСТДУ[411]
- 23 березня —
- Юрій Померанцев (99) — радянський і казахстанський актор театру та кіно, режисер, громадський діяч, депутат Верховної Ради Казахської РСР. Народний артист Казахської РСР (1961)
- Юрій Шевченко (68) — український композитор, автор симфонічних, камерних творів, музики до радіовистав, кінострічок і мультфільмів, балетів, опер. Дев’ятиразовий лауреат театральної премії «Київська пектораль», Заслужений діяч мистецтв України (1997)[412].
- 24 березня —
- Йоанна Віховська (52) — польська драматургиня, театральна кураторка, театральна критикиня[413]
- 29 березня —
- Марія Демочко (26) — українська актриса театру і кіно, акторка Київського академічного театру юного глядача на Липках[414]
- Квітень
- 3 квітня —
- Генріх Майоров (85) — радянський український і російський артист балету та балетмейстер[415].
- 6 квітня —
- Анатолій Навроцький (82) — український музикант, хормейстер, педагог, заслужений артист України (2000). Головний хормейстер театру імені Івана Франка (1985—2020).
- 7 квітня —
- Світлана Отченашенко (76) — українська актриса театру і кіно, акторка Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь). Народна артистка України[416][417].
- 10 квітня —
- В'ячеслав Малінін (75) — радянський український і російський актор театру і кіно, актор Омського драматичного театру[418].
- 12 квітня —
- Лариса Хоролець (73) — радянська та українська актриса театру і кіно, драматург, політик. Народна артистка УРСР, перший Міністр культури України[419].
- 13 квітня —
- Мішель Буке (96) — французький актор театру і кіно[420].
- 17 квітня —
- Маргарита Анастасьєва (97) — радянська та російська актриса театру та кіно, письменниця[421]
- 21 квітня —
- Володимир Денщиков (69) — український актор та художник. Народний артист України (2002), Заслужений діяч мистецтв Республіки Крим, почесний академік Кримської академії наук, професор[422]
- Травень
- 28 травня —
- Ірина Руденко (63) — директорка Маріупольського театру ляльок[423][424]
- Червень
- 2 червня —
- Володимир Маляр (81) — український актор, Народний артист УРСР (1979), актор Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка
- 12 червня —
- Дмитро Перінський (???) — машиніст сцени Київського національного академічного театру оперети (загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новолуганське Донецької області)[425].
- 19 червня —
- Валерій Пацунов (83) — український театральний режисер, сценограф, педагог, заслужений діяч мистецтв України (1992), професор (2002)[426]
- 20 червня —
- Регімантас Адомайтіс (85) — радянський і литовський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1985).
- 30 червня —
- Анатолій Калабухін (92) — український диригент, педагог. Народний артист України, професор[427].
- Липень
- 2 липня —
- Пітер Брук (97) — англійський режисер театру та кіно[428]
- Лариса Леонова (81) — радянська та російська актриса театру та кіно, заслужена артистка РРФСР, акторка Санкт-Петербурзького академічного театру ім. Ленради[429]
- 11 липня —
- Юрій Мажуга (91) — український актор театру і кіно. Народний артист УРСР (1971), народний артист СРСР (1981), професор, дійсний член Національної академії мистецтв України (2002)[430].
- 16 липня —
- Ханс-Тіс Леман[de] (77) — німецький театрознавець, історик і теоретик сучасного театрального мистецтва, автор книги «Постдраматичний театр[de]» (1999)
- 19 липня —
- Руслана Писанка (56) — українська акторка театру і кіно, телеведуча[431][432]
- 21 липня —
- Микола Лебедєв (100) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист Російської Федерації (2018)
- 28 липня —
- Бернард Кріббінс (93) — британський актор кіно, телебачення, театру та озвучування
- Вересень
- 1 вересня —
- Микола Пупченко (76) — хореограф, педагог, відмінник освіти України, заслужений працівник культури України, колишнього балетмейстера Чернівецького музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської
- 2 вересня —
- Діана Чала (94) — українська акторка, заслужена артистка України, акторка Київського ТЮГу (1955 — 1989)
- 5 вересня —
- Мар'ян Талаба (45) — українська актор, соліст Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка
- 6 вересня —
- Богдан Братко (80) — українська актор, заслужений артист України, лауреат обласних літературно-мистецьких премій імені Сидора Воробкевича та Сіді Таль, провідний майстер сцени Чернівецького музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської[433]
- 13 вересня —
- Наталія Бабанська (74) — українська театрознавиця, провідна наукова співробітниця Музею театрального, музичного та кіномистецтва України
- 14 вересня —
- Нінель Биченко (95) — викладачка кафедри театрального мистецтва КНУКіМ та КНУТКіТ ім. І. К. Карпенко-Карого. Художня керівниця Театру «Гайдамаки XXI ст.». Заслужений діяч мистецтв України (2003), лавреатка театральної премії «Київська пектораль» (2017) за внесок у розвиток театрального мистецтва
- 15 вересня —
- Надія Куделя (85) — українська співачка, колоратурне сопрано, заслужена артистка України, солістка Київської опери (1960-1980-і роки)[435]
- 20 вересня —
- Сергій Пускепаліс (56) — радянський і російський актор тетару і кіно, режисер та політик, Заслужений артист Росії (1999), художній керівник Ярославський театру драми ім. Ф. Волкова (2019—2022)[436].
- 21 вересня —
- Лідія Альфонсі (94) — італійська акторка[437].
- 24 вересня —
- Валерій Маташов (???) — заступник директора Харківського театру для дітей та юнацтва[438]
- 30 вересня —
- Олег Вергеліс (55) — український журналіст, театральний і кінокритик, мистецький оглядач, письменник, публіцист, Заслужений журналіст України[439]
- Жовтень
- 11 жовтня —
- Анджела Ленсбері (96) — британсько-американська акторка театру, кіно та телебачення[440]
- 13 жовтня —
- (дата повідомлення) Юрій Керпатенко (46) — український диригент, оркестровщик, баяніст. Головний диригент Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша[441]
- 18 жовтня —
- Надія Швець (63) — українська художниця, заслужений художник України, головний художник Харківського академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка[442].
- Листопад
- 2 листопада —
- Валерій Микитенко (63) — український актор та режисер, Заслужений артист України (2006)[443][444]
- 15 листопада —
- Вадим Хлуп'янець (26) — український артист балету Київського національного академічного театру оперети[445][446]
Театральна література[ред. | ред. код]
- Упорядник Юлія Скибицька. Ажіотаж. Комічні варіації сучасної української драми. Антологія в жанрі комедії. — Київ : «Саміт-книга», 2021. — С. 460. (П’єси 10 авторів: Анна Багряна, Ярослав Верещак, Олександр Вітер, Тетяна Іващенко, Юлія Максименко, Олег Миколайчук-Низовець, Неда Неждана, Надія Симчич, Валентин Тарасов, Наталія Уварова)
- Алла Підлужна. Гра в ляльки. — Київ : ПП «АВІАЗ», 2022. — С. 369. — ISBN 978-617-7209-62-0. (про режисера-лялькаря Юрія Сікало)
- Упорядники Ельвіра Загурська, Анастасія Снісаренко-Єржиковська. Моя Анна. Збірник спогадів про Анну Липківську. — Київ : ПП «АВІАЗ», 2022. — С. 369. (про театральну критикиню Ганну Липківську)[447][448]
- Богдан Гнатюк. Отрута, від якої неможливо відмовитись. Збірки п’єс. — Київ : ПП «АВІАЗ», 2022.[449]
- Ред. упоряд.: Т. Сокіл, В. Богатирьов. Берегиня української сцени Ліна Ізарова: монографія. — Рівне : О. Зень, 2022. — 312 с. — ISBN 978-617-601-413-3.[450]
- Йосип Гірняк / упорядн. Богдан Бойчук, авторка передм. Тетяна Бойко; худ. оформл. Олексій Чекаль. Спомини. — Харків : Видавець Олександр Савчук, 2022. — 512 с., 139 іл. с. — 1000 прим. — ISBN 978-617-7538-80-5.[451]
- Лесь Курбас / упорядн. М. Лабінський; післямови М. Москаленко, Д. Лабінська; редактор М. Москаленко. Філософія театру. — Харків-Київ : Видавець Олександр Савчук, Видавництво «Основи», 2022. — 920 с. — ISBN 978-617-7538-82-9.[452][453]
- Миколаївський академічний художній драматичний театр. Бібліографічний покажчик. — Миколаїв : Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, 2022. — («Театральна Миколаївщина»)[454]
- Збірка текстів звичайних українців, які розповідали про свій досвід війни, для театрів України і світу «Антологія24»[455][456]
- Антонен Арто «Геліоґабал та інші тексти». Переклад з французької Романа Осадчука. – Київ: видавництво Жупанського, 2022, 208 с.[457]
Посилання[ред. | ред. код]
- Яка основна функція театру під час війни: виховна чи розважальна? (проєкт «Нові правила») Телеканал «Вітер» (м. Кропивницький)
Підсумки року[ред. | ред. код]
- На пуантах: 5 нових зірок українського балету [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] (нове покоління зірок українського балету від Vogue Ukraine, січень 2022)
- Заньковецька картоплю копала [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.] (Олексій Паляничка: роздуми щодо мистецького поступу в театрі ім. Марії Заньковецької за останні три роки, після зміни керівництва театру (7.06.18 — дата зміщення Федора Стригуна з посади художнього керівника й обрання Андрія Мацяка на посаду директора — художнього керівника театру), 27 січень 2022)
- «Ми жили бідно, а потім нас обікрали…» 10 факторів українського театрального «завтра» культурний фронт (Олег Вергеліс для «Главкома» — суб'єктивний погляд на театральне майбутнє, 25 липня 2022)
- Так яке ж воно, завтрашнє суспільство? (Сергій Винниченко («Театральна риболовля») для Gazeta.ua, 18 грудня 2022)
- 200 прем'єр за час війни. Підсумки театрального року в умовах воєнного стану підбиває театрознавиця (Ольга Стельмашевська у програмі «Час інтерв'ю» на Українському радіо, 23 грудня 2022)
- Тривога. Бомбосховище. Аншлаг. Театральні підсумки року (Сергій Винниченко («Театральна риболовля») в інтерв'ю Любов Базів для «Укрінформ», 18 грудня 2022)
- Важливі прем'єри 2022: як українські театри творили дива під обстрілами (Ганна Щокань та Ірина Голіздра для «Української правди», 27 грудня 2022)
- Відмова від слова «російський» у назвах і прем'єри в підвалах — як жив український театр у 2022 році (Ірина Чужинова для «Суспільне Культура», 30 грудня 2022)
- Український театр за кордоном: вистави і проєкти, які створюють враження про Україну (Ганна Щокань та Ірина Голіздра для «Української правди», 2 січня 2023)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Як Мануфактура змінить театральну Україну на YouTube
- ↑ Мария ГУДЫМА (24 січня 2022). Поиски «носа». В Одессе начала свою работу школа театральных критиков (рос.). «Таймер Одесса». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ Ксенія КОЦАН (16 лютого 2022). Театральний Netflix. В Україні запустили перший онлайн-театр Dramox (укр.). «Журнал великого міста». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ Dramox: онлайн-театр з кращими українськими постановками (укр.). «Best People Club». 17 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Фаїна ВАУЛІНА (18 лютого 2022). У Києві презентували онлайн-платформу українського «театрального Netflix» (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Презентація онлайн-театру DRAMOX в Україні (T-fishing) на YouTube
- ↑ Єлизавета ГОЛОБОРОДЬКО (12 квітня 2023). «Саме такий театр зараз дуже потрібний людям»: як розвивається театр-студія переселенців «УЖіК» (укр.). «PMG». Процитовано 29 квітня 2023.
- ↑ Ксенія БІЛАШ (13 квітня 2022). Франківський драмтеатр отримав статус національного. Уряд передав театр до сфери управління МКІП (укр.). «Лівий берег». Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Маріана БАСАЛИГА (7 травня 2022). До дня міста: жителі та гості проголосували за улюблені місця та знаних людей з Івано-Франківська (укр.). «Суспільне». Процитовано 10 травня 2022.
- ↑ Дар’я Колесніченко (24 грудня 2022). Депутати Харківської облради перейменували російський драматичний театр імені Пушкіна. НВ.
- ↑ ЗАМІСТЬ «рОСІЙСЬКОГО» – АКАДЕМІЧНИЙ: у Харкові дерусифікували театр Пушкіна (укр.). «5 канал». 27 грудня 2022. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Ірина ЧУЖИНОВА (9 січня 2022). Вероніка Склярова, Ростислав Держипільський: «І державні, і недержавні театри стають все більш прискіпливі до репертуару» (укр.). Г-та «Лівий берег». Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 2022-2-04.
- ↑ and now it's official ⚡ Головною редакторкою "Українського театру" стане театрознавиця, кандидатка мистецтвознавства Ірина ЧУЖИНОВА
- ↑ Вероніка СКЛЯРОВА (1 лютого 2022). Архітектура №12 — Ірина Чужинова. Журнал «Український театр» (укр.). «Радіо Накипіло». Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2022-2-02.
- ↑ Подкаст «Репетиція інтерв'ю» (Юрій Радіонов). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Подкаст «Репетиція інтерв'ю» (Давид Петросян). Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Відеоподкаст «Триматися свого берега. Три роки. Трунова&Жирков». Частина 1 на YouTube
- ↑ Відеоподкаст «Триматися свого берега. Три роки. Трунова&Жирков». Частина 2 на YouTube
- ↑ Відеоподкаст «Триматися свого берега. Три роки. Трунова&Жирков». Частина 3 на YouTube
- ↑ Олена МИГАШКО (1 лютого 2022). «Подякуй взагалі, що тебе взяли». 6 історій про роботу в українській культурі (укр.). «Gwara Media». Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 2022-2-04.
- ↑ Фотопроєкт «ELEMENTS» на fotoafisha.com
- ↑ Тетяна ГОЛОВАТЮК (10 червня 2022). У Києві презентували фотовиставку ELEMENTS, присвячену акторам на війні (укр.). «Армія Inform». Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ ELEMENTS фотопроєкт (Illya Bel, 10 червня 2022) на YouTube
- ↑ Ольга КОСОВА (16 червня 2022). У Києві презентували фотовиставку ELEMENTS, присвячену акторам на війні (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 5 липня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (7 серпня 2022). Фотохудожник Ілля Бел про київських акторів у фотопроєкті «Elements». Портал «Театральна риболовля». Процитовано 9 серпня 2022.
- ↑ Триєнале сценографії імені Даніїла Лідера (укр.). «Критика». Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ «Сцена»: виставка Марії Левитської у галереї Portal 11
- ↑ Художні образи воєнних реалій. В Інституті проблем сучасного мистецтва розпочав свою роботу Форум сценографії під час війни UAScenography 2022 (укр.). «Театрально-концертний Київ». 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ Херсонському академічному обласному театру ляльок — 50 років (портал Херсонської обласної ради). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ «Этот праздник мне приснился» — руководитель театра-юбиляра поделилась сокровенным (рос.). «Город Х». 21 лютого 2022. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 2022-4-25.
- ↑ КХАТ — Класичний Художній Альтернативний Театр святкує своє 11-річчя (13.03.2022) на YouTube
- ↑ Одесской музкомедии — 75 лет. Сегодня театр вместе с одесситами помогает защитникам города (офіційний сайт міста Одеса)[недоступне посилання]
- ↑ Одеської Музкомедії — 75: театральний ювілей на воєнному стані (укр.). «Одеське життя». 2022-3-26. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 2022-3-28.
- ↑ Під час війни. Харківському театру Березіль виповнюється 100 років (укр.). «НВ». 31 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 2022-3-31.
- ↑ До 100-ї річниці від дня створення театру «Березіль». Документальна виставка. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ НАМ — 105 РОКІВ! University of Arts is 105 years old! (ХНУМ імені І.П.Котляревського) на YouTube
- ↑ а б Тетяна ПОЛІЩУК (28 вересня 2022). Акторка Наталія Сумська у сотий раз зіграє «Незрівнянну» (укр.). «Україна молода». Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ Ювілейне «Гірко!». 17 грудня у Національному театрі імені Івана Франка відбудеться 150-а вистава «Весілля Фігаро» (укр.). «Театрально-концертний Київ». 14 грудня 2022. Архів оригіналу за 14 грудня 2022. Процитовано 14 грудня 2022.
- ↑ Марія КОТОВА (12 лютого 2022). Поздравляем: у руководителя самого волшебного одесского театра — юбилей (укр.). «Одеське життя». Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 2022-2-14.
- ↑ У Харкові відкрили відновлену меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову. Харків Times (укр.). 22 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Дар’я РОЖЕНКОВА, Наталя КУЗНЄЦОВА (20 січня 2022). Тетяна Крижанівська: «Ми із Проскурнею хотіли, аби глядачі побачили власні метафори» (укр.). «Нова Доба». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 2022-1-27.
- ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (22 квітня 2021). Колеги — колезі. Театр Марії Заньковецької пропонує перейменувати одну з вулиць у Львові на честь Богдана Ступки (укр.). Г-та «День» №73-74. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 2021-4-23.
- ↑ Наталія АНДРУСІВ (23 грудня 2021). У Львові з'явиться вулиця Богдана Ступки (укр.). «Вголос». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Сайт Соломії Крушельницької. Архів оригіналу за 23 вересня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ До 150-річчя Соломії Крушельницької створили сайт про її життя (укр.). «Укрінформ». 22 вересня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ ГРАНД-КОНЦЕРТ "СОЛОМІЯ. BRAVA!" ДО 150-РІЧЧЯ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ на YouTube
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (18 січня 2022). Гучні гастролі нового року: театрали із Гуцульщини показали унікальну виставу в театрі Франка (фото) (укр.). «Главком». Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-19.
- ↑ Марина КРИВДА (20 січня 2022). Київ: Набутки предків сплели в єдине мереживо (укр.). «Голос України». Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-20.
- ↑ Садовий закликав до максимального розголосу ситуації із затриманням в Італії українського режисера Лавренчука (укр.). Г-та «День». 3 січня 2022. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 2022-1-05.
- ↑ Українського режисера тримають у італійському СІЗО за запитом Росії (укр.). «ProТеатр». 3 січня 2022. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 2022-1-04.
- ↑ Борець проти Путіна і не дуже зручний діяч театру. Хто такий Євген Лавренчук, якого Італія може видати Росії (укр.). «Детектор медіа». 6 січня 2022. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 2022-1-07.
- ↑ Микола ПІДДУБНИЙ (3 січня 2022). Затримання у Неаполі. Хто такий український режисер Євген Лавренчук, якого утримують в Італії і можуть видати Росії (укр.). «НВ». Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 2022-1-04.
- ↑ Затримання українського режисера в Італії: чому РФ вимагає екстрадиції Євгена Лавренчука — подробиці (укр.). «5 канал». 4 січня 2022. Процитовано 2022-1-05.
- ↑ Режисера Лавченчука затримали в Італії не за «червоною картою» Інтерполу, а через циркуляр (укр.). «Інтерфакс». 4 січня 2022. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 2022-1-05.
- ↑ Наталка КУДРИК (8 січня 2022). В Італії справа про екстрадицію Росії українця Лавренчука поки що не заполітизована – адвокат Татарано (укр.). «Радіо Свобода». Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 2022-1-10.
- ↑ Ксенія БІЛАШ (13 січня 2022). На підтримку режисера Євгена Лавренчука виступили Коаліція дієвців культури, PEN Ukraine та Українська гільдія режисерів. Підписанти листів висловлюють протест проти можливості його екстрадиції до Російської Федерації (укр.). «Лівий берег». Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 2022-1-17.
- ↑ Ірина ЛЬВОВА (28 січня 2022). «Без сліз дивитися не можу». Львівський режисер Євген Лавренчук вперше вийшов на зв’язок онлайн після затримання в Італії (укр.). «НВ». Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 2022-1-29.
- ↑ Тетяна ЯВОРОВИЧ (29 січня 2022). Інтерпол відмовив Росії у розшуку українського режисера Лавренчука (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 2022-1-29.
- ↑ Олександра КОМІСАРОВА (8 лютого 2022). «Росії потрібен обмінний ресурс». Режисер Лавренчук розповів, чому його затримали за запитом РФ (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2022-2-09.
- ↑ Марія СТЕПАНЮК (2022-3-25). Італійський суд звільнив українського режисера Євгена Лавренчука (укр.). «Факти». Процитовано 2022-3-25.
- ↑ Claudia Palazzo (2022-3-27). Freed Theater Director Lavrenchuk’s First Interview — for Kyiv Post (англ.). «Kyiv Post». Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 2022-4-03.
- ↑ В австрійському архітектурному бюро прокоментували санкції за проєктування театру в Севастополі (укр.). «Крим. Реалії». 25 січня 2022. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 2022-2-07.
- ↑ Як австрійська компанія виконує замовлення Путіна у Криму? (Крим.Реалії, 19 грудня 2021) на YouTube
- ↑ Олена ІВАНЧЕНКО (9 лютого 2022). Про театр «Дивний замок» (укр.). «Час і події». Процитовано 2022-2-16.
- ↑ «Приватні» театри за державні кошти або корупція у мистецтві по-українськи (PressClub Lviv) на YouTube
- ↑ 2022.01 Українські театральні прем’єри (січень 2022). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Попелюшка на роликах: у Франківському драмтеатрі (укр.). «Курс». 31 грудня 2021. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 2022-1-1.
- ↑ а б в г д е ж и к Марія БЛІНДЮК (10 лютого 2022). Український театр-2022. Які прем’єри не можна пропустити (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 2022-2-11.
- ↑ а б в г д е ж и к Фаїна ВАУЛІНА (03 січня 2022). Десять найочікуваніших київських театральних прем’єр 2022 року (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 2022-1-04.
- ↑ а б ТЮГ на Липках покаже в січні дві прем’єри (укр.). «Укрінформ». 11 січня 2022. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 2022-1-13.
- ↑ Любов БАЗІВ (27 січня 2022). Пітер Пен, але не зовсім той. Театральна прем’єра (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 2022-1-27.
- ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (27 січня 2022). Добра і безпечна гра. У Київському ТЮГу виставу «Називай мене Пітер» цікаво подивитися і дітям, і дорослим – пропонуємо читачам «Дня» два погляди на цю резонансну прем‘єру (укр.). «День». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 2022-1-27.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Любов БАЗІВ (14 січня 2022). «Калігула», Скрябін, «Травіата» і не тільки. Театральний рік (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 2022-1-17.
- ↑ На сцені ТЮГу вперше покажуть англомовну виставу для дітей і дорослих (укр.). «Главком». 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 2022-1-26.
- ↑ а б в г д е ж Василина КОПИТКО (26 січня 2022). «Рея Бредбері поставлять англійською, а «Ідіота» Достоєвського перенесуть у сучасність»: режисери розповіли про очікувані прем'єри 2022 року (укр.). «Gazeta.ua». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 2022-1-27.
- ↑ Любов БАЗІВ (3 лютого 2022). Бредбері мовою оригіналу в серці Києва. Театральна прем’єра (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2022-2-03.
- ↑ Тетяна АСАДЧЕВА (31 січня 2022). У консерваторії представили сучасну українську оперу за твором Лесі Українки (укр.). «Вечірній Київ». Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 2022-1-31.
- ↑ 2022.02 Українські театральні прем’єри (лютий 2022)
- ↑ Фаїна ВАТУЛІНА (8 лютого 2022). В Одесі представили виставу-реквієм про трагедію Голокосту за участі акторів та ляльок (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 2022-2-08.
- ↑ Ирен АДРЕЛ (13 січня 2022). «Кадиш» для взрослых: Одесский театр кукол готовит новый спектакль и набирает слушателей школы критиков (рос.). «Думська». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ У Тернополі вперше покажуть інклюзивну виставу для дітей з вадами слуху (укр.). «Тернопільські новини ТЕРЕН». 12 жовтня 2022. Процитовано 3 лютого 2023.
- ↑ Ірина ГОЛІЗДРА (8 лютого 2022). «Несмішний стендап»: як не боятися бути собою (укр.). «Kyiv Daily». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 2022-2-08.
- ↑ Марія КАБАЦІЙ (8 лютого 2022). За Орвеллом і Пелевіним. Київський ТЮГ покаже виставу про нав’язані соцмережами критерії успіху (укр.). «НВ». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 2022-2-08.
- ↑ Марія КАБАЦІЙ (17 лютого 2022). У жанрі сімейний горор. У театрі Золоті ворота пройде прем'єра вистави Тест в постановці Тамари Трунової (укр.). «НВ». Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 2022-2-19.
- ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (30 квітня 2022). Тест на людяність. Буквально напередодні війни в театрі «Золоті ворота» Тамара Трунова представила прем‘єру (укр.). «День». Процитовано 2022-4-30.
- ↑ У неділю в ужгородській «Бавці» прем'єрно покажуть пригоди Хухи, Дюді і Поторочі (укр.). «Закарпаття онлайн Beta». 20 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 2022-2-21.
- ↑ Світлана БІЛОУС, Таміла ІВАНОВА (9 лютого 2022). «Вічність»: херсонський театр готується до прем’єри (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 2022-2-10.
- ↑ 2022.03 Українські театральні прем’єри (березень 2022)
- ↑ Наталія СТРАНОВА, Руслан САВУЛЯК (30 березня 2022). «Залучаємо глядача, батьків і дітей»: у Рівному малюкам показали інтерактивну виставу (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 2022-2-31.
- ↑ У лютому в театрі «Гармидер» — прем‘єра за твором волинського письменника (укр.). «Таблоїд Волині». 1 лютого 2022. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 2022-2-04.
- ↑ а б в «Дикий театр» покаже нову виставу за твором Кузьми Скрябіна (укр.). «Главком». 5 січня 2022. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 2022-1-6.
- ↑ а б в Єгор ШЕВЦОВ (25 січня 2022). Директор Театру юного глядача на Липках В’ячеслав Жила: «Ми намагаємось уникати загравання та поверховості, тут все по-справжньому» (укр.). «КиевВласть». Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 2022-2-22.
- ↑ а б в г д Тетяна КОЗИРЄВА (16 січня 2022). Андрій МАЦЯК: «У всіх намаганнях нас підтримує держава». Генеральний директор львівського Театру Заньковецької про роки минулий і поточний (укр.). «День». Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 2022-1-19.
- ↑ а б в г Олег ВЕРГЕЛІС (12 липня 2021). Новий сезон Молодого театру: Вітовська зіграє перукарку, а Ребрик — безсмертну артистку (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 2021-7-12.
- ↑ Марія ГУДИМА (19 жовтня 2021). Спектаклю быть! (укр.). Г-та «Вечерняя Одесса» №116 (11106). Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 2021-7-19.
- ↑ 2022.04 Українські театральні прем’єри (квітень 2022)
- ↑ Nova Opera представить гра[н]д-оперу «Мистецтво війни» (укр.). «Укрінформ». 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 2022-4-13.
- ↑ а б в Сергій ВИННИЧЕНКО (6 травня 2022). Треті 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Мельпомена — на передовій. ТРК «Рудана». 3 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Олександр БЄЛЬСЬКИЙ (21 квітня 2022). Добрі і світлі вистави для переселенців. Митці навіть у воєнний час продовжують морально підтримувати глядачів. Г-та «День». Процитовано 24 квітня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (21 травня 2022). Олександр Бєльський та Олександра Вєрнєєва про Метерлінка у Кривому Розі. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ У криворізькому театрі «Академія руху» показали висаву «Співи сонця і тіні». ТРК «Рудана». 21 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ У криворізькому театрі «Академія руху» презентували спектакль «Співи сонця і тіні». «Перший міський». 21 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ «10 хвилин» Мельпомена у війну: з початку війни не тримався осторонь і театральний фронт. ТРК «Рудана». 2 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ У Закарпатському драмтеатрі показали моновиставу про російську агресію (укр.). «Про захід». 20 квітня 2022-04-20. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Простір свободи на D1. Дмитро Усов, актор театру та кіно. Телеканал «D1». 31 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Дмитро Усов: «Доживемо до перемоги, то будемо відновлювати не тільки інфраструктуру, а й нашу культуру». «Кстати+». 28 квітня 2022. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Зараз люди потребують чесності, відвертості, справжності: Дмитро Усов на D1. Телеканал «D1». 12 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ «Саша, винеси сміття»: нова постановка на сцені Українського театру. Телерадиокомпания «ГРАД». 31 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Марина ПОВЕРТАЙЛО (22 березня 2022). «Театр в укритті»: в Одесі митці готують нову виставу про війну. «Суспільне». Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Мистецький фронт. «Театр в укритті» — прем’єра в новому форматі. UA: Українське радіо. Одеса. 14 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Марина ПОВЕРТАЙЛО (6 квітня 2022). «Саша, винеси сміття»: в одеському театрі готують виставу про воєнні часи. «Суспільне». Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (19 квітня 2022). Одеський український театр готує у підвалі прем'єру за п'єсою Наталії Ворожбит «про перемогу над смертю». «Дзеркало тижня». Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Наталія ДОВБИШ (30 квітня 2022). «Саша, вынеси мусор!»: в укрытии одесского театра показали пьесу о войне (фото, аудио). «USIONLINE.com». Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ В Одессе прошел закрытый показ спектакля «Саша, вынеси мусор». «ГРАД». 4 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Ганна ЩОКАНЬ (17 травня 2022). «Театру в Україні фактично вже не існує» — режисер Максим Голенко. «Gazeta.ua». Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ 2022.05 Українські театральні прем’єри (травень 2022)
- ↑ Закарпатський муздрамтеатр покаже прем’єру казки «Країна серйозних» (укр.). «Закарпаття онлайн». 5 грудня 2022. Процитовано 18 квітня 2023.
- ↑ Фаїна ВАТУЛІНА (2 травня 2022). У Чернівцях поставлять виставу про вирубку Карпат (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 2022-5-02.
- ↑ Ольга Мацюпа: «Карпатський раж». «Час». 17 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ У Калуші вдруге в Україні відбулася прем’єра вистави «Шевченко. Л або Н.». «Вікна». 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Зоряна ПОПОВИЧ (26 липня 2022). Театр-студія переселенців «УЖіК»: про любов, арт-терапію і переключення від реальності на війні (укр.). «Varosh». Процитовано 2022-5-02.
- ↑ 2022.06 Українські театральні прем’єри (червень 2022)
- ↑ «Ot Vinta» та театр ляльок ставлять «Ріпку». Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ OT VINTA «Ріпка» (Official video)
- ↑ У Вашингтоні покажуть прем'єри від українських хореографів: «Маріуполь» та FANTASY of TOUCH. «Balletristic». 10 червня 2022. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Дар'я КИБЕЦЬ (15 липня 2022). Small Talk: хореограф Владислав Детюченко про прем’єру вистави «Маріуполь» у США. «Marie Claire». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ «Міністерські» щоденники: про постановку спектаклю під час воєнного стану — Театраріум. teatrarium.com. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ «Реакція на перші місяці війни»: Львівський академічний театр імені Лесі Українки провів покази вистави «Imperium delendum est» у французьких театрах. mediacenter.org.ua. Процитовано 1 листопада 2022.
- ↑ Український театр — справжній, не кожен європеєць до нього готовий — режисер Дмитро Захоженко. «Еспресо TV». Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ «Мрію, щоб імперія розвалилася»: львівський театр під час війни. Театр, як і все в Україні, змінився внаслідок війни. «Kyiv Post». Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Він, Вона і… рок-н-рол. Актриса театру й кіно Ірина Мельник — про життя і творчість у воєнний час (укр.). «Театрально-концертний Київ». 15 липня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ а б Ідеальний партнер. Анатолій Ященко — про виклики, які принесла повномасштабна війна, і прем‘єри, що народжуються у час випробувань (укр.). «Театрально-концертний Київ». 6 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ У київському театрі «Сузір’я» покажуть виставу, яка мала відбутися 24 лютого. «Vogue.ua». 20 червня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Вразили порожньою залою: в Чернівецькому театрі ніхто не прийшов на виставу про Сіді Таль. «Чернівецький промінь». 8 травня 2023. Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ Франківців запрошують на вокальну докудраму «Ніколи знову» (укр.). «Репортер». 21 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022.
- ↑ Тетяна ЗЕЛІНСЬКА (21 червня 2022). У Франківську покажуть вокальну докудраму про варварства московитів на західній Україні (укр.). «Галка». Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (27 червня 2022). Співачка Могилевська виступить із дебютом у театрі (укр.). «Главком». Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ Віталій ПЯНТКОВСЬКИЙ (29 червня 2022). Наталія Могилевська зібрала аншлаг, дебютувавши у театрі з моновиставою (укр.). «КП в Україні». Процитовано 25 липня 2022.
- ↑ Арсен ЧЕПУРНИЙ (27 липня 2022). НАШІ ЛЮДИ. Театр на війні: розмова з актором Олексієм Бишем (укр.). «Час Чернігівський». Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ Продовження «Рубікону». Молодіжний театр представив нову виставу (укр.). Телеканал «Новий Чернігів». 1 липня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ 2022.07 Українські театральні прем’єри (липень 2022)
- ↑ Гаєвська, Аліна (2 липня 2022). У Харкові презентували виставу про підлітків під час війни. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Андріана СТАХІВ (28 січня 2023). Для підлітків вторгнення створило ситуацію подвійної несвободи, — драматургиня Ніна Захоженко (укр.). «Еспресо.Захід». Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ а б Олег ВЕРГЕЛІС (14 квітня 2022). Київський театр імені Івана Франка відновлює репетиції та бере до постановки знамениту політичну п'єсу Брехта (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Хто є хто у «Калігулі». Тривають репетиції першої прем’єри франківців воєнно-театрального сезону (укр.). «Театрально-концертний Київ». 2 червня 2022. Процитовано 2022-6-02.
- ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (17 червня 2022). «Цей диктатор непередбачуваний…». Віталій Ажнов — про своє ставлення до Калігули, у ролі якого він вийде в новій виставі франківців (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ а б Фаїна ВАУЛІНА (14 червня 2022). Бункерний маніяк та політичний шахрай: Національний театр імені Івана Франка готує дві літні прем'єри в період воєнно-театрального сезону (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ Юлія ВЕБЕР (30 червня 2022). Чоловік говорить: Іван Уривський, театральний режисер (укр.). «Marie Claire». Процитовано 4 липня 2022.
- ↑ Юлія ВЕБЕР (6 липня 2022). «Чи є вистава про тирана актуальною в час, коли Україну розігрують на політичній шахівниці?»: актори вистави “Калігула” про те як змінюється культурний контекст (укр.). «Marie Claire». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Актор Олександр Рудинський — про виставу «Калігула», знімання у Олега Сенцова та «відміну» російського театру (укр.). «Vogue». 6 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
- ↑ Ганна ЩОКАНЬ (12 липня 2022). «Зараз театральний актор стає терапевтом – лікує людську душу» — актор Віталій Ажнов (укр.). «Gazeta.ua». Процитовано 12 липня 2022.
- ↑ Людмила ПУЛЯЄВА (10 липня 2022). «Життя пройшло, а щастя не було» (укр.). «Високий замок». Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (9 липня 2022). «Шо ти хочеш?» — прем'єра від Павла Осікова в Театрі одного актора «Ave». Портал «Театральна риболовля». Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Перша театральна сцена країни оголосила список прем’єр на 2021 рік (укр.). «Главком». 15 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 16 грудня 2020.
- ↑ Національний театр імені Івана Франка представить у новому сезоні парад європейських авторів і «Безталанну» (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 05 липня 2021. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 2021-7-5.
- ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (8 жовтня 2022). Назар Задніпровський: «Вірю, що в кожному українському місті лунатиме українська мова!» (укр.). «I-UA». Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (2 грудня 2022). Як влада калічить душу: чим може зацікавити вистава «Авантюра Никодима Дизми» (укр.). «I-UA». Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Megan SPECIA (1 липня 2022). ‘Long Live the Theater’: Mariupol’s Drama Company to Perform Again. «The New York Times». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 липня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Сергій ФЕДАКА (17 липня 2022). На високій ноті. «Закарпаття онлайн». Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Маріупольський театр покаже в Ужгороді виставу про Василя Стуса. «Vogue Ukraine». 18 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Joanna KAKISSIS (21 липня 2022). The bombed Mariupol theater troupe is back on stage with a homegrown Ukrainian play. «National Public Radio». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Світлана МАКСИМЕНКО (2022). Митець і нація (укр.). Ж-л «Кіно-Театр» №6. Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ ZOOM для Шекспіра. Прем’єрою вистави «Сон літньої ночі» розпочинає свою історію Перший Український онлайн театр Stage.UA. «Театрально-концертний Київ». 8 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Українські актори створили зум-спектакль в умовах війни. «Голос Америки Українською». 23 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Молодіжний театр «Silentium» завтра покаже прем’єру. «Інформатор». 21 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Остап МИКИТЮК (23 липня 2022). Вождь червоношкірих знешкодив злодіїв у «Юності». «Інформатор». Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Віра КУШЛИК (25 липня 2022). «Вождь червоношкірих» на калуській сцені. «КМТ». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Остап МИКИТЮК (24 липня 2022). Велика сімейна ідилія в маленькій Італії: про виставу у Калуші без спойлерів. «Інформатор». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Для українців — безкоштовно. Київський театр показав прем'єру вистави у Ризі (укр.). «HB». 29 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (17 листопада 2023). Смішний… детектив. 25 і 26 листопада відбудеться українська премʼєра «З цією виставою щось не так» – це проєкт від українсько-латисько-британської мистецької команди (укр.). «Music-review Ukraine». Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 вересня 2022). Стас Жирков 3 з 3: що так і що не так в українському театрі? (укр.). «Театральна риболовля». Процитовано 23 грудня 2023.
- ↑ Вікторія КОТЕНОК (22 грудня 2023). «З цією виставою щось не так»: театротерапія на лівому березі Дніпра (укр.). «Лівий берег». Процитовано 23 грудня 2023.
- ↑ Маріупольський театр Concepcion покаже першу воєнну виставу у театрі на Подолі. «Укрінформ». 26 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Галина ВОРОНА (30 липня 2022). «Обличчя кольору війна». Театр на Подолі показав документальну виставу про окупований Маріуполь. ІА «Великий Київ». Процитовано 3 серпня 2022.
- ↑ Олена ПАНЧЕНКО (12 жовтня 2022). Актори театру з Маріуполя переїхали до Києва та розповідають свої історії виживання зі сцени. «The Village». Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Марія КАТАЄВА (31 липня 2022). У Києві презентують виставу про музиканта під час війни (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ Ангеліна ВЕЛИКА (21 вересня 2022). «Цап-ка-цап» і геополітика Молодий театр переповів на новий лад відому українську казку (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 21 вересня 2022.
- ↑ Марина КРИВДА (23 травня 2022). Їхня мета — закарбувати найемоційніші потрясіння цієї жахливої війни. Жорстокі реалії призупинили діяльність багатьох закладів культури. Але це не про столичний Молодий театр. «Голос України». Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ 2022.08 Українські театральні прем’єри (серпень 2022)
- ↑ Христя ЛЕЩУК (29 серпня 2022). Прем'єра на сцені Jam Factory у Львові: по кому подзвін у справі Бейліса?. «Лівий берег». Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Ярослав ГРИЦИК (14 серпня 2022). Театр ім.Ю.Дрогобича відкрив 83-ій сезон «Безіменною зіркою». «Медіа Дрогобиччина». Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ Театр Драміком покаже виставу за п’єсою українсько-німецького драматурга Павла Ар’є. «9-й канал». 15 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Юлія ОПАНАСЕНКО (6 вересня 2022). Мінімум декорацій та акторів — максимум емоцій. У Дворику на Кузнечній покажуть виставу «Легені». «ЦУКР». Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (27 серпня 2022). «Тіло. Щоденник» Поліни Коробейник у Театрі на СОЛОм’янці «Дивний замок». Портал «Театральна риболовля». Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ а б в г д е Олена ПАНЧЕНКО (6 листопада 2022). Документальна вистава від херсонців і доросла історія від ТЮГу. Театральні премʼєри листопада. Запитали в театрів, чи не завадять постановкам відключення світла (укр.). «The village». Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Людмила ПУЛЯЄВА (1 вересня 2022). «Мусимо „повернути“ Гоголя в Україну». Г-та «Високий замок». Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ (1 вересня 2022). Гоголь «відкрутив гвинт» російському кораблеві!. «Галінфо». Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ 2022.09 Українські театральні прем’єри (вересень 2022)
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 вересня 2022). «Дякую» Андри Каваліаускайте у Театрі «Золоті ворота». Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и Володимир ЗАЙОНЧКОВСЬКИЙ (25 січня 2022). Театри Києва готуються до зими: чи буде тепло в залі та чи зростуть ціни на квитки. «Mind.ua». Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ а б Elvina BAUŽAITĖ (17 лютого 2023). Aktorė A. Kavaliauskaitė apie kultūrinės savanorės patirtis Ukrainoje: «Teatras šiandien — žodis ir aktoriaus meistrystė». «Bernardinai.lt». Процитовано 19 лютого 2023.
- ↑ Сергій ФЕДАКА (17 вересня 2022). Театр про театр. «Закарпаття онлайн». Процитовано 21 вересня 2022.
- ↑ Наталія ТОЛОЧКО (30 грудня 2022). Олександр Гаврош: «Обов’язок журналістів і літераторів – зафіксувати цей страшний і водночас героїчний досвід нашої боротьби за своє існування». «Медіацентр». Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Валентина САМЧЕНКО (12 вересня 2022). Олександр Родін, композитор і автор лібрето опери «Катерина». Поряд з поезією Шевченка свої тексти вставляти дуже відповідально. «Укрінформ». Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Ксенія БІЛАШ (20 вересня 2022). Прем’єра «Катерини» в Одеській опері. Фоторепортаж. «Лівий берег». Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ Нова українська опера «Катерина» — на Суспільному. «Суспільне». 5 січня 2023. Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ ARTE G.E.I.E. (січень 2023). WORLD PREMIERE: «KATERYNA». «IMZ International Music». Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ ARTE G.E.I.E. (24 січня 2023). ARTE-Programmschwerpunkt zu einem Jahr Krieg in der Ukraine. «Presseportal». Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ Іванка ГОШІЙ (14 вересня 2022). Голгофа Йосипа Сліпого – Голгофа України. «Нова тернопільська газета». Процитовано 18 вересня 2022.
- ↑ Ніколь КОСТЕНКО (25 вересня 2022). З чого складається українська ДНК? У Харкові показали музично-пластичну виставу «CODE_ua» (відео) (укр.). «Харьковские известия». Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (8 листопада 2022). CODE_UA від Олександри Блінкової та Незалежного музичного театру «057» (укр.). «Театральна риболовля». Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Ганна ЩОКАН (4 вересня 2022). Директор ТЮГу розповів про скандали в театрі та нові вистави 2022 (укр.). «Культура ПРО». Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Марія КАТАЄВА (10 вересня 2022). Київський театр юного глядача у новому сезоні сфокусується на виставах для дітей та підлітків (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ У театрі юного глядача відбулася прем’єра вистави «Благослови звірів і дітей» (укр.). «ПравдаТУТ». 27 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ Ярина КОВАЛЬ (22 вересня 2022). У Львові здали «Будинок без номера»: в театрі «Воскресіння» буде нова вистава (укр.). «Еспресо TV». Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (09 серпня 2022). Театр воєнної доби: на сцені Івано-Франківська очікують Мерилін Монро (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 9 серпня 2022.
- ↑ «У джазі тільки дівчата»: чим вразить нова вистава Франківського драмтеатру (укр.). «Pik». 21 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2022.
- ↑ 2022.10 Українські театральні прем’єри (жовтень 2022)
- ↑ Луцький театр «ГаРмИдЕр» запрошує на відкриття 19-го театрального сезону (укр.). «СІД ІНФОРМ». 26 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ «Євроваліза» — вистава, яка зібрала аншлаг (укр.). «Інформатор». 4 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
- ↑ Ольга УСАЧОВА (4 вересня 2020). Кирило Кашліков: «Кількість випускників театральних вишів набагато перевищує реальну потребу в акторах» Режисер і актор театру — про проблеми профільної освіти в мистецтві та про те, чому може навчити вдало виконана постановка (укр.). «Mind.ua». Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 2020-9-7.
- ↑ а б в г Олег ВЕРГЕЛІС (13 липня 2021). Театральний сезон: на Подолі з'являться марсіани і брати Капранови (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ Геннадій КІРІЯ (11 жовтня 2022). Відбулась прем'єра вистави «Переклади» у театрі Лесі Українки (укр.). «Київ влада». Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Миколаївців запрошують на прем'єру моновистави «Проста українська скіфська баба». Це дійсно варте вашої уваги (укр.). «0512.com.ua». 12 жовтня 2022. Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ «Проста українська скіфська баба»: прем’єра моновистави в укритті Миколаївського драмтеатру (укр.). «5 канал». 17 жовтня 2022. Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ «Сцена в укритті». Миколаївський академічний художній драматичний театр (укр.). «Суспільне Миколаїв». 2 листопада 2022. Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ У Миколаєві створено театральний шедевр (укр.). «Миколаївська правда». 25 лютого 2023. Процитовано 26 лютого 2023.
- ↑ ЗАСНОВАНО НА РЕАЛЬНИХ ПОДІЯХ: херсонці свій ЖАХ та ГНІВ трансформують у театральну виставу! (укр.). «Факти (ICTV)». 11 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (16 жовтня 2022). «Лишитись (не) можна…» Євгена Резніченка у Херсонському театрі Куліша. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ «Лишатися (не) можна» — вистава театру імені Миколи Куліша про окупований Херсон. «Суспільне Культура». 26 жовтня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Юліанна КОКОШКО (14 жовтня 2022). У дніпровському Драмікомі відбудеться прем’єра вистави про війну (укр.). «Наше місто». Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (24 жовтня 2022). «Всупереч». Про 54 війни росії проти України за 400 років — у новій виставі у Дніпрі (укр.). «Укрінформ». Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ Коти-біженці та діти з Бучі: на сцені дніпровського театру прем’єра нової вистави (укр.). «Суспільне Дніпро». 13 жовтня 2022. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Що станеться з миколаївським театром? Інтерв'ю з директором А. СВИСТУНОМ. «НІС-ТВ». 4 серпня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ У миколаївському театрі провели «кототерапію» для дітей та дорослих (фоторепортаж) (укр.). «Новини N». 15 жовтня 2022. Процитовано 16 жовтня 2022.
- ↑ «Котячі історії»: у миколаївському театрі презентували виставу для дітей та дорослих (укр.). «Svidok info». 16 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ «Котячі історії» зробили аншлаг у Миколаївському драмтеатрі (укр.). «Миколаївська Правда». 19 листопада 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (16 жовтня 2022). «Моє серце назавжди залишилося там, де минула моя молодість» (укр.). «День». Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (27 жовтня 2022). Львів, що танцює. Розмова з режисером нової вистави Театру імені Марії Заньковецької Богданом Ревкевичем про прем’єру — романтичну історію кохання пісняра Богдана Весоловського і співачки Рени Яросевич (укр.). «День». Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Роман ЛЮБАРСЬКИЙ (20 жовтня 2022). Як зробити селфі зі склерозом (укр.). «Народне слово». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (20 жовтня 2022). Театр на Подолі представляє Дітрих та Ріфеншталь у новій постановці «Марлені». «Україна молода». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ Микола МІЛІНЕВСЬКИЙ (13 жовтня 2022). «Оплески зайві». Що буде у першій виставі про війну (укр.). «Вести». Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Єлизавета ЦАРЕГРАДСЬКА (20 жовтня 2022). Олександр Крижанівський — про прем'єру вистави «Я, війна і пластикова граната» (укр.). «Громадського радіо». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (21 жовтня 2022). «Я, війна і пластикова граната» Крижанівського та Рубашкіна у Театрі на Печерську. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ «23 жовтня у Першому театрі у Львові прем’єра вистави «Привид замку Кентервіль» за Оскаром Вайлдом (укр.). «Еспресо.Захід». 23 липня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ Вистави між виттям сирен: як Чернігівський драматичний театр працює в умовах війни (укр.). «Cheline TV». 19 жовтня 2022. Процитовано 20 жовтня 2022.
- ↑ Ukrainian actors and audiences turn to theatre to escape war (укр.). «Al Jazeera English». 31 січня 2022. Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (17 січня 2024). Поговоримо про еміграцію (укр.). «I-UA». Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (28 грудня 2020). Загнані коні та юні закохані: чим дивуватиме український театр у новому році (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 3 січня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (8 липня 2021). Національна опера України чекає у новому сезоні італійського диригента Рікардо Муті та британського режисера Тоні Палмера (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
- ↑ «Травіата» — нічні клуби, брендовий одяг і переписки у месенджері на оперній сцені (укр.). «Платформ». 28 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Олександра ІЛЬЧЕНКО (25 жовтня 2022). До 140-річчя театру Корифеїв: режисер Сергій Павлюк про прем’єру, репетиції та пропозицію очолити театр (укр.). «Точка доступу». Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ На культурному фронті: у Кропивницькому до 140-річчя театру презентують виставу від режисера з Херсону (укр.). «Гречка». 25 жовтня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ Кропивницькі театрали та режисер з Херсона готуються представити спільну виставу (укр.). «Суспільне Кропивницький». 26 жовтня 2022. Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ 2022.11 Українські театральні прем’єри (листопад 2022)
- ↑ «Повернення блудного батька»
- ↑ Ірен АДЛЕР (7 листопада 2022). «Мов кров її губи, волосся — мов нічка…». В Одеській опері відбулася прем’єра балету «Білосніжка». «Думська». Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ Драма про війну та сім’ю: у Чернівцях покажуть виставу «Молитва за Елвіса» режисера Івана Шморгунова (укр.). «Шпальта». 7 листопада 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ «Страшна помста»: у Львівській опері підготували прем’єру (укр.). «Суспільне Львів». 11 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ За лаштунками «Страшної помсти»: хто і як гримує акторів Львівської опери (укр.). «Львівської мануфактури новин». 30 травня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Ольга ШЕВЧУК (18 листопад 2022). Чумацький шлях в театрі ляльок (18.11.2022) Українське радіо Рівне (укр.). «Суспільне Рівне». Процитовано 18 листопада 2022.
- ↑ Ольга КВЯТКОВСЬКА (22 листопад 2022). У Черкаському театрі Шевченка з'явилися «Носороги» (укр.). «У вирі мистецьких подій». Процитовано 30 листопада 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (16 липня 2021). «Столичний театральний Версаль» у новому сезоні призначає побачення Моцарту і Сальєрі (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 2021-7-16.
- ↑ Прем'єра без світла: миколаївцям презентували нову виставу «Шахрайки» (укр.). «Svidok info». 25 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
- ↑ Блекаут не завадить: у Миколаївському драмтеатрі запевнили глядачів, що всі вистави відбудуться (укр.). «Svidok info». 27 листопада 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Ірен АДЛЕР (5 грудня 2022). Без кохання нема життя: одеський Театр «На Чайній» поставив п`єсу українського драматурга (укр.). «Думська». Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Суспільне (28 листопада 2022). "Найцінніше — це життя". Запорізький театр показав моновиставу з 3D-проєкцією. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ а б Лариса РОМАНЮК, Руслана ГОСТЮК (23 листопада 2022). В Ужгороді актори Донецького драматичного театру покажуть виставу «Качка» (укр.). «Суспільне Ужгород». Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Маріупольський драмтеатр готує нову прем’єру (укр.). «21 канал». 25 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Маріупольський драмтеатр — робота на результат. Телекомпанія «М-студіо». 26 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022.
- ↑ 2022.12 Українські театральні прем’єри (грудень 2022)
- ↑ «Хлібне перемир’я»: сумські щепкінці запрошують на другу з початку театрального сезону прем’єру. Телекомпанія «СТС». 2 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (23 грудня 2022). Вистава «Свої»: прем’єра про життя, смерть, війну та людяність. «Mind». Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ «СКОВОРОДІЙСТВО» у день народження філософа. Лучан кличуть на імерсивну виставу. «Перший». 1 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ ЧОРНИЙ гумор для підняття БОЙОВОГО духу — як вистава про орко-сім'ю ПОЛОНИЛА серця (укр.). «Факти (ICTV)». 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ Галина ЯРЕМА (15 березня 2023). «На жаль, лише завдяки війні ми почали цінувати своє» (укр.). «Високий Замок». Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Хочеться зіграти роль путіна, який здихає у своєму бункері (Актор Володимир Гладкий) (укр.). «ТиКиїв». 3 квітня 2023. Процитовано 6 квітня 2023.
- ↑ Ірен АДЛЕР (13 грудня 2022). Психологи рулять? Одеський український театр показав, що буває, якщо дати волю душезнавцям (укр.). «Думська». Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Марія КАТАЄВА (15 грудня 2022). Козацький гумор та музика: у столиці презентують виставу «Енеїда» (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (13 січня 2023). Світло та морок: прем‘єра «Цар Едіп» у Театрі на Подолі. Сучасне прочитання еталонної класичної трагедії Софокла (укр.). «Mind». Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ Ірина ГОЛІЗДРА (21 лютого 2023). Режисер театральної прем’єри «Цар Едіп»: «Якщо маєш змогу говорити за кордоном, то тільки про біду, яка заполонила нас». Давид Петросян — про відкритість держтеатрів до діалогу на болісні теми та вплив війни в екзистенційному плані (укр.). «Mind». Процитовано 21 лютого 2023.
- ↑ Ірен АДЛЕР (19 грудня 2022). Джентльмени в пошуках обіду. Одеський Театр «На Чайній» показав драму MORE (укр.). «Думська». Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ Пошкоджений внаслідок обстрілів театр імені Пушкіна у Харкові відновив репетиції (укр.). «Суспільне Харків». 9 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Театр позбувся пушкіна та надбав прем’єру: яка вона, вистава воєнного часу (укр.). Медіагрупа «Накипіло». 3 січня 2023. Процитовано 6 січня 2023.
- ↑ а б Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (3 лютого 2022). «Люблю камерний театр – як режисер і як глядач». Дмитро Весельський, керманич Українського малого театру про те, як його колектив вписався у столичну афішу, які стратегічні перспективи побачать глядачі (укр.). Г-та «День». Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 2023-2-4.
- ↑ Даниїл ГРАБАР (17 лютого 2022). Несподіване піке! Малий театр покаже авіадраму «Зальот» за п`єсою української драматургині Людмили Тимошенко (укр.). «Yabl.ua». Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 2022-2-19.
- ↑ «Пряма мова» з Дмитром та Станіславом Весельськими (укр.). «ITV media group». 22 квітня 2022. Процитовано 2022-4-26.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (27 січня 2023). «Зальот»: у Малому театрі відбулася прем’єра, на яку глядачам довелося чекати майже 11 місяців. Мрії та реальність. «Mind». Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Оксана ЧМІЛЬ (12 грудня 2022). «Через пропаганду хотів змінити прізвище на російське». У театрі в Чернівцях готуються до показу вистави «Мина Мазайло» (укр.). «Суспільне». Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ В Українському театрі готують прем’єру «Ніч перед Різдвом» (укр.). «USI Online». 16 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ Марія КАТАЄВА (12 жовтня 2022). Музи не мовчать: особливості сезону та прем’єри у київському Театрі Франка (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (9 січня 2023). Капітан «Титаніка» — Артуро путін. Франківці запрошують Бертольда Брехта до розмови про війну в Україні (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ Наталія ГРАБЧЕНКО (2023). Як працює театр в умовах війни? Дмитро Богомазов, головний режисер Національного академічного драматичного театру ім.І.Франка. «Радіо Культура». Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Вікторія ФЕДОРІНА (3 лютого 2023). Дмитро Богомазов: «У нас все побудовано на емпатії» (укр.). «Kyiv Daily». Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Христина СРІБНЯК (5 лютого 2023). Виконавець ролі Малевича Віталій Ажнов розповів про майбутній художній фільм (укр.). «Польське Радіо». Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Вікторія КОТЕНОК (12 лютого 2023). «Кар’єра Артуро Уї» та інші воєнні прем’єри (укр.). «Лівий берег». Процитовано 3 березня 2023.
- ↑ Театр на Печерську готує прем’єру вистави «Дар роду» (укр.). «Укрінформ». 15 грудня 2022. Процитовано 15 грудня 2022.
- ↑ Юліанна КОКОШКО (21 грудня 2022). «Барбер-шоу» по-дніпровськи: у Драмікомі відбудеться прем’єра детектива, фінал якого вигадають глядачі. «Наше місто». Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ Марія МАТЮНЬКІНА (21 грудня 2022). У театрі Кропивницького покажуть новорічну виставу для дітей (укр.). «CBN». Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ У криворізькому театрі «Академія руху» презентували новорічний спектакль «Летючий корабель» (укр.). «Перший городський». 24 грудня 2022. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Катерина ПЕТРУНЬО, Руслана ГОСТЮК (26 грудня 2022). Виставу «Вертеп Донеччини» показали артисти Донецького облдрамтеатру в Ужгороді (укр.). «Суспільне». Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ Миколаївців запрошують поринути у святкову атмосферу (укр.). «Свідок». 21 грудня 2022. Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ Христос народився: на сцені в укритті на Різдво показали традиційний український вертеп (укр.). TPK «MAPT». 26 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ а б Ольга МАЦО (9 лютого 2021). Театр: що, де й хто ставить в 2021-му? (укр.). «Kyivdaily». Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 2021-2-09.
- ↑ Ніна МАЛИШКА (4 листопада 2022). Закарпатські лялькарі приступили до реалізації нової прем'єри (ФОТО) (укр.). «Закарпаття онлайн». Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Театр на Михайлівський відкриває ювілейний сезон (укр.). «Kyiv Daily». 5 серпня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (16 березня 2020). Театри на карантині: репетиції по Skype, вистави онлайн (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 2020-3-16.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (14 квітня 2020). «Вистави треба дивитися тільки в театрі…» Андрій Білоус, художній керівник Молодого театру — про майбутні прем’єри (укр.). «День». Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 2020-4-16.
- ↑ В українському театрі вперше готують постановку за Стівеном Кінгом (укр.). «Главком». 20 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 21 серпня 2020.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (15 червня 2018). Далекі небосхили: «Коріолан», «Москалиця», «Медея» (прем'єри нового сезону) (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 2018-8-13.
- ↑ Яна ОСАДЧА (19 січня 2022). Театральні експерти визначили 10 найкращих київських вистав 2021 року (укр.). «Українська правда». Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-20.
- ↑ Ольга ЧЕКІС (16 січня 2022). «Пер Гюнт», «Безталанна» , «Батько»: критики назвали кращі столичні вистави 2021 року (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-20.
- ↑ Разом до перемоги! Як фестиваль «Київ-травневий. Відродження» об‘єднав митців семи країн світу. «Театрально-концертний Київ». 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Валентина САМЧЕНКО (13 травня 2022). Олександр Книга, організатор фестивалю «Мельпомена Таврії». За мною приїхали 40 осіб з автоматами на трьох БТР-ах і машинах із літерою «Z». «Укрінформ». Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ В Одессе назвали лучшие спектакли фестиваля «Молоко» (рос.). «Культометр» №61. 8 липня 2021. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 2021-7-10.
- ↑ Запрошуємо до участі у Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена». Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Підсумки Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена» (укр.). Миколаївський обласний центр народної творчості. 19 січня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
- ↑ Володимир ПОЛІЩУК (27 вересня 2022). Евакуйовані театри Маріуполя та Харкова дали вистави у Кропивницькому (укр.). АрміяInform. Процитовано 27 вересня 2022.
- ↑ Яна ДАР'ЄВА (26 вересня 2022). Яким було Всеукраїнське свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» у Кропивницькому (ФОТО) (укр.). «Дозор». Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ Руслана ГОСТЮК (7 вересня 2022). 17 колективів візьмуть участь у цьогорічному фестивалі «Інтерлялька» (укр.). «Суспільне Ужгород». Процитовано 9 вересня 2022.
- ↑ Валентина ГОРДИЧ (6 жовтня 2022). Краща режисура «Інтерляльки»: рівненські театрали здобули перемогу на міжнародному фестивалі (укр.). «Суспільне». Процитовано 11 жовтня 2022.
- ↑ 2022.10.06 — VIII Театральний фестиваль «Комора»
- ↑ SOS: У Кам’янці-Подільському відбувся VIII всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Комора» (укр.). SOS Штаб громадянської оборони КП. 17 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Андрій ЗАЄЦЬ (16 листопада 2022). Театр і війна. Театральний фестиваль «КОМОРА». Г. Коротенко (2022) Україна'22: Щоденники війни #ICFJ (укр.). ICFJ Knights. Процитовано 17 листопада 2022.
- ↑ Олексій МОРОЗОВ (14 грудня 2022). Переможці театральної стипендії імені Арто покажуть у Києві чотири вистави. Що в програмі (укр.). Г-та «The Village». Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ Ростислав ФУК (21 січня 2022). Тернополяни стали лауреатами премії імені Богдана та Левка Лепких (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- ↑ У Тернополі обрали 4 лауреатів премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (укр.). «Т1 Новини». 21 січня 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- ↑ Визначені переможці премії імені Лесі Українки 2021 року. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 7 лютого 2022.
- ↑ Марія КАБАЦІЙ (15 лютого 2022-02-15). За виставу Дім. Тамара Трунова стала лауреаткою премії імені Леся Курбаса (укр.). «НВ». Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
- ↑ Віра КАСІЯН (15 лютого 2022). Лауреаткою премії ім. Леся Курбаса стала режисерка Тамара Трунова. Нагороду присудили за постановку п’єси Н. МакКартні «Дім» у театрі на Лівому березі (укр.). «Лівий берег». Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ Євгеній МОРІ (9 березня 2022). Шевченківська премія-2022: стали відомі імена лауреатів (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Ганна МАМОНТОВА (31 листопада 2021). Претенденти на Шевченківську премію-2022: Кадан, Горностай, Балаян, Бурмака, Іздрик, Горіха Зерня (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 2021-11-1.
- ↑ Національна премія Шевченка Подані твори на здобуття Національної премії 2022 року, 1-й конкурсний тур. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑ Денис БУЛАВІН (29 листопада 2022). Два українські оперні театри здобули нагороду на International Opera Awards (укр.). «Hromadske.ua». Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ Експертна рада V Всеукраїнської «ГРИ». Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (31 січня 2022). Національна спілка театральних діячів оголошує прийом заявок на участь у Всеукраїнському театральному Фестивалі-Премії «ГРА» (укр.). Г-та «День». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2022-2-09.
- ↑ а б в г д е ж и к л м УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №27/2022 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №593/2022 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України. Процитовано 23 серпня 2022.
- ↑ а б Шістьом видатним киянам присвоєно звання «Почесний громадянин міста Києва»
- ↑ Конкурс на заміщення посади директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Український малий драматичний театр». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Переможцем конкурсу на заміщення посади директора-художнього керівника КЗ Театрально-видовищний заклад культури «Український малий драматичний театр» визначено Весельського Дмитра Вадимовича. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
- ↑ Конкурс Малий драматичний театр Cultura KMDA на YouTube
- ↑ На посаду директора театру ім. Пушкіна у Харкові претендують восьмеро кандидатів: хто у списку (ua) . «Суспільне». 16 грудня 2021. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 2022-1-06.
- ↑ Повідомлення щодо учасників конкурсу на посаду керівника Харківського академічного російського драматичного театру імені О.С. Пушкіна[недоступне посилання]
- ↑ Перше засідання конкурсної комісії з обрання керівника КЗ ТЕАТР ІМЕНІ О.С. ПУШКІНА (Прес-служба Харківської обласної ради) на YouTube
- ↑ Ксенія БІЛАШ (11 січня 2022). Директорку україномовного театру «Арабески» зняли з конкурсу Харківського російського драмтеатру нібито за незнання української (укр.). «Лівий берег». Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 2022-1-13.
- ↑ Юрій Ларін (12 січня 2022). Скандал із театром Пушкіна: У Харкові генерал Вінник заперечує причетність до скарги на керівницю «Арабесок» (укр.). «Depo.Харків». Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 2022-1-13.
- ↑ Олена ІЩУК (19 січня 2022). Скандальный конкурс на должность директора харьковского театра Пушкина: определился победитель (рос.). «Status quo». Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 2022-1-19.
- ↑ Ганна ЦЬОМИК (19 січня 2022). Конкурс на посаду директора театру ім. Пушкіна у Харкові: хто переміг (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 2022-1-19.
- ↑ а б Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації оголошує конкурсний добір на посади. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Ластівка вирішив знову очолити черкаський театр (укр.). ТРК «ВІККА». 16 грудня 2021. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- ↑ Актуальна розмова. Новий директор Драмтеатру (укр.). ТРК «ВІККА». 20 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-20.
- ↑ Деревообробник зі Сміли може очолити черкаський театр (укр.). «Вісімнадцять три нулі». 26 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 2022-1-29.
- ↑ «Це ганьба!»: у Черкасах обирали керівника обласного драмтеатру (укр.). «Про все». 26 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 2022-1-26.
- ↑ Не володіє українською мовою і не був у театрі: черкаські актори прокоментували обрання нового директора (укр.). «Центр черкаських медіа». 27 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 2022-1-29.
- ↑ Не володіє українською мовою і не був у театрі: черкаські актори прокоментували обрання нового директора (укр.). Інформаційно-аналітичне видання «Провінція». 27 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 2022-1-29.
- ↑ Якщо Чесно (Театр) (укр.). TPK «ILDANA». 29 січня 2022. Процитовано 2022-1-29.
- ↑ У драмтеатр призначили нового керівника (укр.). «Прочерк». 9 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2022-2-09.
- ↑ Любов ШПАК (9 лютого 2022). Трагедія Черкаського академічного обласного театру (укр.). «ЛІГА.net». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2022-2-09.
- ↑ Документи подані для участі у конкурсному доборі на посаду генерального директора – художнього керівника Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Оголошення про проведенняконкурсного добору генерального директора-художнього керівника Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Перше засідання конкурсної комісії з конкурсного добору ............ імені Соломії Крушельницьк на YouTube
- ↑ Друге засідання конкурсної комісії з конкурсного добору ............ імені Соломії Крушельницьк на YouTube
- ↑ Богдана НЕБОРАК, Ірина СЕРЕДА (18 лютого 2022). Василь Вовкун: «Весь світ проковтнув те, що глядач може бути не у смокінгу». Генеральний директор Львівської опери — про канон української музики і сучасного глядача (укр.). «The Ukrainians». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 2022-2-24.
- ↑ Артисти балету Львівської опери звинуватили свого керівника у побитті працівниці (укр.). «Діло». 19 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 2022-2-21.
- ↑ Балету Львівської опери пропонують оголитися на сцені за гроші, - народний артист (укр.). «DailyLviv.com». 19 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 2022-2-21.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (21 лютого 2022). Балету Львівської опери пропонують оголитися на сцені за гроші, — народний артист (укр.). «Главком». Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 2022-2-22.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (23 лютого 2022). Львівська опера переобрала керівника і анонсувала низку прем'єр (укр.). «Главком». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 2022-2-24.
- ↑ Конкурс на заміщення посади директора-художнього керівника комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр «Актор». Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ Управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації оголошує конкурс на заміщення посади директора-художнього керівника Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ Колектив маріупольського Драмтеатру виступатиме на сцені театру в Ужгороді. «Укрінформ». 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
- ↑ а б Катерина ВОРОНА (7 липня 2022). У Сумському національному академічному театрі ім. М. С. Щепкіна новий керівник. «Суспільне». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Кличко призначив нового директора Департамента культури КМДА. «КиївВлада». 2 серпня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Аліна КНИЖНИК (1 серпня 2022). Чернівецький театр ляльок шукає на роботу головного режисера. «Молодий буковинець». Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Сергій Скулинець стане директором Волинського драмтеатру. «Регіон». 9 вересня 2022. Процитовано 27 червня 2023.
- ↑ Бенюк очолив київський Театр на Подолі. «Українська правда». 8 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Богдан Бенюк — новий директор, художній керівник театру на Подолі! Чи залишиться актор на сцені?. «Сніданок з 1+1». 14 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Володимир ЗАЙОНЧКОВСЬКИЙ (13 грудня 2022). Богдан Бенюк: «Коли нас викликали на репетиції до театру, виникло запитання: як після подій під Києвом, у Маріуполі ми будемо виходити на сцену і грати — з якою душею та з яким серцем?». Народний артист України та новий очільник Театру на Подолі — про те, як керуватиме театром та яких авторів мріє відкрити на сцені. «Mind». Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ Наталія ГРАБЧЕНКО (16 червня 2023). «Спочатку було 50-100 глядачів, але потім театр ожив»: Богдан Бенюк про роботу Театру на Подолі за час вторгнення. «Суспільне Культура». Процитовано 21 червня 2023.
- ↑ Людмила ПУЛЯЄВА (10 жовтня 2023). «Ніколи не думав, що буду керувати великим театром». «Високий замок». Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ Наталія СПАТАРЬ (23 листопада 2022). У Чернівцях призначили нового керівника муздрамтеатру на час воєнного стану: що відомо. «Суспільне Чернівці». Процитовано 26 листопада 2022.
- ↑ Наталія ФЕЩУК (16 грудня 2022). «Кожна подія у театрі — це має бути амбітний проєкт». «Буковина». Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Вікторія КОЛОСОВА (27 грудня 2022). Боротьба в тилу І В'ячеслав Вандрашек — директор-художній керівник театру імені Марка Кропивницького. «Суспільне Кропивницький». Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ Юрій ЛЯЩУК (2 грудня 2022). Директором театру в Кропивницькому став херсонець з проросійським минулим. «Главком». Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ МГ № 152 Про звільнення Барінової Я.Д. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Галина ВОРОНА (2021-2-20). Директорка департаменту культури КМДА Яна Барінова заявила про незаконне звільнення з посади (укр.). «Big Kyiv». Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 2021-2-20.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (2022-3-20). Кличко звільнив директорку Департаменту культури КМДА Яну Барінову (укр.). Г-та «День». Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 2022-3-21.
- ↑ За гумор та творчий підхід: Анатолію Гливі подякували за 45-річний вклад у роботу Волинського драмтеатру (укр.). «Район». 12 вересня 2022. Процитовано 27 червня 2023.
- ↑ Юлія ГАЛЕЦЬКА (2 січня 2022). У Луцьку помер народний артист України, провідний актор драмтеатру (укр.). «Перший Канал Соціальних Новин». Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 2022-1-03.
- ↑ Леонід Краст пішов від нас 10.01.22
- ↑ Відійшов у вічність актор Євген Федорченко (укр.). «Високий замок». 13 січня 2022. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 2022-1-13.
- ↑ Французький актор Гаспар Ульєль помер після зіткнення на гірськолижному курорті (укр.). «Радіо Свобода». 19 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-20.
- ↑ Після важкої хвороби, на 47 році життя, відійшла у вічність Олена Георгіївна Чермяніна – помічниця режисера Мукачівського драматичного театру
- ↑ В Миколаєві померла відома театральна актриса Сталіна Лагошняк (укр.). «Inshe.tv». 25 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 2022-1-25.
- ↑ Юлія ВИННИК (27 січня 2022). В Николаеве попрощались с заслуженной артисткой Украины Сталиной Лагошняк (рос.). «0512.com.ua». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 2022-1-27.
- ↑ Марія КУЧЕРЯВЕЦЬ (30 січня 2022). Помер актор Леонід Куравльов (укр.). «РБК». Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 2022-1-30.
- ↑ Померла італійська акторка Моніка Вітті. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Перший театр. Відійшов у засвіти Борис Триус
- ↑ У Львові помер актор Борис Триус, який знімався у фільмах «Пастка» і «Державний кордон» (укр.). «Твоє місто». 3 лютого 2022. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 2022-2-04.
- ↑ გარდაიცვალა რუსთაველის თეატრის მთავარი მხატვარი მირიან შველიძე (груз.). «1tv.ge». 9 лютого 2022. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 2022-2-10.
- ↑ Названа причина смерти актрисы Евгении Брик (рос.). «RZN.info». 11 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 2022-2-11.
- ↑ Оксана ДМИТРУК (15 лютого 2022). Відійшла у вічність народна артистка з Вінниці Лідія Бєлозьорова. Артистка віддала 60 років сцені (укр.). «Depo.Вінниця». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16.
- ↑ Наталья МІХЕЄВА (18 лютого 2022). Умер Борис Невзоров. Известному артисту Борису Невзорову было 72 года (рос.). «Телепрограма». Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 2022-2-22.
- ↑ 18 лютого 2022 р. на 81 році, після важкої хвороби, пішов із життя наш колега, прекрасний актор, друг Пилипко (Мягкий) Володимир Іванович
- ↑ Doctor Who actor Stewart Bevan dies, aged 73. Radio Times. 21 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
- ↑ Художник и музыкант Герман Виноградов скончался в Москве (рос.). «Ехо Москви». 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 2022-3-1.
- ↑ Загинув артист балету Національної опери України Артем Дацишин. tsn.ua. ТСН. 13 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Лариса ТАРАСЕНКО (6 квітня 2022). Перерваний політ… 40 днів від того дня, як трагічно загинув Артем Дацишин, соліст балету Національної опери України (укр.). Г-та «День». Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 2022-4-06.
- ↑ Померла мама Ольги та Наталії Сумських (укр.). «ТСН». 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 2022-3-1.
- ↑ Десятий день війни. Хроніка подій в Одеській області. Новини Полтави (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
- ↑ Скорбим. Ушла из жизни советская актриса Нина Веселовская. YouTube. ЖИЗНЬ ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫХ ЛЮДЕЙ. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ В Ірпені під обстрілами загинув 33-річний український актор. Depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ Померла працівниця Івано-Франківського драмтеатру Софія Павліська. «Галичина» (укр.). Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ В 52 года умер российский актер Евгений Сытый. Он снимался в сериалах «Эпидемия» и «Проект «Анна Николаевна». Zerkalo.io (рос.). 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ У Києві під час ракетного обстрілу загинула заслужена артистка України Оксана Швець. «Укрінформ» (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Під час удару по столиці загинула відома театральна актриса. «Факти та коментарі» (укр.). Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Пішов з життя наш колега Гордєєв Ігор Павлович. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Пішов з життя Євгеній Колганов, який 12 років очолював Полтавський театр імені Гоголя. Новини Полтавщини (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Марія КАТАЄВА (2022-3-23). Пішов з життя знаний київський композитор (укр.). «Вечірній Київ». Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 2022-3-24.
- ↑ Nie żyje Joanna Wichowska, dramaturżka i krytyczka teatralna zasłużona dla Ukrainy. Газета Виборча (пол.). Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Київський ТЮГ втратив Дюймовочку. Померла молода актриса. «Главком» (укр.). Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Юлия АНДРЕЕВА (3 квітня 2022). Ушел из жизни выдающийся хореограф Генрих Майоров (рос.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 2022-4-03.
- ↑ Марина БАЛІОЗ (7 квітня 2022). В Мариуполе умерла народная артистка Украины Светлана Отченашенко (рос.). «MRPL». Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 2022-4-07.
- ↑ Ольга ДЕМІДКО (7 липня 2022). 7 липня єдиній народній артистці України в Маріуполі Світлані Отченашенко виповнилося б 77 років… (укр.). «MRPL». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Ушел из жизни актер Вячеслав Малинин (рос.). Омская газета. 10 квітня 2022. Процитовано 2022-4-12.
- ↑ Померла перша міністерка культури України Лариса Хоролець. «Укрінформ» (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Légende du théâtre et du cinéma français, Michel Bouquet est mort à l’âge de 96 ans. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Умерла заслуженная артистка РСФСР Маргарита Анастасьева. «РИАМО» (рос.). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Сьогодні померла Ірина Руденко, засновниця Маріупольського театру ляльок.
- ↑ Ольга ДЕМІДКО (27 липня 2022). 27 липня засновниці Маріупольського театру ляльок — Ірині Руденко виповнилося б 64 роки (укр.). «Донбас 24». Процитовано 29 липня 2022.
- ↑ В бою за Україну, виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Новолуганське Донецької області, 12 червня, загинув захисник Вітчизни, машиніст сцени Київського національного академічного театру оперети Дмитро Перінський
- ↑ Пішов з життя засновник столичного театру «Золоті ворота», Вечірній Київ, 20.06.2022
- ↑ ХНАТОБ / СХІД OPERA. У ці непрості дні війни йдуть з життя не просто талановиті творчі люди – відходить епоха…
- ↑ Le metteur en scène britannique Peter Brook est mort. «Lemonde» (фр.). Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Умерла актриса Лариса Леонова.
- ↑ Помер легендарний український актор Юрій Мажуга. ТСН.ua (укр.). 11 липня 2022. Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Померла телеведуча Руслана Писанка. 24 Канал. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ Померла Руслана Писанка. tsn.ua. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ На Буковині помер заслужений артист України Богдан Братко. «Чернівецький промінь». Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Станіслав ПОГОРІЛОВ (13 вересня 2022). У бою з окупантами на Донеччині загинув соліст балету Національної опери Олександр Шаповал (укр.). «Українська правда». Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Тетяна АСАДЧЕВА (15 вересня 2022). Відійшла у засвіти відома оперна співачка та професорка вокалу Надія Куделя (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Режиссер и актер Сергей Пускепалис погиб в ДТП
- ↑ Addio a Lydia Alfonsi, l'ultima diva di Parma - Il ritratto - Video
- ↑ Сумна звістка надійшла до нашого театру, сьогодні перестало битися серце Валерія Маташова
- ↑ Помер журналіст, театральний і кінокритик Олег Вергеліс (укр.). «Детектор медіа». 30 вересня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
- ↑ Померла зірка серіалу «Вона написала вбивство» Анджела Ленсбері
- ↑ Ростислав ЦУРКАН (13 жовтня 2022). У Херсоні окупанти розстріляли диригента філармонії (укр.). «Подробиці». Процитовано 13 жовтня 2022.
- ↑ Маргарита САДОВА (18 жовтня 2022). Померла головна художниця Схід Опера Надія Швець (укр.). «Харківські ізвестія». Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ У Сумах помер заслужений артист України Валерій Микитенко. Панорама (укр.). 3 листопада 2022. Процитовано 3 листопада 2022.
- ↑ Скакун, Сергій (3 листопада 2022). У Сумах пішов з життя заслужений артист України. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 3 листопада 2022.
- ↑ Надія КЛОЧКО (22 листопада 2022). У боях за Україну загинув артист балету Вадим Хлуп’янець (укр.). ІА «Главком». Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Ганна КУРЦАНОВСЬКА (22 листопада 2022). Повісив пуанти на гачок і взяв в руки зброю. Історія загиблого артиста з Донецька Вадима Хлуп'янця (укр.). Онлайн-журнал «Svoi city». Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Валентина КЛИМЕНКО (15 липня 2022). Театрознавиця Ганна Липківська і теорія третього покоління (укр.). «Лівий берег». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Віталій ЖЕЖЕРА (2022). Моя Анна. Збірник спогадів про Анну Липківську (укр.). Часопис «Критика» №5–6, 2022. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ Алла ПІДЛУЖНА (12 липня 2022). Творчість, від якої неможливо відмовитись (укр.). Сайт театру «Сузір'я». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Ольга ТАТАРЕНКО, Максим КОЛОМИС (19 вересня 2022). Присвятила йому пів століття: у рівненському драмтеатрі презентували книгу народної артистки України Ліни Ізарової (укр.). «Суспільне». Процитовано 21 вересня 2022.
- ↑ Йосип Гірняк «Спомини»
- ↑ Лесь Курбас «Філософія театру»
- ↑ Олександра ПОНОМАРЕНКО (20 лютого 2023). «Філософія театру» Леся Курбаса. В Харкові вперше презентують раритетну книгу драматурга (укр.). «Люк». Процитовано 21 лютого 2023.
- ↑ У Миколаєві створили бібліографічний покажчик драматичного театру міста (укр.). «Свідок». 30 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ «Антологія24» на сайті «Parade-fest»
- ↑ В Україні створили антологію текстів для театральних вистав про війну (укр.). «Гречка». 13 жовтня 2022. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ На сайті видавництва Жупанського
|