Фінал Кубка володарів кубків 1986

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фінал Кубка володарів кубків 1986
Турнір Кубок володарів кубків 1985/1986
Дата 2 травня 1986
Стадіон Франція «Жерлан», Ліон
Арбітр Австрія Франц Верер
Глядачі 39 300
1985
1987

Фінал Кубка володарів кубків 1986 — футбольний матч для визначення володаря Кубка володарів кубків УЄФА сезону 1985/86, 26-й фінал змагання між володарями національних кубків країн Європи.

Матч відбувся 2 травня 1986 року у французькому Ліоні за участю володаря Кубка Іспанії 1984/85 «Атлетіко» (Мадрид) та володаря Кубка СРСР 1984/85 київського «Динамо». Гра завершилася переконливою перемогою (3:0) киян, які здобули свій другий титул володарів Кубка володарів кубків.

Матч проходив через тиждень після Чорнобильської катастрофи, про яку на той час у Радянському Союзі офіційно практично нічого не повідомлялося[1].

Шлях до фіналу[ред. | ред. код]

Іспанія Атлетіко (Мадрид) 1985/86 СРСР Динамо (Київ)
Суперник Результат Перший матч Повторний матч Раунд Суперник Результат Перший матч Повторний матч
Шотландія Селтік 3–2 1–1 (вдома) 2–1 (на виїзді) Перший раунд Нідерланди Утрехт 5–3 1–2 (на виїзді) 4–1 (вдома)
Уельс Бангор Сіті 3–0 2–0 (на виїзді) 1–0 (вдома) Другий раунд Румунія Університатя (Крайова) 5-2 2–2 (на виїзді) 3–0 (вдома)
Югославія Црвена Звезда 3–1 2–0 (на виїзді) 1–1 (вдома) 1/4 фіналу Австрія Рапід (Відень) 9–2 4–1 (на виїзді) 5–1 (вдома)
ФРН Баєр (Юрдінген) 4–2 1–0 (вдома) 3–2 (на виїзді) 1/2 фіналу Чехословаччина Дукла (Прага) 4–1 3–0 (вдома) 1–1 (на виїзді)

Гра[ред. | ред. код]

Рахунок гри було відкрито вже на 5-й хвилині, коли сольний прохід Василя Раца лівим флангом завершився передачею у карний майданчик на Ігоря Бєланова, після відбитого воротарем удару якого на добиванні вдало зіграв головою Олександр Заваров. По ходу першого тайму «динамівці» були близькі до збільшення рахунку, найбільш небезпечними були спроби того ж Заварова.

Ближче до кінця другого тайму, що здебільшого проходив у рівній боротьбі, гравці «Атлетіко» почали більше уваги приділяти нападу у намаганні зрівняти рахунок гри і на 85-й хвилині пропустили контратаку, яку після швидкої комбінації партнерів по команді завершив Олег Блохін, перекинувши голкіпера іспанців. А ще за три хвилини остаточний разхунок гри встановив Вадим Євтушенко — гравець, який незадовго до того вийшов на заміну, здійснив забіг майже з середини поля і, обігравши воротаря «Атлетіко», закотив м'яч у ворота.

Деталі[ред. | ред. код]

«Атлетіко» (Мадрид)
«Динамо» (Київ)
ВР 1 Аргентина Убальдо Фільйоль
ЗХ 2 Іспанія Томас Реньйонес
ЗХ 4 Іспанія Хуан Карлос Артече
ЗХ 5 Іспанія Мігель Анхель Руїс
ЗХ 3 Іспанія Клементе
ПЗ 6 Іспанія Хуліо Пр'єто
ПЗ 8 Іспанія Кіке Рамос
ПЗ 10 Іспанія Хесус Ландабуру ЖК 16' Замінений на 61-ій хвилині 61'
ПЗ 11 Іспанія Роберто Маріна
НП 7 Аргентина Маріо Кабрера
НП 9 Уругвай Хорхе да Сільва
Запасні:
ЗХ 12 Іспанія Бальбіно Гарсія
ВР 13 Іспанія Ангель Мехіас
ПЗ 14 Іспанія Кіке Сетьєн Вийшов на заміну на 61-ій хвилині 61'
НП 15 Іспанія Педраса Гомес
НП 16 Іспанія Хуан Хосе Рубіо
Головний тренер:
Іспанія Луїс Арагонес
ВР 1 СРСР Віктор Чанов
ЗХ 2 СРСР Володимир Безсонов
ЗХ 3 СРСР Сергій Балтача Замінений на 38-ій хвилині 38'
ЗХ 4 СРСР Олег Кузнецов
ЗХ 5 СРСР Анатолій Дем'яненко
ПЗ 8 СРСР Іван Яремчук
ПЗ 7 СРСР Павло Яковенко
ПЗ 9 СРСР Олександр Заваров Замінений на 70-ій хвилині 70'
ПЗ 6 СРСР Василь Рац
НП 11 СРСР Олег Блохін
НП 10 СРСР Ігор Бєланов
Запасні:
ВР 16 СРСР Михайло Михайлов
ЗХ 14 СРСР Василь Євсєєв
НП 12 СРСР Вадим Євтушенко Вийшов на заміну на 70-ій хвилині 70'
ПЗ 13 СРСР Олексій Михайличенко
ЗХ 15 СРСР Андрій Баль Вийшов на заміну на 38-ій хвилині 38'
Головний тренер:
СРСР Валерій Лобановський

Асистенти арбітра:
Австрія Геральд Лозерт
Австрія Губерт Форстінгер

Правила

  • 90 хвилин гри.
  • 30 хвилин додаткового часу за необхідності.
  • Післяматчеві пенальті, якщо рахунок досі нічийний.
  • П'ять запасних гравців у заявці.
  • Дві заміни дозволено.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кубок кубків-1986. Після Чорнобильської аварії… [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.], Дзвони Підгір'я, 26 квітня 2014 року
  2. UEFA Cup Winners' Cup: All-time finals. UEFA.com. Union of European Football Associations (UEFA). 30 червня 2005. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 17 серпня 2014. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]