Узбек-хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Узбек, Султан Гіяс ад-Дін Мухаммад Узбек (тат. Солтан Гыясетдин Мөхәммәт Үзбәк, монг. Султан Гияс ал-Дин Мохаммед Өз-бег, 12821342) – хан Золотої Орди (улус Джучі), син Тогрула, онук Менгу Тимур-хана, праправнук хана Батия.

Golden Horde Uzbek.png

У січні 1313-го помер хан Тохта, дядько Узбека, який тоді перебував у Хорезмі. За допомогою беклярбека Кутлуг-Тимура він вбив Ілбасмиша — онука і спадкоємця Тохти й посів престол Золотої Орди. Правління Узбека якого тривало найдовше з усіх ординських ханів. Він завершив період міжусобиць в Орді, довівши її до зеніту розвитку і потуги. Узбек запровадив державну релігію – іслам, прийнявши ім’я султана Мугаммада. Через це переслідував татар шаманістів, багато з яких втекло на землі, захоплені литовським князем Гедиміном. Жорстоко придушив змову емірів, що бажали зберігати віру свого предка Чингізхана і противились переходу на віру арабів. Було страчено до 120 чингізидів.

Відносини з Галицько-Волинським князівством[ред.ред. код]

На часи правління хана Узбека припав період загибелі короля Русі Юрія І, його синів князів Андрія II і Лева ІІ — останніх спадкоємців по чоловічій лінії князя Романа II Великого, правління Юрія ІІ Болеслава. Цим вирішив скористатись король Польщі Казимир III, загрожуючи князівству. Для протидії цій загрозі Юрій ІІ Болеслав спробував повернути Люблінську землю і на прохання князя хан Узбек надав 1337 року військо для походу. Після нападу на Львів 1340-го Казимира ІІІ на прохання голови боярської ради Дмитра Детька надав 40-тисячне військо для походу на Польщу, що змусило Казимира ІІІ замиритись і тимчасово відмовитись від претензій на Королівство Русі. Лише смерть хана Узбека і наступний тривалий період міжусобиць в Золотій Орді дозволив Казимиру ІІІ отримати у ханів ярлик на правління, за що він сплатив за рік наперед данину і зобов'язався сплачувати її надалі, що номінально робило його васалом ханів.

Відносини з Московським і Тверським князівствами[ред.ред. код]

За панування Узбек-хана відбулось піднесення значення Москви завдяки одруженню 1317 року московського князя Юрія Даниловича з його сестрою Кончакою і передачі йому права збирати данину замість баскаків. Вірогідно, з нагоди весілля хан подарував князеві золоту тюбетейку, згодом названу шапкою Мономаха. Майже відразу князь випросив у князя дозвіл на перетворення Москви на центр збирання данини з сусідніх Тверського, Владимирського князівств і військо з воєводою Ковгадиєм для захоплення Твері. Однак тверський князь Михайло Ярославич розбив це військо. Юрій Данилович звинуватив тверського князя у смерті Кончаки, через що того після місяця катувань замордували в Орді люди московського князя і хана. У XVI ст. тверський князь був канонізований РПЦ.

Узбек-хан передав ярлик на збирання данини Юрію Даниловичу, який зібрану данину став використовувати для власних цілей, передавши її до Новгороду брату для закупівлі товарів. Син страченого тверського князя Дмитро Михайлович 1322 року поїхав до Узбек-хана, звинувативши Юрія Даниловича у приховуванні зібраної данини. Хан надав йому ярлик на велике княжіння. Князь Юрій Данилович втік від хана і лише через два роки прибув на суд до Орди. Тут він зустрівся з князем Дмитром Михайловичем, який у річницю страти батька його вбив і сам став чекати суду хана. Узбек-хан не міг його пробачити через те, що московський князь був його родичем і після 9-місячних роздумів у вересні 1326 року наказав стратити.

У Твері став княжити середній син князя Михайла Ярославича Олександр, що був одружений з Анастасією — донькою короля Русі Юрія І. 1327 року він брав участь у повстанні міщан Твері, які вбили ханського посла Чол-хана, що прибув збирати данину. Московський князь Іван Калита спішно приїхав в Орду, сповістивши Узбек-хана про подію. Той дав йому ярлик на велике княжіння і 50-тисячне військо. Іван Калита разом з татарським військом і суздальським князем спустошив Твер, Тверську землю. Олександр втік до Пскова, що належав до Литовського князівства. За намовою Івана Калити митрополит Феогност наклав анафему на Псков, що змусило Олександра Михайловича 1337 року приїхати до Узбек-хана, просячи помилування. Той його простив і князь повернувся до Твері. Через нове піднесення значення міста Твер Івана Калита звів наклеп на князя — хан Узбек, родич останнього, наказав замордувати його разом з сином Федором[1] у жовтні 1339 року. Згодом обоє були канонізовані РПЦ. Після цього розпочалось піднесення Москви.

Зносини з іншими державами[ред.ред. код]

Узбек-хан 1319 розпочав невдалу війну з Абу Саїд Бахадур-ханом з династії Ільханів і був розбитий на ріці Кура біля Дербенту . Наступного року його брат Газан був розбитий на теренах Грузії. Узбек-хан 1325 атакував Закавказзя, через що ворог у відповідь спустошив його володіння до Тереку. Року 1335 безуспішно атакував нового правителя Арпа-хана. На початку 1320-х років атакував Фракію.

Був одружений з донькою імператора Візантії Андроніка ІІ, через шлюб племінниці Тулубай споріднився з мамелюцьким султаном Єгипту ан-Насиром Мухаммедом.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Костецька Марія. Колаборант Іван Калита / Історія.— Львів, № 3 (16), березень 2015.— С. 21.

Джерела[ред.ред. код]

  • Atwood, Christopher P. Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. New York, NY: Facts On File, 2004.
  • Morgan, David. The Mongols. Oxford: Blackwell, 1990.
  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Посилання[ред.ред. код]