Укргіпроруда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Укргіпроруда
Тип відкрите акціонерне товариство
проєктний інститутd
Засновано 1933
Розпущено липень 2010[1]
Правовий статус відкрите акціонерне товариство
Штаб-квартира Харків

ВАТ «Укргіпроруда» — «Український гірничий інститут з проектування підприємств рудної, флюсової, вогнетривкої сировини і будівельних матеріалів» — відкрите акціонерне товариство. Спадкоємець союзного державного інституту «Южгипроруда».

Інститут «Южгипроруда» створений у м. Харкові в 1933 році за наказом Головного Управління металургійної промисловості від 14 вересня 1933 року № 229 з філіалом у Кривому Розі.

Статус юридичної особи припинений у 2010 році.

Напрямки діяльності[ред. | ред. код]

Інститут є комплексною генеральною організацією по проєктуванню будівництва нових і реконструкції діючих кар'єрів, шахт, рудників, збагачувальних, агломераційних і грудкувальних фабрик, об'єктів транспортного, енергетичного, ремонтного, складського господарства і об'єктів житлово-цивільного призначення гірничорудних підприємств України, а також Росії, Грузії, Азербайджану. Для виконання проєктних робіт по об'єктах генпроєктування інституту залучається до 50 спеціалізованих субпідрядних проєктних організацій.

За проєктами інституту створені найбільші в країні і світі гірничо-збагачувальні комбінати:

Крім того, інститут проєктує підприємства по видобутку вогнетривких глин, бентонітів, каоліну і кварцових пісків.

Фахівцями інституту надавалася технічна допомога в проєктуванні гірничодобувних підприємств Монголії, Індії, Ірану, Болгарії.

З 1997 р. в інституті почав розвиватися новий напрям, пов'язаний з енергозбереженням. Зокрема інститутом розроблені системи комплексної автоматизації підприємств паливно-енергетичного комплексу (енергетичних компаній, ТЕС, ТЕЦ, тепломереж, підприємств з видобутку, переробки, транспортування і реалізації нафти і газу), великих і середніх промислових підприємств з енергоємним виробництвом (ГЗК, ГМК і т. Д.).

В Інституті працювало 200 фахівців (2004).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.