Новодружеськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новодружеськ
Novodruzhesk gerb.jpg
Герб Новодружеська
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район Лисичанська міська рада
Рада Новодружеська міська рада
Код КОАТУУ 4411870400
Засноване 1935
Статус міста з 1963 року
Населення 7342 (01.01.2017)[1]
Агломерація Лисичансько-Сєвєродонецька агломерація
Площа 14 км²[2]
Густота населення 524 осіб/км²
Поштові індекси 93192
Телефонний код +380-6451
Координати 48°58′ пн. ш. 38°21′ сх. д.H G O
Водойма Річка Сіверський Дінець
Відстань
Найближча залізнична станція Насвітевич
До станції 3 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 110 км[3]
До Києва
 - автошляхами 706 км [4]
Міська влада
Адреса 93193, Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Миру, буд. 23
Веб-сторінка nov.gov.ua
Міський голова Гайдуков Андрій Миколайович


Карта
Новодружеськ. Карта розташування: Україна
Новодружеськ
Новодружеськ
Новодружеськ. Карта розташування: Луганська область
Новодружеськ
Новодружеськ

Новодру́жеськ — місто в Луганській області, підпорядковане Лисичанській міській раді. Розташоване на правому березі Сіверського Дінця, за 10 км від Лисичанська і за 3 км від станції Насвітевич на лінії Куп'янськ-Комишуваха.

Історія[ред. | ред. код]

Шахтарське селище Новодружеськ засноване в 1935 році у зв'язку з будівництвом шахти «Новодружеська» проектною потужністю 1,5 тис. тонн вугілля на добу. Перші шахтобудівники жили в трьох дерев'яних бараках, а також в навколишніх селах. До кінця року споруджено ще 12 бараків для робітників, розпочато будівництво двоповерхових житлових будинків, введені в експлуатацію магазин та їдальня. У травні 1936 року були здані перші шість двоповерхових житлових будинків.

У грудні 1939 року шахта «Новодружеська» вступила в лад. До червня 1941 року середньодобовий видобуток вугілля досяг 545 тонн.

У жовтні 1938 року Новодружеськ був виділений в самостійну адміністративну одиницю. Селище увійшло до складу Лисичанського району. За переписом 1939 року в ньому проживало 4704 людей. Напередодні Другої світової війни житловий фонд селища перевищував 20 тис. кв. метрів. Діяли дві школи, клуб, медичний пункт і амбулаторія, дитячий садок, ясла, два магазини, їдальня.

10 липня 1942 частини Червоної Армії тимчасово залишили Новодружеськ. За період окупації німецькі війська вбили 126 жителів, 130 людей вивезли до Німеччини. 6 лютого 1943 воїни Червоної Армії звільнили селище. Але 3 березня німецькі війська знову захопили населений пункт. Жителі цього разу пішли за Сіверський Донець разом з червоноармійцями. 2 вересня 1943 підрозділи 1003-го стрілецького полку 279-ї стрілецької дивізії, що наступали з Привольнянський плацдарм, з боєм зайняли Новодружеськ.

Відновлення шахти «Новодружеська» почалося в лютому 1945 року і закінчилося у грудні 1949 року. У наступному році середньодобовий видобуток вугілля склав 650 тонн, тобто був перевершений довоєнний рівень. У 1952 році почалося будівництво ще однієї шахти — «Томашевська-Південна».

Війна 2014 року[ред. | ред. код]

23 липня 2014 під час наступу підрозділів АТО місто було звільнено від загонів ЛНР[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c.