Урус-хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Урус-хан
Народився невідомо
Помер 1377
Каштим або Сигнак
Громадянство
(підданство)
Golden Horde flag 1339.svg Золота Орда
Національність монгол
Діяльність полководець
Титул хан Золотої Орди
Посада Хан
Термін 1372—1374, 1375 роки
Конфесія іслам
Рід Чингізиди
Батько Chimtayd
Діти 4 сини

Урус (Орис)-хан або Мухаммед-Урус (*д/н — 1377) —хан Синьої Орди в 13611377 роках, хан Білої Орди у 13691377 роках, хан Золотої Орди у 13721374, 1375 роках. Від нього ведуть рід засновники Казахського ханства.

Походження імені[ред. | ред. код]

Цікавим і відкритим є питання про етимологію імені даного правителя. Адже у тюркських мовах Урус означає Рус (Русь, Руський), тобто одне з тлумачень імені Урус-Хан буде Хан Русів, Руський Цар або Владика Русі. Можливо так його назвали батьки, або це ім'я дав йому літописець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Чингізидів, належав до лінії Джучі.за різними відомостями був сином бадіка або Чімтая, відповідно належав до нащадків синів Джучі: Тог-Тимура або Орду-Ічена. У 1361 році після смерті хана Чімтая стає новим правителем Синьої Орди. Доволі швидко зумів приборкати місцеву знать, посилити державу та відновити військову потугу.

У 1368 році рушив проти Білої Орди (так зване Сигнацьке ханство), яке перебував у розкладі внаслідок загальної кризи Золотої Орди. До 1369 року приборкує внутрішню опозицію і починає курс на підпорядкування усієї Золотої Орди. Попеедньо здійснив похід до Надволжя.

У 1372 році за підтримки частини емірів, невдоволених темніком Мамаєм та його ставленником ханом Мухаммед-Булаком, вдирається до власне Золотої Орди, захоплює Новий Сарай, змусивши мухаммед-Булака тікати до Криму. На деякий час він об'єднав майже усю Золоту Орду, окрім Дону, Криму та Подніпров'я. Але лише у 1374 році вдалося підкорити Хаджи-Таркан та гирло Волги. Урус-хан змусив скоритися камських булгар, відновивши північні кордони держави часів розквіту.

Втім у 1374 році проти Урус-хана виступило декілька суперників: Черкес-хан на півдні, Мамай — з Дону, Туй-Ходжа-оглан в Мангишлаці. Останнє повстання було найбільш небезпечним, оскільки загрожувало тилам Урус-хана, що спирався на сигнацьку область. Тому того ж року він залишив Новий Сарай, який захопив Черкес-хан. Урус-хану доволі швидко вдалося придушити повстання Туй-Ходжи, змусивши його сина Тохтамиша тікати до Тамерлана. Завдяки цьому до кінця правління зміцнює владу у Білій Орді.

Наприкінці 1374 Урус знову рушає на підкорення Золотої Орди. У Білій Орді він залишає намісником свого старшого сина — Кутлуг-Бугу. Сам же збирає війська і захоплює Заяїцький Юрт, центром якого є місто Сарайчик, поваливши правителя Алібека. Дізнавшись про це, хан Черкес-хан залишає Сарай і перебирається до свого улусного володіння — Хаджи-Тархан, де чинить опір Урус-хана до 1375 року. Але в 1375 хан Урус бере місто і вбиває Черкес-хана.

Водночас Новий Сарай захоплює Каганбек. Але вже через кілька місяців Сарай захоплює Урус-хан. Втім, у зв'язку з нападами Тохтамиша на Білу Орду, Урус-хан залишає Наволжя, залишивши за собою лише Хаджи-тархан і Сарайчик. А Сарай займають війська Мамая і утримують місто до 1376 року, коли Сарай знову захопив Каганбек.

У 1377 році готувався до війни з Тамерланом. Проте той відправив проти Урус-хана військо на чолі із Тохтамишем. За одними відомостями, у битві в місцевості Каштим Урус-хан зазнав поразки та загинув. За іншими — Урус-хан застудився й невдовзі помер у Сигнаку.

У Білій Орді владу перебрав його син Токтактія.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Материалы по истории казахских ханств. — Алма-Ата, 1969 (рос.)
  • Григорьев А. Г. Золотоордынские ханы 60—70-х годов XIV в.: хронология правлений // «Историография и источниковедение стран Азии и Африки», вып. VII. — Л., 1983 (рос.)
  • Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды // На стыке континентов и цивилизаций. — М., 1996 (рос.)