Бенедетто Марчелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенедетто Марчелло
Benedetto Marcello by Vincenzo Roscioni.jpg
Народився 9 серпня 1686(1686-08-09)[1]
Венеція, Венеціанська республіка
Помер 24 липня 1739(1739-07-24)[2][3][…] (52 роки)
Брешія, Провінція Брешія, Ломбардія[1]
·туберкульоз
Громадянство
(підданство)
Flag of Most Serene Republic of Venice.svg Венеціанська республіка
Діяльність композитор, поет, письменник
Вчителі Francesco Gasparini[d] і Антоніо Лотті[d]
Відомі учні Бальдассаре Ґалуппі
Володіє мовами італійська[2]
Напрямок Барокова музика
Жанр Камерна музика, Барокова музика[5] і класична музика
Брати, сестри  • Алессандро Марчелло
У шлюбі з Rosanna Scalfi Marcello[d]
IMDb nm0545227

Бенеде́тто Марче́лло (італ. Benedetto Marcello; 24 липня 1686, Венеція — 24 липня 1739, Брешія) — італійський композитор, музичний письменник, юрист і державний діяч, поет. Брат композитора Алессандро Марчелло.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у знатній венеціанській родині, був одним з найосвіченіших людей Італії. Протягом багатьох років займав важливі державні посади (член Ради сорока — найвищого судового органу Венеціанської республіки, військовий інтендант у місті Пола, папський камергер). Разом з тим його завжди приваблювала музика. Музичну освіту здобув під керівництвом Франческо Гаспаріні і Антоніо Лотті. Вже в молодості Марчелло вважався одним з найкращих композиторів Венеції.

Його ім'я носить Венеціанська консерваторія.

Творчість[ред. | ред. код]

Бенедетто Марчелло писав твори в різних жанрах, створивши дуже значну кількість вокальних творів (у тому числі 6 ораторій, близько 400 сольних кантат, понад 80 вокальних дуетів, 9 мес і близько 30 окремих церковних піснеспівів), 7 невеликих опер, безліч інструментальних творів (17 концертів і 7 симфоній для струнних, а також скрипкові, флейтові, клавірні і тріо-сонати).

Найвідомішим твором Б. Марчелло стали його 50 псалмів для 1-4 голосів і basso continuo (1724—1726) під назвою «Поетично-гармонійне натхнення» («Estro poetico-armonico»).

Відомий Марчелло і як автор опублікованого в 1720 (без зазначення автора) знаменитого сатиричного твору «Модний театр» (італ. ll Teatro alia moda), спрямованого проти численних умовностей італійської опери того часу. У цій книзі Марчелло писав, що музика опер була поганою, а драма — просто жалюгідною.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]