Флоріан (кав'ярня)
| Флоріан | |
|---|---|
|
| |
| 45°26′01″ пн. ш. 12°20′17″ сх. д. / 45.433675000027776036° пн. ш. 12.33820833336111278° сх. д.Координати: 45°26′01″ пн. ш. 12°20′17″ сх. д. / 45.433675000027776036° пн. ш. 12.33820833336111278° сх. д. | |
| Країна |
 Італія |
| Розташування | Сан-Марко |
| Тип | кав'ярня |
| Дата заснування | 29 грудня 1720 |
| Адреса | Площа Святого Марка |
  Флоріан Флоріан (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
«Флоріан» (італ. Caffè Florian) — кав'ярня у Венеції, що розташована на площі святого Марка, 29. «Флоріан» вважається найстарішою кав'ярнею Італії і є одним із символів Венеції, а також претендує на звання найстарішої кав'ярні в світі[1].
Історія[ред. | ред. код]
Кав'ярню було відкрито Флоріано Франческоні 29 грудня 1720 року[2] під назвою Alla Venezia Trionfante. Але відвідувачі називали кав'ярню по імені її господаря — «Флоріан». Це була перша кав'ярня у Венеції, яку могли відвідувати не тільки чоловіки, але й жінки.
У 1760 році в кав'ярні відкрили пункт продажу найпершої венційської газети — «Гадзетта Венета», яка виходила двічі на тиждень і друкувала інформацію про міські події, а також театральні програми, розклад святкових заходів тощо.
Після включення Венеції до складу Австрійської імперії кав'ярня «Флоріан» стала місцем зібрань для італійських патріотів — там збиралися противники Габсбургів, в той час як представники австрійської адміністрації і офіцери австрійських полків збиралися в кав'ярні «Квадрі» (італ. Quadri), що розташовувалась навпроти, з протилежного боку площі святого Марка. Звичка збиратися в цьому кафе до австрійських окупантів перейшла від французьких: в «Квадрі» любили збиратися ще офіцери наполеонівської Франції, яка правила Венецією до 1815 року.
Інтер'єр[ред. | ред. код]
З переходом кав'ярні до нового власника в 1858 році вона набула сьогоднішнього вигляду:
- Зал великих людей (італ. Sala degli Uomini Illustri) був прикрашений картинами Джуліо Карліні, які зображують десять знаменитих венеційців: драматурга Карло Гольдоні, мандрівника Марко Поло, художника Тиціана, дожів Енріко Дандоло, Франческо Морозіні і П'єтро Орсеоло, архітектора Андреа Палладіо, композитора Бенедетто Марчелло, вченого Паоло Сарпі і адмірала Вітторіо Пізані.
- Зал сенату (італ. Sala del Senato) прикрашений картинами Каса на тему «Прогрес і Цивілізація наставляють народи».
- У китайському залі (італ. Sala Cinese) і залі Сходу (італ. Sala Orientale) Пашуті зобразив пари коханців і екзотичних красунь.
- Для залу пір року (італ. Sala delle Stagioni) також відомого як зал дзеркал (італ. Sale degli Specchi Рота зобразив жіночі фігури, що уособлюють чотири пори року.
- На початку XX століття був доданий зал Свободи (італ. Sala Liberty) прикрашений дзеркалами і оброблений деревом.
Знамениті відвідувачі[ред. | ред. код]
У кав'ярні бували Гете[3], Байрон[4], Казанова, Руссо, Діккенс, Пруст, Модільяні, Хемінгуей, Стравинський, Бродський.
Ціни[ред. | ред. код]
Кав'ярня «Флоріан» відома дуже високими цінами і наводиться як приклад «економіки вражень» (англ. experience economy)[5][6].
В культурі[ред. | ред. код]
Кав'ярня є популярною кіно-локацією, зокрема в кіновиробників Голлівуду: так, її відвідували Кетрін Гепберн у стрічці 1955 року «Літо» та Метт Деймон у фільмі Ентоні Мінгелли «Талановитий містер Ріплі» (1999)[1].
Про кав'ярню написала українська письменниця Надійка Гербіш в своєму авторському путівнику Венецією[7].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Бістро -
Бістро -
Шатро оркестру, що грає на літній відкритому майданчику кав'ярні -
Емблема кав'ярні Флоріан
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Макічеран Майк Венеція і Голлівуд: історія кохання // інфоматеріал на BBC
- ↑ Regina Wagner The history of coffee in Guatemala. — 2001. — С. 22. — ISBN 958-8156-01-7.
- ↑ Bennett Alan Weinberg, Bonnie K. Bealer The world of caffeine: the science and culture of the world's most popular drug. — 2001. — С. 89.
- ↑ Gérard Debry Coffee and health. — 1994. — С. 16. — ISBN 2-7420-0037-2.
- ↑ Åke E. Andersson, David E. Andersson The economics of experiences, the arts and entertainment. — 2006. — С. 84. — ISBN 1-84542-404-2.
- ↑ Albert Boswijk, Thomas Thijssen, Ed Peelen Een nieuwe kijk op de experience economy: betekenisvolle belevenissen. — 2007. — С. 2. — ISBN 978-90-430-0928-7.
- ↑ цитати по книзі Гербіш Надійка, Мандрівки з Чарівним Атласом: Венеція, Львів: Видавництво Старого Лева, 2019, 56 стор. на Google Books