30-та окрема механізована бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
30-та окрема механізована бригада
(30 липня 2004 — дотепер)

30-та окрема танкова бригада
(30 жовтня 2003 — 30 липня 2004)


30-та танкова дивізія
(грудень 1992 — 30 жовтня 2003)
Нарукавний знак бригади
На службігрудень 1992— дотепер
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
У складіОперативне командування «Північ» ОК «Північ»
Пункт базуванняЖитомирська область,
м.Звягель
Оборонецькнязь
Костянтин Острозький
Гасло«Божою милістю»
лат. Dei Gratia
Бойове
знамено
Війни/битвиДруга світова війна
Російсько-українська війна

Російське вторгнення в Україну (2022)

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний
командувач
полковник Володимир Сіленко
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак

Медіафайли на Вікісховищі

30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького (30 ОМБр, в/ч А0409, пп В2731) — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ».

Під час війни на сході України бригада у 2014 році вела важкі бої в Секторі «Д».

Бригада носить ім'я князя Костянтина Острозького — полководця Великого князівства Литовсько-Руського ранньомодерної доби.

Історія

[ред. | ред. код]

В січні 1992 року 30-та гвардійська танкова дивізія увійшла до складу Збройних Сил України. В лютому 1992 року особовий склад дивізії склав присягу на вірність народу України. Згідно Директиви НГШ № 115/1/0627 від 25 серпня 1993 року увійшла до бойового складу 8-го армійського корпусу.

Згідно з планом підготовки ЗС України в період з 10 по 18 листопада 1994 року в частинах 30 танкової дивізії проводилася інспекція Міністерства оборони України на чолі із заступником Міністра оборони України, командувачем Сухопутних військ ЗС України генерал-полковником Собковим В. Т. За результатами інспекції стан справ в частинах дивізії було оцінено на «задовільно».

Згідно Директиви командувача Північного ОК від 31 грудня 1997 року №30/1/0201 був розформований 319 механізований полк[1].

Указом Президента України від 20 жовтня 1999 року за бойові заслуги особового складу в період Великої Вітчизняної війни, високий професіоналізм у виконанні поставлених завдань у мирний час і з метою виховання військової молоді на бойових традиціях старшого покоління дивізії присвоєно почесне найменування Новоград-Волинська зі збереженням усіх почесних найменувань та нагород. Водночас Президентом України Леонідом Кучмою дивізії вручено бойовий прапор.

У жовтні 2000 року на базі дивізії вперше в історії незалежної України та її Збройних Сил проведені командно-штабні мобілізаційні навчання з реальним призовом військовозобов'язаних. Присутні на навчаннях Президент України Леонід Кучма, Міністр оборони України Генерал армії України Олександр Кузьмук, командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Петро Шуляк високо оцінили бойовий вишкіл воїнів-танкістів та стан справ у з'єднанні загалом.

До 30 жовтня 2003 року дивізія, згідно з Директивою Міністра оборони України, була переформована в 30 окрему гвардійську танкову бригаду зі збереженням усіх почесних найменувань та нагород.

30 липня 2004 року танкова бригада, згідно з Директивою Міністра оборони України, переформована в 30-ту окрему гвардійську механізовану бригаду.

З'єднання входило до Об'єднаних Сил швидкого реагування.

У червня 2005 році на базі з'єднання розпочато експеримент щодо укомплектування військовослужбовцями за контрактом. Високий рівень фахової майстерності та польового вишколу показали військовослужбовці за контрактом 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону під час проведення широкомасштабних навчань «Реакція-2005», що проводилися восени 2005 року на Житомирському навчальному центрі. За підсумками бойової підготовки у 2005 році колектив бригади займає 1 місце серед з'єднань та частин 8 армійського корпусу.

Восени 2007 року в ході проведення батальйонних тактичних навчань з бойовою стрільбою «Артерія — 2007» на 240 Житомирському навчальному центрі з 1 механізованим батальйоном, цей підрозділ підтвердив свій високий рівень. Закономірно 1 механізований батальйон за підсумками 2007 року займає 1 місце серед підрозділів 8 армійського корпусу. На 12 жовтня 2007 року 2-й механізований батальйон бригади розгорнуто у Косово, як частину ПОЛУКРБАТ.[2]

Серед особового складу з'єднання майже 300 військовослужбовців брали участь у виконанні завдань у складі миротворчих контингентів у Сьєра-Леоне, Лівані, Іраку, Косово.

Станом на 2012 рік командувачем бригади був колишній командувач 5-ї окремої механізованої бригади в Іраку.[3]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Навесні 2014 року, після інтервенції Росії до Криму, 30-та механізована бригада одна з п'яти бригад Збройних сил України, що комплектувалася на той час контрактниками й була боєздатна, маючи змогу виставити близько 1000 бійців.[4] Підрозділи бригади вирушили на південь, очікуючи з Криму ймовірного удару.[5][6][7] Згодом підрозділи перемістили до Арабатської стрілки, а потім — до Скадовська і Бердянська.[6]

Першим боєм 30-ї бригади став бій 22 травня в районі м. Рубіжне на Луганщині.[8][9] У бою бригада втратила загиблими 3 бійців, проросійські бойовики втратили щонайменше 5 чоловік.

Після звільнення Слов'янська українськими військами 5 липня, підрозділи бригади отримали наказ зайняти Савур-Могилу і завдати удару вздовж кордону для звільнення оточених там українських сил.[7]

28 липня колона техніки 1-ї батальйонно-тактичної групи прямувала до стратегічно важливої висоти Савур-могили.[6]

Починаючи з 11 серпня позиції 3-го батальйону під Степанівкою Шахтарського району зазнавали нищівних артилерійських ударів з Росії. Військові ховались у випадкових укриттях — більша частина техніки була знищена. Почалося масове дезертирство мобілізованих солдатів. У ніч із 12 на 13 серпня з'явилося повідомлення про 50 танків, які наступають на Маринівку та Степанівку із російського боку.[10]

Офіцери отримали наказ самотужки виходити від кордону на захід. 13 серпня група майора Миколи Лісовського і майора Сергія Гордієнка виходила зі Степанівки однією з останніх. Офіцери та ще четверо українських бійців загинули разом в полі неподалік понівеченої САУ.[10]

23 березня 2015 року звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» присвоєно командиру механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади підполковнику Сергію Собку[11] та командиру механізованої роти механізованого батальйону старшому лейтенанту Володимиру Гринюку[12].

24 серпня 2018 року бригада дістала ім'я князя Костянтина Острозького.

25 жовтня 2018 року бригада перейшла на нову систему харчування за каталогом продуктів.[13]

Наприкінці червня 2019 року завершено будівництво першої черги казарм поліпшеного планування.[14]

Восени 2019 року бригаду вивели з зони виконання завдань, де вісім місяців бригада боронила українську землю на Сході України.[15] В березні 2020 року бригада знову повернулася на передові позиції Луганської області де на відмінно виконувала поставлені завдання.[16]

На початку липня 2021 року, відбувши бойове злагодження 30 окрема механізована бригада знову вирушила на передову, зайнявши оборону на так званій Світлодарській дузі на Бахмутському напрямку (Луганське, Світлодарськ та Троїцьке).

Із початком Повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації 24 лютого 2022 (також Російське вторгнення в Україну (з 2022) ворог порівняно з останнім часом активізувався, постійно здійснюючи авіаудари та артилерійські обстріли передових позицій 30 бригади. Ворог на сусідніх напрямках почав повільно просуватись на зустріч один одному, тим самим створюючи загрозу взяти у кільце район відповідальності бригади.

До червня 2022 року особовий склад 30 окремої механізованої бригади вийшов виконувати бойове завдання в угруповання сил і засобів оборони міста Київ (Битва за Київ), де по серпень 2022 року виконував бойове завдання за призначенням. Проводилось доукомплектування особовим складом, різними видами озброєння та техніки.

З серпня 2022 р. 30 ОМБр вирушила виконувати бойові завдання у Харківську область на лінію бойового зіткнення (ЛБЗ), де замінила підрозділи 170 окремого батальйону 120 об ТРО (120-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)) та 93 омбр (93-тя окрема механізована бригада "Холодний Яр"). Одразу розпочались масовані обстріли підрозділів по всій лінії бойового району оборони (БРО) із ствольної та реактивної артилерії з використанням заборонених видів озброєння – фосфорних, касетних та шрапнельних боєприпасів. Також ворог активно застосовував масовані обстріли та подальші штурми групами по 10-30 військовослужбовців. [17]

У серпні-вересні 2022 року підрозділи 30 ОМБр залучалися до виконання завдань для відбиття раніше втрачених позицій на Ізюмському напрямку та приймали активну участь у деокупації Харківської області. Навпроти смуги відповідальності 30 ОМБр противник задіяв сили до 12 БТГр зс рф. Крім цього, у вересні 2022 року розвідувальні взводи провели «зачистку» та заволоділи селом Заводи, Харківської області, який до того 3 місяці перебував під окупацією. [18]

Вдалося знищити велику кількість живої сили противника, техніки, а також стягнути на себе та зв’язати в боях значні сили зс рф, що дало можливість Збройним Силам України провести вдалу Балаклійсько-Куп’янську наступальну операцію (Слобожанський контрнаступ) та звільнити населені пункти: Бражківка, Мала Комишуваха, Донецьке, Ізюм. [19] [20]

У серпні 2022 року БТГр бригади займає БРО в районі села Курульки, Барвінківського р-н, Харківської обл., а у вересні передає свій БРО підрозділам стрілецьким батальйонам бригади та 122 об Обр ТрО, 113 об Обр ТрО.

З вересня 2022 року бригада виконує завдання з оборони м.Бахмут. Підрозділи бригади здійснюють наступальні дії в напрямку села Курдюмівка – села Миколаївка друга Бахмутського р-ну Донецької обл., з метою стабілізації лінії оборони та збереження контролю дороги на місто Бахмут (Битва за Бахмут).

Із вересня до листопада 2022 року один із батальйонів виконував бойові завдання на Бахмутському напрямі (який включає населені пункти Дружба, Миколаївка друга, Зайцеве, Курдюмівка, Озарянівка, Одрадівка, Кодема, станція Майорська, Опитне, Кліщіївка (Донецька область). На даному напрямку противнику не вдалося досягти успіху, маючи лише незначні тактичні просування. В зв’язку зі значними втратами в техніці і особовому складі, ворог втратив свій наступальний потенціал, не досягнувши значних успіхів. А також ворог не мав можливості, через постійні контратаки з боку 30 ОМБр, перекидати резерви на інші напрямки (зокрема Херсонську область, де тривав наступ ЗСУ на місто Херсон та околиці (Херсонський контрнаступ) [21] .

Саме завдяки героїзму військовослужбовців 30 ОМБр загалом вдалося втримати вигідні рубежі, не дати ворогу підійти до Краматорської агломерації та витратити свої значні резерви. Також ворогу не вдалося відрізати місто Бахмут із заходу, що дало можливість вже в наступному році довго тримати оборону цього міста, оскільки зберігалася можливість підвозу підрозділів та боєкомплекту. [22]

Із лютого 2023 року підрозділи 30 ОМБр повернулись на Бахмутський напрямок Донецької області де тримають лінію оборони на Трасі Е40 (Автошлях Е40) по теперішній час. [23] [24]

Структура

[ред. | ред. код]

Дивізія: 2003

[ред. | ред. код]
Нарукавні знаки дивізії
276 ТП
325 ТП
282 ТП
855 АП
  • 276-й танковий полк
  • 325-й танковий полк
  • 282-й гвардійський танковий полк
  • 855-й гвардійський артилерійський полк
  • 937-й зенітний ракетний полк
  • 214-й окремий батальйон зв'язку
  • 54-й окремий гвардійський розвідувальний батальйон
  • 151-й окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон
  • 108-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
  • 1043-й окремий батальйон тилового забезпечення
  • 112-й окремий медичний батальйон
  • 404-й окремий батальйон РХБ захисту

Бригада: 2014

[ред. | ред. код]

Восени 2014 року бригаді було підпорядковано 10-й окремий мотопіхотний батальйон (нині в складі 59 ОМПБр), а пізніше 2-й окремий мотопіхотний батальйон «Горинь».

  • управління (штаб)
  • 1-й механізований батальйон
  • 2-й механізований батальйон
  • 3-й механізований батальйон
  • 2-й окремий мотопіхотний батальйон «Горинь»
  • 1-й стрілецький батальйон
  • танковий батальйон (Т-72АМТ[25])
  • зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
  • бригадна артилерійська група:
    • батарея управління та артилерійської розвідки
    • самохідний артилерійський дивізіон (2С3М «Акація»)
    • самохідний артилерійський дивізіон (2С1 «Гвоздика»)
    • реактивний артилерійський дивізіон (БМ-21 «Град»)
    • протитанковий артилерійський дивізіон (МТ-12 «Рапіра»)
  • рота снайперів
  • розвідувальна рота
  • вузол зв'язку
  • рота радіоелектронної боротьби
  • радіолокаційна рота
  • група інженерного забезпечення
  • рота РХБ захисту
  • батальйон матеріально-технічного забезпечення
  • ремонтно-відновлювальний батальйон
  • медична рота
  • комендантський взвод

Традиції

[ред. | ред. код]

До 2018 року бригада носила почесні назви Новоград-Волинська Рівненська.

Указом Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 бригада дістала ім'я князя Костянтина Острозького, який в битві під Оршею 1514 року розбив московське військо.[26][27]

6 травня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою "За мужність та відвагу"[28].

Символіка

[ред. | ред. код]

2018 року була запропонована символіка, в основі якої ― символи князя Костянтина Острозького. За словами Віталія Гайдукевича, 30-та бригада буде другою частиною у Збройних силах, яка нестиме в почесному прапорі і на нашивках старий символ української мілітарної міці — остро́гу князя. До 30-ї бригади старий символ — двозуб Святослава, — був взятий у ССО і 3-му полку спецпризначення. У прапорі бригади відображено символіку фортеці князя Острозького. Фортеця була розташована у старовинному Звягелі, місці дислокації бригади.[29] Ця емблема авторства Віталія Гайдукевича і Олексія Руденка й була ухвалена: символом бригади став щит «британського типу», облямований жовтим кантом, розділений (розсічений) на червону (геральдично праворуч) та чорну (геральдично ліворуч) половини. Щит містив геральдичну фігуру з герба князя Костянтина Острозького, названа «острогою» або «лицарською шпорою». Михайлом Слободянюком ця символіка оцінювалася як лаконічна, геральдично правильна, заснована на європейських традиціях.[30]

Командування

[ред. | ред. код]

Визначні воєначальники:

[ред. | ред. код]

30 окрема механізована бригада є школою командирів. Лише з 2014 року у бригаді зросли такі офіцери та командири як:

  • генерал армії України Віктор Муженко
  • полковник Сергій Заболотний
  • підполковник Михайло Драпатий
  • підполковник Сергій Собко
  • підполковник Володимир Кокорєв
  • підполковник Володимир Горбатюк
  • підполковник Василь Осипчук
  • генерал-майор Олександр Павлюк
  • полковник Олег Зубовський
  • підполковник Ігор Павліченко
  • полковник Дмитро Паліса

23 березня 2015 року звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» присвоєно командиру механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади підполковнику Сергію Собку та командиру механізованої роти механізованого батальйону старшому лейтенанту  Володимиру Гринюку.

Третя військова частина у Збройних Силах України за кількістю «Народних Героїв».

Орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеню нагороджено 39 військовослужбовців, із них 24 посмертно. Орденом «За мужність» ІІІ ступеню нагороджено 184 військовослужбовця, із них 121 посмертно.

Втрати

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія та бойовий шлях 30 окремої механізованої бригади
  2. Новини Управління Прес-служби МО. Mil.gov.ua. 5 квітня 2006. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 9 березня 2012.
  3. а б Новини Управління Прес-служби МО. Mil.gov.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 9 березня 2012.
  4. Серпень 2014-го. Іловайськ. Частина І. Невиправдні сподівання на перемогу. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 26 серпня 2017.
  5. Танковий таран старшого лейтенанта Абрамовича. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
  6. а б в Оверчук Дмитро Русланович (07.06.1992 – 28.07.2014) - Революція гідності. Війна. Рівненщина. Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). 15 березня 2015. Архів оригіналу за 26.08.2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  7. а б Цензор.НЕТ. ПУЛЕМЕТЧИК 30-Й БРИГАДЫ СЕРГЕЙ ГОРДИЙЧУК: "ПОСЛЕ РАНЕНИЯ В ЛЕВУЮ РУКУ Я ПОПЫТАЛСЯ НАЛОЖИТЬ ЖГУТ, НО ОН БЫЛ МОИМ РОВЕСНИКОМ, ПОЭТОМУ ТРЕСКАЛСЯ И РВАЛСЯ". Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
  8. ІВАН БУРДЮГ: 30 БРИГАДА ПОБУВАЛА ВСЮДИ НА СХОДІ. СКОРО БУДЕ І В ДОНЕЦЬКУ!!!. www.armyfm.com.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 16 грудня 2019.
  9. Новоград-Волинська бригада у війні на Сході України. ТСН.ua (укр.). 10 грудня 2019. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  10. а б Маринівка: стратегічна помилка з фатальними наслідками. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 14 вересня 2017.
  11. Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 164/2015 «Про присвоєння С.Собку звання Герой України»
  12. Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 166/2015 «Про присвоєння В.Гринюку звання Герой України»
  13. 30 бригада перейшла на нову систему харчування. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 26 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
  14. Масштабне будівництво у ЗСУ: фонди для 30 бригади. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  15. Історична довідка та бойовий шлях 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Процитовано 17 січня 2020 р..
  16. На Луганщині ворожий обстріл обірвав життя киянина Олега Шила з 30 омбр. 09.07.2020 р.
  17. Окупанти застосували фосфорні боєприпаси на Харківщині – Генштаб ЗСУ.
  18. Звільнення Харківщини: блискавичний удар готували тижнями.
  19. Перелом: ЗСУ звільнили більше половини територій, захоплених РФ після 24.02.2022.
  20. «Прапор України піднято на найвищій точці Харківщини - в Ізюмі. 17 вересня 2022 р.
  21. Визволення Херсона 11 листопада 2022 року — завершення переможної наступальної операції ЗСУ. 11 листопада 2023 р.
  22. БАХМУТ: "Я думав, що все. Не вийдемо звідти" – 30-та ОМБр. Перші місяці війни | "Невигадані історії". 10 грудня 2022.
  23. На бахмутському напрямку 30 ОМБр зайняла позиції росіян. 24 серпня 2023 р.
  24. Під Бахмутом 🇺🇦 30 ОМБр + 26 ОАБр + 45 ОАБр "зметикували" на трьох. 29.03.2023.
  25. До ЗСУ відвантажено партію модернізованих Т-72. Український мілітарний портал. 24 Січня, 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  26. Указ Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
  27. Президент України підписав Указ «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань» // Міністерство оборони України, офіційний вебсайт, 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
  28. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №315/2022 Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу". Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
  29. 30-та бригада отримає символіку князя Острозького. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  30. Символіка 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького - Українське військо у ХХ-ХХІ сторіччі. vijsko.milua.org. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 11 липня 2021.
  31. Виконувач обов'язків міністра оборони Михайло Коваль: досьє, біографія. 16 квітня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
  32. 70 років гвардійської слави [70 Guards Fame]. Narodnaya Armia (Ukrainian) . 30 August 2011. Архів оригіналу за 9 вересня 2022. Процитовано 30 August 2011.
  33. "Моїх людей просто так не нагороджують", - командир 30-ї механізованої бригади - Останні новини Полтави. Найголовніші події міста Полтави і області. poltava.depo.ua. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 10 липня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Новини

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]