Бенедетто Марчелло
| Бенедетто Марчелло | |
|---|---|
| італ. Benedetto Marcello | |
 | |
| Народився |
9 серпня 1686[4][5] або 24 липня 1686[6] Венеція, Венеційська республіка[5] |
| Помер |
24 липня 1739[1][2][…] Брешія, Провінція Брешія, Ломбардія[4][5] ·туберкульоз |
| Поховання | San Giuseppe churchd |
| Країна |
.svg){kind=small} Венеційська республіка |
| Діяльність | композитор, поет, письменник, педагог |
| Галузь | камерна музика, музика бароко[7], класична музика і опера |
| Вчителі | Франческо Ґаспаріні і Антоніо Лотті |
| Відомі учні | Бальдассаре Ґалуппі |
| Знання мов | італійська[1][8] |
| Членство | Аркадська академія |
| Напрямок | музика бароко |
| Брати, сестри | Алессандро Марчелло |
| У шлюбі з | Rosanna Scalfi Marcellod |
| IMDb | ID 0545227 |
Бенеде́тто Марче́лло (італ. Benedetto Marcello; 24 липня 1686, Венеція — 24 липня 1739, Брешія) — італійський композитор, музичний письменник, юрист і державний діяч, поет. Брат композитора Алессандро Марчелло.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у знатній венеційській родині, був одним з найосвіченіших людей Італії. Протягом багатьох років займав важливі державні посади (член Ради сорока — найвищого судового органу Венеційської республіки, військовий інтендант у місті Пола, папський камергер). Разом з тим його завжди приваблювала музика. Музичну освіту здобув під керівництвом Франческо Гаспаріні і Антоніо Лотті. Вже в молодості Марчелло вважався одним з найкращих композиторів Венеції.
Його іменем названо Венеційську консерваторію .
Творчість[ред. | ред. код]
Бенедетто Марчелло писав твори в різних жанрах, створивши дуже значну кількість вокальних творів (у тому числі 6 ораторій, близько 400 сольних кантат, понад 80 вокальних дуетів, 9 мес і близько 30 окремих церковних піснеспівів), 7 невеликих опер, безліч інструментальних творів (17 концертів і 7 симфоній для струнних, а також скрипкові, флейтові, клавірні і тріо-сонати).
Найвідомішим твором Б. Марчелло стали його 50 псалмів для 1-4 голосів і basso continuo (1724—1726) під назвою «Поетично-гармонійне натхнення» («Estro poetico-armonico»).
Відомий Марчелло і як автор опублікованого в 1720 році (без зазначення автора) знаменитого сатиричного твору «Модний театр» (італ. ll Teatro alia moda), спрямованого проти численних умовностей італійської опери того часу. У цій книзі Марчелло писав, що музика опер була поганою, а драма — просто жалюгідною.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.belcanto.ru/marcello.html [Архівовано 16 травня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.classic-music.ru/marcello.html [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20100929083807/http://www.seasons.dp.ua/composes/composes/marchello.htm
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118951122 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ http://onbaroque.com/2013/06/10/benedetto-marcello-showcase-piece/
- ↑ CONOR.Sl
|
Це незавершена стаття про композитора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
