Українське образотворче мистецтво в Австралії

Українське образотворче мистецтво в Австралії — це особливий соціальний феномен української діаспори який почався після Другої світової війни і який мав золотий період у 1970-их роках. Українські митці брали активну участь в розбудову українського громадського життя в Австралії і в деяких випадках українські митці мали успіх серед Австралійського культурного життя. Після приїзд молодих сил з України у 1990-их роках, українське образотворче мистецтво в Австралії почало відродитися.

Розбудова громадського життя

Масова еміграція в Австралію розпочалася після Другої світової війни, а найбільшого розмаху набула 1949 року — з Німеччини, з так званих таборів переміщених осіб («Ді-Пі»). Відразу після прибуття до Австралії, українці згуртувалися, розпочалося громадське і церковне життя.

Серед українських імміґрантів, що поселились в Австралії, було близько десяти осіб, які отримали повну або часткову художню освіту в радянській Україні (Петро Кравченко, Валентин Лапа, Тимофій Мессак, Михайло Садовський, Василь Цибульський) та Польщі (Леонід Денисенко, Михайло Кміт, Володимир Савчак). В Австралії здобули кваліфікації художника-маляра чи графіка і проявили себе мистецькою діяльністю Ярина Ляхович, Максим Окопний, Мстислава Чорній та деякі інші. Виділилися й окремі митці, що розпочали свою працю як аматори (Степан Місько, Степан Хвиля, Людмила Гриценко та інші).

Успіхи

Українські митці, досягли немалу увагу і зацікавленість від Австралійців. Маляр Степан Місько відіграв важливу амбасадорську роль у пропагування української культури між австралійської еліти, в час коли мало австралійців знали про Україну і про українську культуру. Він започаткував перші зовнішні зв'язки з урядом Австралії в Мельбурні і Канберрі і довгий час тримав тісні контакти з австралійськими політиками. Він побудував власну галерею «Misko Art Studies Gallery» яку відкрила дружина прем'єр-міністра Джон Ґортон в 1978 році, і де експонувалися твори Міська й інших українських митців.

З часом українські митці завойовували позиції в австралійському суспільстві, де їхня творчість збагачувала загальне австралійське суспільство. Особливо треба відмітити виготовлення пам'ятника, присвяченого «Новим Поселенцям», за проектом графіка-митця Леоніда Денисенка і відкритого у Ферфілді в 1968 році, де він і зараз стоїть.

Значну роллю в розвитку образотворчого мистецтва українців Австралії відіграв Михайло Кміт, якого місцеві критики 1950-60-их рр. зараховували до провідних австралійських митців. Будучи колористом і творцем стилю, що перекликався рівночасно з європейським модернізмом (зокрема, Жорж Руо) і візантійською іконою, Кміт сприймався як представник нового, незвичного в Австралії, мистецького світобачення. Він виграв ряд престижних нагород, наприклад, Нагороду Блейка за релігійне мистецтво (1953).

В ділянці графіки проявили себе Леонід Денисенко та Максим Окопний (обидва також карикатуристи). Як графік з українською тематикою виступає і архітектор Маруся Юрків-Яроцька (виставка в Мельбурні 1993).

Скульптура представлена в українському мистецтві Австралії творами Юрія Денисенка, архітектора, який на початку 1960-их рр. вів власну художню школу.

У Квінсленді виявив себе Віктор Грозний. Ірина Прудник, займаючи посаду педагога, виставляє свої мистецькі твори на багатьох виставках. Творчість художниці-керамістки Ірини Мадей показували на телевізійній програмі «Vox Populi» на австралійській станції SBS.

Художні об'єкти

Українське громадське, релігійне та культурне життя в Австралії викликало попит на окремі жанри образотворчого мистецтва. Найпомітнішими українськими художніми об'єктами в Австралії стали церкви. Ікони, іконостаси, стінні розписи та мозаїки створювали українські митці з-за кордону (Святослав Гординський, Мирон Левицький, Борис Макаренко) та місцеві: Василь Цибульський, Леонід Денисенко, о. Зенон Хоркавий й інші.

Українські художники виконували театральні декорації для українських постановок, оформлення сцен для концертів, декоративні елементи в інтер'єрах народних домів; створювали українські листівки, здійснювали художнє оформлення грамот, афіш, програмок. В художньому оформленні книг та журналів відзначилися, крім названих, Люба Кириленко-Десі, Оріон Венгринович та Оля Когут.

Різноманітність художніх сюжетів (від натюрмортів і краєвидів до абстрактних композицій) та жанрів (від акварелі через олію до комп'ютерного мистецтва) характеризує творчість Мстислава Чорній, яка також викладає живопис в Австралійськах школах. В абстрактно-експресіоністичному стилі малює Ярина Ляхович, у 1990-их рр. вона почала працювати над синтезом виразно українських мотивів з аборигенними. У напівабстрактному дусі трактує людську фігуру колорист Степан Хвиля.

Творчість інших малярів ближча до реалістичної традиції. Найбільше уваги австралійському краєвидові в різних його настроях присвятив Володимир Савчак, який у 1950-их рр. жив у центрі Австралії і там зблизився з аборигенним митцем Альбертом Наматжирою. Тимофій Мессак малював портрети, імпресіоністичні краєвиди. Портрети, жанрові та історичні картини — основна тематика Василя Цибульського та Михайла Садовського. Малярами-реалістами були Валентин Лапа, Петро Кравченко, Степан Місько, Борис Спесивий та інші.

Спілка Українських Образотворчих Мистців Австралії

Члени СУОМА 1976 р.

Була створена Спілка Українських Образотворчих Мистців Австралії (СУОМА), яка була, зокрема, діяльною в 1970-их рр. під проводом її засновника Степана Міська (аквареліст і власник галерії в Канберрі). СУОМА влаштовувала спільні виставки українських митців; відділ в штаті Вікторії очолював Василь Цибульський, в штаті Нової Південної Уельсу — Михайло Садовський.

Твори окремих українських митців зберігаються в Музеї українського мистецтва в Мельбурні та Музеї українського мистецтва в штаті Підвенної Австралії. Картини Михайла Кміта знаходяться в Австралійській національній галереї в Канберрі та всіх штатних мистецьких галереях.

Відвідувачі

Помітними подіями в культурному житті українців Австралії були відвідини й виставки українських митців з-за кордону: 1969 року приїздив Ярослав Стадник (США), в 1976 році відвідав графік Яків Гніздовський (США). В 1979-80 гостював Мирон Левицький (Канада), який розписував храм св. Андрія в Лідкомбі. Перебування в Сіднеї Івана Марчука з України (1987) поклало початок міжнародного визнанню цього українського маляра. В 1989 прибув із Болгарії Вячеслав Васильківський. Скульптор з України Анатолій Валієв відвідав Австралію в 1992-93 роках. Коротке перебування мисткині з Києва Лесі Довженко було під час VI Здвигу Українців Австралії в 1997 році, У 2000 році відвідав Австралію мистець Володимир Воронюк із своїми творами. Інші відвідани були від автора візуальної поезії Ярослава Балана (Канада); митців Віталія Сазонова (Німеччина), Володимира Гарбуза й Ніни Саєнко. (Україна)

Підсумкова оцінка вклад митців

Незважаючи на тяжкі умови іміґрантів до Австралії, невеличка громада соціально різнорідних людей, та ще й регіонально найбільше розділена (найбільше з усіх еміграцій відсоток українців із Центрально-Східних земель серед поселенців і серед їх громадського активу) — ніяк не розгубилася й не розплилася серед чужинців, а зберегла себе майже в цілості протягом більше п'ятьох десятків років і здобула, пропорційно до власної кількості, мабуть найбільші духовні й матеріальні успіхи з усьої української діаспори.

Джерела

• Павлишин, Марко. 'Образотворче мистецтво', Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.
• Павлишин Роман. Укр. церкви в Австралії. Мельбурн, 1993
• Попович В. 'Михайло Кміт (1910—1981)', Сучасність. чч. 7-8. 1986 Мюнхен
• Книга творчоості укр. мистців поза батьківщиною. Філядельфія, 1981
• Нотатки з Мистецтва. чч. 23-28. 1983-88, Філядельфія
• Body and Soul. Каталог виставки галереї Університету ім. Монаша. Мельбурн, 1988 (англ.)