Фердинанд Маріан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фердинанд Маріан
нім. Ferdinand Marian
Ferdinand Marian.jpg
Ім'я при народженні Фердинанд Гашковец (нім. Ferdinand Haschkowetz)
Дата народження 14 серпня 1902(1902-08-14)[1][2][…]
Місце народження Відень, Австро-Угорщина[1]
Дата смерті 7 серпня 1946(1946-08-07)[1][2][…] (43 роки)
Місце смерті Мюнхен, Американська зона окупації Німеччини
Поховання
Громадянство Flag of Austria.svg Австрія
Професія актор
Роки активності 1933 — 1945
IMDb ID 0547029
Commons-logo.svg Фердинанд Маріан у Вікісховищі

Фердина́нд Маріа́н (нім. Ferdinand Marian, справжнє прізвище Гашковец, нім. Haschkowetz; 14 серпня 1902, Відень, Австро-Угорщина — 7 серпня 1946, Дюрнек, нині у складі Фрайзінга, Верхня Баварія, Німеччина) — німецький актор австрійського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Фердинанд Гашковец народився 14 серпня 1902 у Відні. Його батько, чий псевдонім він пізніше використав, був басом у Віденській народній опері, мати також була співачкою. Фердинанд відвідував реальне училище, навчався інженерній справі в «технологічному ремісничому музеї» (вищій технічній школі) у Відні, жив на випадкові заробітки. У 1924 році батько влаштував його до міського театру Граца. Як характерний актор Маріан виступав потім у театрах Тріра, Аахена, Менхенгладбаха, Мюнхена, Гамбурга. У 1938 році Гайнц Гілперт запросив його в Німецький театр у Берліні. З 1942 року Маріан часто бував у Празі, де він знімався в деяких поставлених там фільмах. Наприкінці 1944 року перебрався в Австрію. Після закінчення Другої світової війни мешкав в Мюнхені, потім у Фрайзінгу.

У 1933 році Фердинанд Маріан дебютував у кіно у фільмі Курта Бернгардта «Тунель» за романом Бернгарда Келлермана. У 1937 році до нього прийшов великий успіх завдяки фільмам «Мадам Боварі» режисера Герхарда Лампрехта, за участю Поли Неґрі та «Хабанера» з Сарою Леандер (у 1949 році «Мадам Боварі» демонструвався в Радянському Союзі як трофей). Як правило, Маріан виступав в ролі елегантних негідників і улюбленців жінок. Зовні привабливий, внутрішньо холодний і зіпсований — відповідно до цьому кліше його використали у двох антибританських фільмах: «Лисиця з Гленарвона» (Der Fuchs von Glenarvon, 1940) — в ролі світового судді та «Дядечко Крюгер» (Ohm Krüger, 1941) — в ролі Сесіля Родса. Після Другої світової війни обидва фільми демонструвалися в СРСР як трофеї: «Лисиця з Гленарвона» в 1949 році під назвою «Відплата», «Дядечко Крюгер» — в 1948-му під назвою «Трансвааль у вогні».

Між цими двома роботами Маріан виконав ще одну роль, яка після 1945 року стала його клеймом: роль придворного радника Оппенгеймера в антисемітському фільмі «Єврей Зюсс» (Jud Süß, 1940) Файта Харлана. Зюсс Маріана був наділений винятковою негативною чарівливістю, демонізмом та сексуальністю.

У своїх мемуарах Файт Харлан детально описав драматичну сцену призначення Маріана на цю роль, що розігралася в кабінеті міністра пропаганди Йозефа Геббельса. Після цього Маріан знімався лише в далеких від політики розважальних фільмах, таких як «Романс у мінорі» (1943) Гельмута Койтнера.

Фердинанд Маріан був одружений на акторці Марії Бик.

Маріан загинув 7 серпня 1946 року в результаті автомобільної катастрофи під Мюнхеном. Оскільки за участь у фільмі «Єврей Зюсс» після Другої світової війни він отримав заборону на професію, виникли чутки про те, що він покінчив життя самогубством.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1933 ф Тунель Der Tunnel агітатор
1937 ф Голос серця Die Stimme des Herzens принц Костянтин
1937 ф Мадам Боварі Madame Bovary Родольф Буланжер
1937 ф Хабанера La Habanera Дон Педро де Авіла
1938 ф Північне сяйво Nordlicht Галвард
1939 ф Четвертий не прийде Der vierte kommt nicht Генеральний директор Колман
1939 ф Завтра мене заарештують Morgen werde ich verhaftet Хуан Перез
1939 ф Твоє життя належить мені Dein Leben gehört mir
1940 ф Лисиця з Гленарвона Der Fuchs von Glenarvon світовий суддя Ґрандісон
1940 ф Від першого шлюбу Aus erster Ehe професор Вальтер Гельмердінг
1940 ф Єврей Зюсс Jud Süß Зюсс Оппенгеймер
1941 ф Дядечко Крюгер Ohm Krüger Cecil Rhodes
1942 ф Поїзд відправляється Ein Zug fährt ab Міхаель Гарден
1943 ф Мюнхгаузен Münchhausen граф Каліостро
1943 ф Романс у мінорі Romanze in Moll Міхаель
1943 ф Подорож у минуле Reise in die Vergangenheit Карло Ернст
1944 ф Пристрасний In flagranti інженер Альфред Петерс
1945 ф Друзі Freunde Ґвідо
1945 ф Ніч дванадцятьох Die Nacht der Zwölf Леопольд Ланські, агент
1945 ф Три комедії Dreimal Komödie професор фон Арнім
1945 ф Закон про кохання Das Gesetz der Liebe барон Пістолекрон

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Friedrich Knilli. Ich war Jud Süß: Die Geschichte des Filmstars Ferdinand Marian. — Berlin: Henschel, 2000.

Посилання[ред. | ред. код]