Фурман Олександр Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Фурман
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Фурман Олександр Валентинович.jpg
Загальна інформація
Народження 27 грудня 1986(1986-12-27)
Зороків, Черняхівський район, Житомирська область
Смерть 22 травня 2014(2014-05-22) (27 років)
Рубіжне, Луганська область
(загиблий у бою)
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Емблема механізованих військ (2007).png Механізовані війська
Формування
30 ОМБр.svg
 30 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України

Олександр Валентинович Фурман (01986-12-2727 грудня 1986, Зороків, Житомирська область, Українська РСР — 02014-05-2222 травня 2014, поблизу м. Рубіжне, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, солдат 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Фурман народився у с. Зороків, Черняхівський район Житомирська область. Був призваний на строкову службу до Збройних сил України, служив водієм-механіком. Працював на пилорамі в смт Черняхів[1].

Мобілізований 12 квітня 2014 року, проходив службу солдатом 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409, м. Новоград-Волинський.

Завданням 30-ї ОМБр було посилення блокпостів на дорогах Луганської області. А згодом зі штабу надійшов наказ відрядити колону до Рубіжного, аби облаштувати там ще два блокпости.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

22 травня 2014 року близько 4:40 ранку в районі мосту через Сіверський Донець між Рубіжним та Новодружеськом потрапила у засідку та була обстріляна з гранатометів і стрілецької зброї військова колона 30-ї бригади.

Загинув у бою з терористами поблизу міста Рубіжне (Луганська область). 0 4:00 бойовики, що перебували на обладнаних позиціях на березі річки Сіверський Донець, вчинили напад із застосуванням стрілецької зброї та гранатометів на колону механізованого взводу, яка рухалась через міст автошляхом у напрямку Новодружеська. Олександр був поранений у плече, біля трьох годин йому не могли надати медичну допомогу через нескінченні обстріли, сів до карети «швидкої» після того його ніхто не бачив. Була ймовірність, що Олександр потрапив у полон, за даними Центру звільнення полонених Олександр Фурман був у переліку полонених опублікованому в кінці грудня минулого року, але ця інформація не підтвердилась.

У квітні 2016 року Черняхівським районним судом прийнято рішення про оголошення військовослужбовця таким, що загинув при виконанні військового завдання[2][3][4][5][6][7].

Разом з Олександром Фурманом загинули сержант Сергій Ярошенко та солдат Олександр Ковальчук.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Ольга (нар. 1990) та дві доньки — Марина (нар. 2011) та Олександра (нар. 2013), у січні 2015 народився син Максим[8][9].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]