Франціс Вільям Рейц
| Франціс Вільям Рейц | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 жовтня 1844[1][2] Swellendamd, Overberg District Municipalityd, Західна Капська провінція, ПАР |
| Помер |
27 березня 1934[1][2][3] (89 років) Кейптаун, ПАР |
| Країна |
.svg){kind=small} ПАР |
| Діяльність | поет, письменник, суддя, історик, адвокат, журналіст, політик, правник |
| Alma mater | South African Colleged |
| Знання мов | англійська |
| Посада | State President of the Orange Free Stated |
| Конфесія | Нідерландська реформаторська церква Південної Африкиd |
| Батько | Francis William Reitzd[4] |
| Мати | Cornelia Magdalena Deneysd[4] |
| Діти | Deneys Reitzd і Hjalmar Reitzd[4] |
Франціс Вільям Рейц молодший (афр. Francis William Reitz, Jr.; 5 жовтня 1844, Свеллендам[en] — 27 березня 1934, Кейптаун) — південноафриканський юрист, політик, державний діяч, публіцист і поет, член парламенту Капської колонії, голова Верховного суду і п'ятий президент Оранжевої Республіки, державний секретар республіки Трансвааль під час Другої англо-бурської війни і перший президент Сенату Південно-Африканського Союзу.
Рейц мав надзвичайно різноманітну політичну та судову кар'єру, яка тривала понад сорок п'ять років і охоплювала чотири окремі політичні утворення: Капську колонію, Оранжеву Республіку, Південно-Африканську Республіку та Південно-Африканський Союз. Отримавши юридичну освіту в Кейптауні та Лондоні, Рейц розпочав свою кар'єру в юридичній практиці та алмазодобувній галузі, перш ніж був призначений головою суду Оранжевої республіки. У цій державі Рейц відіграв важливу роль у модернізації правової системи та адміністративного устрою. У той же час він брав активну участь у громадському житті, долучившись до руху за мову і культуру африканерів та культурного життя загалом. Він був південноафриканським масоном[5].
Рейц був популярною особистістю, як через свою політику, так і через свою відкритість. Коли президент держави Йоханнес Бранд[en] раптово помер у 1888 році, Рейц переміг на президентських виборах без жодної опозиції. Його переобрали в 1895 році, але після поїздки до Європи, Рейц серйозно захворів і був змушений піти у відставку. 1898 року, вже одужавши, він був призначений державним секретарем Південно-Африканської Республіки і став провідним африканським політиком, а також одним з найвідоміших діячів часів Другої англо-бурської війни. Не бажаючи переходити на бік британців, після закінчення війни Рейц добровільно емігрував. Через кілька років він повернувся до Південної Африки і знову заснував юридичну практику в Преторії. Наприкінці 1900-х років він знову зайнявся політикою, і після проголошення Південно-Африканського Союзу в 1910 році Рейц був обраний першим президентом Сенату.
Протягом більшої частини свого життя Рейц був важливою фігурою в культурному житті африканерів, особливо завдяки своїм віршам та іншим публікаціям.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Moll, J.C. (1972). «Reitz, Francis William, die jonge». Suid-Afrikaanse Biografiese Woordenboek. Vol. 2. Kaapstad & Johannesburg: Raad vir die Geesteswetenskaplike Navorsing. pp. 592—600.
|
