Тіпу Султан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тіпу Султан
TipuSultan1790.jpg
Інші імена Фатх Алі
Народився 20 листопада 1750
Деванахалі
Помер 4 травня 1799
Шрірангапатнам
загибель у битві
Громадянство Індія
Титул падишах
Термін 1782—1799
Попередник Гайдар Алі
Конфесія іслам
Батько Гайдар Алі
Матір Фатіма Фахр-ун-ніса
Діти 16 синів

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Тіпу Султан (*20 листопада 1750 —4 травня 1799) — падишах Майсура у 17821799 роках, визначний державний діяч, поет.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Був старшим сином Гайдар Алі, правителя Майсура. Завдяки батькові здобув гарну освіту: знав мови каннада, гіндустані, перську, арабську, англійську та французьку, знався на військовій справі. У 1766–1768 році бере участь у Першій майсурській війні, де на чолі кінноти спустошив Каранатак. У ході війни з маратхами у 1775–1779 роках блискуче діяв на Малабарському узбережжі.

З початком Другої майсурської війни за наказом батька виступив проти британців й 10 вересня 1780 року переміг їх у битві при Поллілурі. У 1781 році захопив Чіттур, а 18 лютого 1782 року розбив англійців при Аннагуді. Після смерті батька 7 грудня того ж року Тіпу швидко повернувся до Майсуру, де переміг свого брата Абдул Карима й став 22 грудня султаном Майсуру. У 1784 році внаслідок укладання сепаратного миру Франції, союзника Майсура, з Великою Британією у свою чергу Тіпу султан змушений був почати перемовини з англійцями, які завершилися Мангалорським миром, який підтвердив статус-кво.

Володарювання[ред.ред. код]

Реформи[ред.ред. код]

Головними своїми завданнями вбачав розвиток промисловості й торгівлі, здобуття економічної самостійності. Водночас намагався підвищити авторитет Майсуру, розвивав військову справу.

Перш за все оголосив себе падишахом, відмовившись згадувати Великих Моголів у хутбі. У зовнішній політиці намагався укласти більш тісні союзи з Францією та Османською імперією, вбачаючи основним ворогом британців.

Торгівельні стосунки були налагоджені з Османською імперією (посольство 1785 року до султана Абдул-Гаміда I, а згодом із Селімом III), Персією (з шахом Мухамедом Алі-ханом Зандом), Маскатом (з султаном Гамадом бін Саїдом), державою Дурруні (з Заман-шахом), Шрі-Ланкою, Францією, царством Пегу (сьогодні південна М'янма). Для цього узбережжя Малабару було укріплено та облаштовано портами. У 1787 році відправив велике посольство до короля Людовика XVI. Незважаючи на те, що Тіпу не отримав від короля обіцянки військової допомоги, це посольство повернулося з різними французькими майстрами — зброярами, ковалями, склярами, годинникарями, ткачами, 1 лікарем, 2 інженерами, 2 садівниками.

У внутрішній політиці впровадив новий календар, став карбувати нову монету, встановив нову систему мір і ваг на основі французьких. За його наказом споруджуються численні дороги, греблі, громадські будівлі. Багато уваги приділяється системі освіти. Засновується військова школа. Став застосовувати у військах ракети.

Проводиться модернізація економіки: створюються державні торгівельні компанії, мережа торгівельних факторій навколо Аравійського моря і Перської затоки. Налагоджується торгівля перцем, лісом, кіньми. Засновуються мануфактури з виробництва шовку, цукру, паперу, пороху, ножів, ножиць, мушкетів (20 тисяч щорічно), гармат. Для поліпшення фінансового стану послаблюється податковий тиск.

В релігійному життя виявив терпимість до усіх вірувань та конфесій. Не руйнував індуїстські храми, дозволяв споруджувати церкви.

Війни[ред.ред. код]

У 1786 році армія маратхів вдерлася до Майсуру. У цій короткотривалій війні Тіпу зазнав поразки. Тим більш, що побоювався втручання Хайдарабаду та Британської Ост-Індської компанії. Тому змушений був віддати маратхам раніше захоплені його батьком землі північніше Майсуру, а також сплати 480 тисяч рупій й погодитися виплачувати данину в 120 тисяч рупій. натомість пешва Мадхав Рао II визнав Тіпу Султана володарем Майсуру.

У 1789 році Тіпу виступив проти Дхармараджи, магараджі Траванколора. Останній запросив підтримки від Британської Ост-Індської компанії, яка, у свою чергу у 1790 році разом маратхами та нізамом хайдарабада виступила проти Майсура — розпочалася Третя майсурська війна. Спочатку бої точилися за м. Коїмбатор, потім поширилися Карнатакою. Спроба Тіпу Султана отримати підтримку від французів виявилася марною. Протягом 1791–1792 років Тіпу Султан зазнав поразки від ворогів і змушений був погодитися на важкий мир: поступився половиною територій, сплатив 30 млн рупій контрибуції.

У 1799 році Наполеон Бонапарт вдерся до Єгипту, згодом плануючи спрямувати французьку армію до південної Індії. Британці, розглядаючи Тіпу Султан в якості потенційного союзника Франції, розпочали проти нього Четверту майсурську війну. Того ж року до майсурської держави вдерлася 50-тисячна армія англійців та їх союзників. Тіпу загинув 4 травня під час облоги Шрірангапатнам. Родину Тіпу Султана було відправлено до Калькутти.

Культура[ред.ред. код]

Був щедрим меценатом, зокрема відомо про допомогу 156 індуїстським храмам. Сприяв поширенню мов урду, каннада, фарсі як у громадському життя, так й у ділових паперах.

Джерела[ред.ред. код]

  • Kate Brittlebank: Tipu Sultan's Search for Legitimacy. Islam and kingship in a Hindu domain. Delhi etc 1997.