Флагелантство
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/48/Flagellants.png/220px-Flagellants.png)
Флагелантство (лат. flagellare — хльостати, шмагати, бити, мучити; лат. flagellum — бич, батіг) — рух, що виник у XIII столітті. Флагеланти як один із засобів умертвіння плоті використовували самобичування, яке могло бути як публічним, так і келійним.
Як знаряддя для умертвіння і покарання плоті кожен флагелант мав із собою бич або батіг із трьома хвостами, що мав багато вузлів, у кожному з яких сиділи шипи довжиною з палець, які при ударі встрягали в тіло з такою силою, що «для виймання їх часом був потрібен додатковий ривок». Прийшовши до міста, вони, як правило, збиралися в місцевій церкві, де, роздягнувшись до бре (полотняні кальсони), робили хресну ходу з піснями й молитвами, після чого вкладалися на підлозі в позі, що відповідає гріху, спокути якого шукали (перелюбники — на животі, вбивці — на спині, кривоприсяжники — з пальцями, притиснутими до губ тощо), після чого починалася церемонія самобичування, яка закінчувалася лише тоді, коли «кров починала струмувати по них струмками до самих щиколоток».
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Karwats.jpg/220px-Karwats.jpg)
Флагеланти проповідували жорстку аскезу, відмовляючись не лише від інтимних стосунків із жінками, але й від розмов із ними, у разі порушення заборони належало прилюдне каяття перед керівником. Їжа приписувалася лише найпростіша, спати дозволялося виключно на соломі — подібна фанатична відданість вірі викликала величезну повагу населення, і всюди, куди вони прибували, флагелантів оточував натовп, що наперебій пропонував їм стіл і ночівлю.
Збереглися й інші відомості, так, швейцарські солдати, якщо вірити повідомленням тодішніх хронік, на привалі танцювали з місцевими дівчатами, «відпускаючи жарти щодо сумних флагелантів», однак, подібний скепсис був, радше, винятком із правила.
Масові самобичування практикувалися також як знак загального покаяння. Перше велике масове самобичування такого роду відбулося в Північній Італії під впливом францисканця Антонія Падуанського.
У XIII столітті Йоахим Флорський написав трактат, у якому позначив дату кінця світу — 1260 рік, а оскільки його пророцтва збувалися[джерело?], то це викликало паніку і хвилю масового самобичування.
У період пандемії чуми 1348—1349 років процесії самобичувальників поширилися по всій південній та центральній Європі. Спочатку церква ставилася до флагелантства, як одного з видів аскези, проте згодом подібну діяльність стали засуджувати, а 1349 року папа Климент VI заборонив флагелантство.
Флагеланти створили власну літературу — лауди (покутні піснеспіви).
Лауди (лат. laudo — гімн, хвала, уславлення) — це примітивні пісні під народні мелодії. Мова лауд — це народна жива мова, яка протиставлялася традиційній католицькій латині, крім того, кожен лауд несе відбиток діалекту. Лауди дійшли до нас у збірках — лаударіях (наприклад, збірка «Урбінський лауд», яка включає 72 лауди). З погляду стилістичного аналізу, в лаудах зустрічаються найпростіші синтаксичні конструкції, рима ґрунтується на дієслівних закінченнях або ж на одній і тій самій формі слова (наприклад, «planga la terra, planga lo mare, planga lo pesce, ke son notare, plangan le bestia nel pascolare, plangan l'aucelli nel lor volare, plangano fiumi e rigareli» і т. д.).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/LAER_Pieter_van_The_Flagellants.jpg/200px-LAER_Pieter_van_The_Flagellants.jpg)
- У живописі Італійського Відродження неодноразово зустрічаються сюжети з самобичуванням, наприклад на зворотному боці картини Антоніо да Фіренце «Мадонна з Немовлям, святим єпископом, Іваном Хрестителем і ангелами» зображено двох монахів-капуцинів з бичами.
- Сьома печатка — 1957 рік, режисер Інгмар Бергман.
- Ім'я троянди — 1986 рік, режисер Жан-Жак Анно.
- Rosenrot (пісня) — 2005 рік, кліп на однойменну пісню гурту Rammstein.
- Чорна смерть — 2010 рік, режисер Крістофер Сміт.
- У сеттінгу Warhammer Fantasy Battles[ru] і заснованих на ньому комп'ютерних іграх флагеланти належать до Імперії. Це зневірені адепти бога Сигмара, які вважали, що кінець світу неминучий і вони мають зустріти його, борючись з ворогами Імперії та їхнім богом. Хоча вони погано озброєні та навчені, ці фанатики безстрашно кидаються на поплічників Хаосу і ніколи не відступають.
- Darkest Dungeon: The Crimson Court (гра) — 2017 рік, один з героїв — самобичувальник.
- Army of the Night — 2015 рік, кліп на однойменну пісню групи Powerwolf.
- Флагеланти - Словник іншомовних слів. www.jnsm.com.ua. Процитовано 15 червня 2022.
- Бичующиеся // Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. С. И. Вавилов. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1950. — Т. 5 : Березна — Ботокуды. — С. 268. (рос.)
- Флагелланты // Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1956. — Т. 45 : Фидер — Фурьеризм. — С. 226. (рос.)