Турецький гамбіт (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назва «Турецький гамбіт»
Оригінал "Турецький гамбіт" Акуніна.jpg
Обкладинка першого росіського видання
Автор Борис Акунін
Назва мовою
оригіналу
Турецкий гамбит
Дизайн
обкладинки
Костянтин Побєдін
Країна Росія
Мова Російська
Серія «Пригоди Ераста Фандоріна»
Жанр Детектив
Трилер
Історичний
Укр. видавництво «Захаров» (Росія)
КСД (Україна)
Ориг. видавництво Weidenfeld & Nicolson[d] і Random House[d]
Виданий 1998
Виданий
українською
2012
Перекладач(і) Олександр Михед (2012)
Лариса Дубас (2018)
Сторінки 222
ISBN 978-966-14-3859-9 (КСД)
Попередній твір Азазель
Наступний твір Левіафан

«Турецький гамбіт» (рос. «Турецкий гамбит») — шпигунський детектив, книга російського письменника та перекладача Бориса Акуніна. Друга частина із серії «Пригоди Ераста Фандоріна».

Сюжет[ред. | ред. код]

Події відбуваються під час Російсько — турецької війни 18771878 р.р. Молода "передова" дівчина вирушає на фронт до свого коханого Петра Яблокова - шифрувальника генерального штабу російських військ. Вже на початку роману Варвара Андріївна Суворова потрапляє у скрутну ситуацію, з якої вона наврядчи б вийшла. Але її рятує титулярний радник Ераст Фандорін, який їй відрекомендувався сербським волонтером. По дорозі до штабу військ Російської імперії вони натрапляють на башибузуків та, на щастя, поряд був загін росіян, котрі й врятували Фандоріна та Варвару Суворову.

Прибувши в розташування російської армії, Ераст Петрович Фандорін отримує наказ від генерала Мізінова знайти турецького агента Анвара Ефенді. Але як? Під підозрою ледь не кожний...

Історична основа[ред. | ред. код]

Генерал М. Д. Скобелев на коні. Худ. Дмитрієв-Оренбургський. 1883 рік. Державний обласний Іркутський музей

У цьому романі фігурує дуже велика кількість історичних осіб та реальних фактів. Наприклад, Михайло Соболев — це літературний двійник реального «білого генерала», якого звали Михайло Скобелев. Також у романі з'являється цар Олександр ІІ. Присутній тут і один із персонажів першого роману про Фандоріна («Азазель») — Лаврентій Аркадійович Мізінов, історичним прототипом якого був Микола Володимирович Мезенцов, шеф 3-го відділення.

Прототипом Анвара Ефенді був Ізмаїл Енвер-паша, видатний військовий та політичний діяч Туреччини часів Першої світової війни.

Прототипом головного героя роману титулярного радника Ераста Фандоріна був російський письменник Всеволод Володимирович Крестовський, котрий під час російсько-турецької війни 1877-1878 років був військовим кореспондентом при штабі діючої армії.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Назву роману дала шахова комбінація «гамбіт», коли жертвується фігура за для того, щоб зайняти вигідну позицію на полі шахівниці.
  • Також дійсно був такий факт, що російські війська зупинили свій переможний наступ за 12 км від Стамбула, бо дізналися про таємну угоду між Османською імперією та Англією з Австрією. Згідно з цією угодою, якщо хоча б один російський солдат ступить на константинопольську землю, то Британія з Австро-Угорщиною оголосять війну Російській імперії.

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Борис Акунін. Турецький гамбіт. Переклад з російської: Олександр Михед; художник: Д. Скляр. — Харків: КСД, 2012. — 237 с. ISBN 978-966-14-3859-9
  • Борис Акунін. Турецький гамбіт. Переклад з російської: Лариса Дубас. — Київ: Сім кольорів, 2018. — 224 с. ISBN 978-966-2054-83-5

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]