Шяуляй
| Шяуляй Šiauliai |
||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| 55°56′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 55.933° пн. ш. 23.317° сх. д.Координати: 55°56′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 55.933° пн. ш. 23.317° сх. д. | ||||
| Країна | Литва | |||
| Регіон | Šiauliai County | |||
| Перша згадка | 1236 | |||
| Магдебурзьке право | 1791 | |||
| Населення |
129,075 (2005 ) |
|||
| Площа міста | 81 130 000 км² | |||
| Поштові індекси | LT-76001 | |||
| Часовий пояс | UTC+2 | |||
| Висота НРМ | 151 м | |||
| Міста-побратими | Тетеров, Єлгава, Калінінград, Плауен, Хмельницький, Ченстохова, Барановичі, Фредерісія, Крістіанстад, Пярну, Etten-Leur[d] і Омаха | |||
| Веб-сторінка | siauliai.lt | |||
 Шяуляй на Вікісховищі |
||||
Шяуля́й (лит. Šiauliai, нім. Schaulen, пол. Szawle, рос. Шавли) — місто на півночі Литви, четверте за кількістю жителів; адміністративний центр Шяуляйського повіту.
Положення й загальна характеристика[ред. • ред. код]
Розташоване на півночі Литви, на відстані 214 км у північному напрямку від столиці - Вільнюса, 142 км — від Каунаса, 161 км — на схід від Клайпеди. Загальна площа становить 81 км².
Шяуляй — великий промисловий і культурний центр. Діють Шяуляйський університет, Шяуляйський драматичний театр, декілька музеїв, у тому числі Музей велосипедів, Музей фотографії, Музей радіо й телебачення. Неподалік від Шяуляя знаходиться Гора Хрестів.
Населення[ред. • ред. код]
Налічується 130 тис. мешканців (2004); за переписом населення 2001 - 133,9 тис.
Назва[ред. • ред. код]
Назва згадується в німецьких хроніках у зв'язку з битвою під Сауле 1236 у формах Saulen (1254), terram Saulam (1348), in Saulia (1358). Вважається, що воно походить від множини особистого імені (або прізвиська) Šiaulys'.
Історія[ред. • ред. код]
Назва населеного пункту згадується в хроніках орденів мечоносців і хрестоносців у зв'язку з битвою 22 вересня 1236 між об'єднаними військами литовців, жмудин і латишів, з одного боку, і лицарями ордена мечоносців (пізніше Лівонський орден). Як місто вперше згадають у грамоті Сигізмунда Старого 1524.
9 листопада 1791 року разом із правами міста Станіславом Августом був дарований Герб.
У першій половині XIX століття через Шяуляй була проведена шосейна дорога Рига — Тільзіт (нині Совєтськ), з 1871 — Лібаво-Роменська залізниця (тобто залізниця Лієпая — Ромни). Вигідне положення на схрещенні важливих транспортних комунікацій, що сполучають порти, сприяло розвитку промисловості й росту міста.
З 2004 у аеропорті міста на Першій Литовській Повітряній Базі базуються літаки Балтійської Повітряної Поліції країн-учасників НАТО по захисту повітряного простору трьох балтійських країн.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Šiauliai |
 |
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
