Уне Бабіцкайте
| Уне Бабіцкайте | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1 травня 1897 Laukminiškiaid, Kupiškis Eldershipd, Купишкіський район, Литва |
| Померла |
1 серпня 1961 (64 роки) Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Литва СРСР |
| Діяльність | акторка |
| Брати, сестри | Petras Babickasd |
| У шлюбі з | Vytautas Andrius Graičiūnasd |
Уне Бабіцкайте-Грайчюнене (лит. Unė Babickaitė-Graičiūnienė, уроджена Уршуле Бабіцкайте, сценічне ім'я Уне Бає; 19 квітня 1897 поблизу Купишкіса — 1 серпня 1961, Каунас)[1] — литовська актриса і театральна режисерка. Дружина бізнес-теоретика Вітаутаса Андріуса Грайчюнаса[en].
Біографія[ред. | ред. код]
Під час Першої світової війни Бабіцкайте та її родина виїхали до Санкт-Петербурга. Там вона познайомилася з Балісом Сруоґою, який заохотив її почати вивчати театральне мистецтво у Санкт-Петербурзькій консерваторії в 1916 році.[2] Баліс назвав її Уне.[3] Після повернення до Литви вона організувала театральну групу Daina і поставила кілька вистав.[2] Однак, жінка-керівник викликала суперечки в консервативному суспільстві, і п'єси піддавалися критиці.[3] У 1919 році Бабіцкайте переїхала до Сполучених Штатів, де вона спростила своє ім'я до Уне Бає. Там вона грала у театрах у Нью-Йорку, Вашингтоні, Чикаго і знялася в трьох німих фільмах.[4] У 1928 році, коли її чоловік переїхав до Європи для бізнесу, Бабіцкайте з'явилася в театрах Лондона і Парижа. Грайчюнас фінансував її мистецькі зусилля.[5] У Франції вона познайомилася з Костянтином Бальмонтом, який присвятив їй не менше чотирьох віршів.[1] У 1936 році вона повернулася до Литви і стала ставити п'єси в Шяуляї.[4]
Після Другої світової війни Литовська РСР увійшла до складу Радянського Союзу. Грайчюнаса як американського громадянина заарештували у 1951 році і засудили до десяти років у ГУЛАГу. Він помер наступного року за незрозумілих обставин. Бабіцкайте також була засуджений до п'яти років.[4] У 1953 році під час десталінізації вона отримала амністію і дозвіл повернутися до Литви.[4] Померла в 1961 році в Каунасі .
Бабіцкайте залишила велику колекцію документів, листування, фотографій, які зберігаються в Литовській національній бібліотеці імені Мартинаса Мажвідаса.[1] У 2001 і 2005 роках було опубліковано два томи документів.[5] Різні театральні експонати, зібрані нею, виставлені у Литовському музеї театру, музики та кіно, започаткованому Сруоґою і Вінцасом Креве в 1926 році[6] Сімейний будинок у селі Лаукмінішкес, де народилася Бабіцкайте та її брат письменник Пятрас Бабіцкас, у 2002 році був перетворений на етнографічний і меморіальний музей.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Tarnavusi grožio ir gėrio religijai (Unės Babickaitės-Graičiūnienės 100-ioms gimimo metinėms) (лит.). Martynas Mažvydas National Library of Lithuania. 16 грудня 2005. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 січня 2010.
- ↑ а б Su Une Babickaite - į XX a. pradžią. Verslo žinios (лит.). 221: 6. 7 грудня 2001. Архів оригіналу за 22 липня 2011.
- ↑ а б Meškauskaitė, Audronė (6 грудня 2007). Paskui skriejančią dvasią. Nemunas (лит.) (43): 12. Архів оригіналу за 22 July 2011.
- ↑ а б в г BABICKAITĖ-GRAIČIŪNIENĖ UNĖ (Une Baye). Žymūs Kauno žmonės: atminimo įamžinimas (лит.). Kauno apskrities viešoji biblioteka. 2004. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ а б Aktorė Unė Babickaitė-Graičiūnienė apie politiką, teatrą, šeimą ir save (лит.). Lietuvos rytas. 30 липня 2006.
- ↑ Stankevičienė, Janina. From the Collections of the Theatre, Music and Film Museum from the 19th C to the first half of the 20th C. Lithuanian Theatre, Music and Film Museum. Архів оригіналу за 11 December 2003. Процитовано 9 січня 2010.
- ↑ Laukminiškių kaimo muziejus. Kupiškio etnografijos muziejus. Процитовано 16 лютого 2019.
|
Це незавершена стаття про особу Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |