Фіскалізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фіскалізація — це система, розроблена для запобігання шахрайству роздрібних продавців у сфері роздрібної торгівлі. Фіскалізація передбачає використання спеціальних касових апаратів або програмного забезпечення для точного звітування про продажі, що допомагає запобігти ухилянню від сплати податків. Закони про фіскалізацію касових апаратів були запроваджені в різних країнах, щоб контролювати тіньову економіку шляхом забезпечення належного обліку та оподаткування всіх роздрібних операцій, що зменшує можливість шахрайства.

Законодавство про фіскалізацію в основному охоплює:

  • як повинен працювати (функціонувати) електронний контрольно-касовий апарат,
  • як мають бути розроблені відповідні процеси в роздрібній торгівлі,
  • які дані слід зберігати і як,
  • які звіти для органів влади повинні бути створені,
  • як і коли слід подавати звітність

У багатьох випадках фіскалізація пов'язана з іншими законами, такими як закони про бухгалтерський облік, оподаткування, захист прав споживачів, захист даних і конфіденційність.

Зазвичай законодавство про фіскалізацію плутають із податковим законодавством. Фіскальне право та фіскалізація — це різні речі у сфері фінансів і податків. Фіскальне законодавство стосується правил, які уряд встановлює для поводження зі своїми грошима та податками. Це стосується того, як збирати податки та керувати витратами. Фіскалізація більш конкретна, зосереджена на тому, як зупинити ухилення від сплати податків, особливо в роздрібній торгівлі.

Базова філософія[ред. | ред. код]

У випадку законів про фіскалізацію кожен уряд дотримується однієї і тієї ж філософії:

  • податкові дані кожної транзакції повинні зберігатися безпечно таким чином, щоб маніпулювання даними було неможливим після закриття транзакції
  • повідомлення податковим органам про збережені податкові дані має бути можливим у будь-який час і без будь-яких маніпуляцій з даними

Ґрунтуючись на цій філософії, різні уряди визначають різні правила, які мають бути впроваджені в різних сферах середовища роздрібної торгівлі.

Наприклад, податкове законодавство Португалії визначає, що дані, пов'язані з ПДВ, регулярно надсилаються до органів влади. На основі даних більшість впроваджень виконується в системі ERP роздрібного продавця (у бек-офісі/бухгалтерії). З іншого боку, такі країни, як Сербія, мають податкове законодавство, яке вимагає використання фіскального принтера. Фіскальний принтер зберігає дані, пов'язані з ПДВ, і надсилає їх до фіскального органу через спеціальний мережевий пристрій. Цей вид фіскалізації здебільшого реалізований у POS-застосунку.

У деяких інших країнах (наприклад, Австрія) дані транзакції повинні бути підписані спеціальним пристроєм для підпису, а дані повинні зберігатися в спеціальному журналі — базі даних. Як правило, такі фіскальні закони реалізуються в програмі POS і в бек-офісі.

Історія[ред. | ред. код]

Фіскалізацію разом із ПДВ запровадили для боротьби з тіньовою економікою. Першою країною, яка запровадила фіскальне законодавство щодо використання певних фіскальних пристроїв, була Італія, а другою — Греція. Італія запровадила цей податковий закон у 1983 році. Запровадження фіскального законодавства — зокрема щодо касових апаратів — виникло з потреби уникнути шахрайства роздрібних продавців. Згідно з податковим законодавством, відповідний фіскальний чек необхідно видрукувати та надати клієнту.[1][2]

Виклики сучасної роздрібної торгівлі у фіскальному контексті[ред. | ред. код]

Різні аспекти фіскалізації[3] створюють великі виклики.

Імплементація фіскального законодавства в конкретній країні вже сама по собі є складним питанням. Але якщо поставити це в контекст сучасної роздрібної торгівлі, то це стає ще більш вимогливою та складною темою.

У сучасній роздрібній торгівлі :

  • Поняття роздрібної торгівлі змішані. Один роздрібний продавець має кілька різних форматів магазинів. Кожен формат має кілька або навіть багато різних процесів роздрібної торгівлі, і на кожен процес роздрібної торгівлі може впливати податкове законодавство
  • Використовується багато різних методів оплати (наприклад, паперові гроші, кредитні картки, ваучери), кожен з яких зазвичай трактується по-різному фіскальним законодавством.
  • Багатоканальний роздрібний продаж є повсюди. Трансакції можна створювати в будь-який час і в будь-якому місці, переважно за допомогою різних систем (наприклад, POS-систем, веб-сайтів роздрібних продавців, мобільних застосунків).
  • Маркетингові кампанії дуже складні. Щоб залучити покупця, роздрібні продавці підходять дуже креативно. Вони створюють комплексні акції з комплексними знижками. У багатьох випадках вони перебувають під сильним впливом податкового законодавства.
  • Роздрібні торговці стають все більш міжнародними. Водночас вони уніфікують свої процеси та технології. Однак, податкове законодавство кожної країни вимагає використання певних конкретних технологій.

Технічні підходи до фіскалізації[ред. | ред. код]

Технічна реалізація фіскального законодавства завжди відповідає одному або декільком із наведених нижче технічних аспектів:

  • апаратна фіскальна реалізація
  • програмна фіскальна реалізація
  • спеціальні фіскальні вимоги з різними реалізаціями

Крім того, сама технічна реалізація також задається податковим законодавством.

Апаратна фіскальна реалізація[ред. | ред. код]

Деякі фіскальні закони визначають використання спеціальних апаратних пристроїв.

Зазвичай це:

  • фіскальні принтери — принтери чеків зі спеціальною фіскальною пам'яттю, де зберігаються фіскальні дані
  • фіскальні комунікаційні модулі — пристрої, які використовуються для надсилання фіскальних даних до фіскального органу
  • плати фіскальної пам'яті — друковані плати, які можуть бути включені або підключені до POS, ECR або принтера
  • пристрої підпису — пристрої, які створюють цифрові підписи, які використовуються для захисту фіскальної операції

Більшість фіскальних країн світу сьогодні йдуть шляхом впровадження на основі апаратного забезпечення.

Фіскалізація на основі програмного забезпечення[ред. | ред. код]

Це може бути сучаснішим способом реалізації законодавства про фіскалізацію.

Суть полягає в тому, що законодавство визначає, як щось має бути зроблено, але не визначає, який пристрій слід використовувати. Ця модель є більш ліберальною, і можна очікувати, що найближчим часом більше країн дотримуватимуться цього підходу.

Сьогодні існує кілька різних сценаріїв:

  • надсилати кожну транзакцію до фіскального органу в режимі реального часу, щоб отримати цифровий підпис від органу та включити його до транзакції.
  • зберігати кожну транзакцію в базі даних, де кожен запис має порядковий номер і цифровий підпис
  • зберігати дані у спеціальному форматі в спеціальному фіскальному журналі (базі даних)
  • здійснювати цифровий підпис кожної транзакції за спеціальним алгоритмом

Особливі фіскальні вимоги[ред. | ред. код]

У деяких випадках, крім цих технічних реалізацій, існують деякі додаткові технічні підходи. В основному вони пов'язані з:

  • безпекою та захистом даних
  • архівуванням
  • звітністю
  • спеціальними бізнес-процесами (переважно в спеціалізованій роздрібній торгівлі, наприклад на АЗС)

Джерела інформації[ред. | ред. код]

Усі правові системи мають справу з однаковими основними питаннями, але юрисдикції класифікують та ідентифікують свої правові теми по-різному. Це означає, що правові системи різних країн відрізняються. Не кожна країна має фіскальні закони, і не у всіх країнах є фіскалізація.

Податкове законодавство включає норми, які стосуються податку на додану вартість, корпоративного податку та податку на прибуток. Наприклад, податкове законодавство в деяких країнах може містити фіскальні вимоги. Це залежить від законів конкретної країни, організації країн і розподілу відповідальності.

Фіскалізація є обов'язковою у фіскальних країнах, і кожна компанія, яка працює з фіскальними пристроями (роздрібні продавці, постачальники програмного забезпечення для POS), зобов'язана проводити фіскалізацію через вплив на елементи бізнесу (операції з продажу, рахунок-фактура, знижки, корекція платежу…).

Фіскальні закони іноді змінюються, тому потрібен нагляд, який не є простим, оскільки джерела різняться від країни до країни. За фіскалізацією і те, як буде виглядати процедура, відповідають різні установи. Проблеми з отриманням інформації часто полягають у:

  • Різні мови та області поширення мов, які можуть викликати непорозуміння,
  • Культура, яка плекається та відрізняється від країни до країни,
  • Не відомо, де шукати і хто є відповідальною особою, тому що органи влади в кожній країні по-різному розподіляють обов'язки.

Деякі з джерел, які можуть допомогти, це офіси податкових адміністрацій певних країн, різні міністерства, відповідальні за аспекти фіскалізації в країні, консультаційні фіскальні компанії, місцеві адміністрації або інші відповідні джерела інформації (наприклад, фіскальний портал[4]).

Закони про фіскалізацію за країнами[ред. | ред. код]

Кожна країна має власні закони, тому важливо знайти джерело інформації та офіційні документи.

Австрія[ред. | ред. код]

Парламент Австрії схвалив нову модель фіскалізації, яка набула чинності 1 січня 2016 року. Це була перша частина фіскалізації, яка включає створення фіскального журналу (FJ), який потрібно зберігати на кожній POS, центральній базі даних або в хмарі. Другою частиною нового фіскального закону є цифровий підпис кожного касового чека, який був запроваджений 1 квітня 2017 року. Фіскальне регулювання Австрії базується на двох концепціях. Перша концепція стосується використання пристрою цифрового підпису для кожної виданої квитанції, а друга стосується «закритої системи», у якій необхідний незалежний аудит процесів та організації компанії. «Закрита система» стосується підприємств, які мають понад 30 касових апаратів. Але між цими двома поняттями є одна різниця — у «закритій системі» використання засобу цифрового підпису та реєстрація кожного POS у фіскальному органі не є обов'язковою. Таким чином, переваги «закритої системи» полягають у тому, що пристрій для підпису, цифровий сертифікат і реєстрація POS в Органі не потрібні. Крім того, податкове законодавство в Австрії вимагає, щоб кожна POS мала унікальний ідентифікаційний номер, і кожна POS повинна зберігати лічильники загальної кількості транзакцій (створені шляхом додавання кожного обороту готівки до попереднього та кодування цих даних за допомогою алгоритму AES 256). На основі податкової інформації з транзакції POS має створити штрих-код, QR-код або OCR-код на квитанції. Наприкінці кожного року спеціальний фіскальний чек необхідно видрукувати, зберегти та надіслати в орган, і кожен роздрібний продавець повинен зберігати його протягом семи років.

Албанія[ред. | ред. код]

У 2019 році Албанія запровадила нову систему фіскалізації, прийнявши Закон № 87/2019 про систему моніторингу рахунків-фактур і обігу, також відомий як Закон про фіскалізацію. Ця система фіскалізації є програмною та потребує сертифікації програмного рішення, яке використовують суб'єкти фіскалізації, на відміну від апаратного типу фіскалізації, який діє в країні з 2004 року. Сертифіковані програмні рішення в Албанії повинні забезпечувати передачу даних транзакцій у режимі реального часу до центральної податкової адміністрації для авторизації. Крім того, вони також повинні вміти створювати квитанції, рахунки-фактури та супровідні рахунки-фактури, елементи яких відповідають вимогам законодавства. Для проходження процесу сертифікації POS-додаток має бути включено різні функції програмного забезпечення. Ці функції та сама процедура сертифікації різняться залежно від типу програмного рішення, яке сертифікується (тобто, чи воно підлягає передачі, чи не підлягає передачі, чи це торговий автомат).

Болгарія[ред. | ред. код]

Зміни до фіскального законодавства в Болгарії, засновані на фіскальному пристрої від 2006 року, були внесені у вересні 2018 року. Вони принесли з собою нові правила щодо фіскальних пристроїв, яких раніше не було:

  1. Обмін даними з TA (NRA) і певні проблемні ситуації, які можуть виникнути і в яких фіскальний пристрій повинен автоматично виконувати певні дії
  2. USN, який має підтримуватися не лише ПЗ POS, але й фіскальний пристрій
  3. QR-коди, які мають бути надруковані на всіх фіскальних чеках, тому фіскальний пристрій має підтримувати друк QR-кодів

Усі пристрої мають відповідати новим нормам і, отже, пройти новий процес гомологації. Болгарський метрологічний інститут є місцем, де виробники та дистриб'ютори подають свої пристрої, щоб отримати схвалення для пристроїв, які будуть присутні на ринку Болгарії. Терміном впровадження відповідного фіскального пристрою (який працює з POS SW) був кінець вересня 2019 року.

Боснія і Герцеговина[ред. | ред. код]

Фіскальний закон, який був запроваджений наприкінці 2010 року в Боснії та Герцеговині, передбачає реєстрацію кожної окремої операції з фіскальними пристроями. Зв'язок з податковою адміністрацією здійснюється через GPRS. Основними елементами фіскальної системи є фіскальний принтер або фіскальний касовий апарат (ЕКР), термінал для зв'язку з сервером податкової служби та фіскальний драйвер.

Італія[ред. | ред. код]

Система фіскалізації в Італії — це апаратно-фінансовий пристрій, який використовується. Ми можемо використовувати 2 фіскальні пристрої: RT принтер і RT сервер. Однією з основних вимог італійської фіскалізації є надсилання фіскальних даних до податкового органу з щоденних продажів, і це робиться в кінці дня. Перевагами фіскального принтера RT в Італії є зменшення контролю з боку податкових органів, скорочення термінів зберігання обов'язкової документації та спрощення доставки даних до податкової служби. При використанні фіскального принтера «Registratore Telematico» фіскальні дані щодня автоматично подаються до податкової служби через пристрій Telematico, інтегрований у фіскальний принтер RT. Цими даними неможливо маніпулювати (завдяки фіскальній пам'яті), а дані про щоденні продажі надсилаються один раз на день із повною інформацією. Сервер RT є збирачем даних, який використовується у випадку принаймні одного підключеного POS на магазин, і виконує вимоги фіскалізації.

Німеччина[ред. | ред. код]

Початковим кроком до забезпечення стабільності касових даних став закон про захист від маніпуляцій базовими цифровими записами (так званий «Kassengesetz»), який був введений наприкінці 2016 року. Згодом було внесено кілька змін до закону, які додатково регулюють повне фіскальне середовище:

  1. постановою від 01.01.2017 — усі дані транзакції повинні бути збережені повними, хронологічно, незмінними (оригінальні значення) і таким чином, щоб маніпулювання даними було неможливим,
  2. нові правила аудиту з 01.01.2018
  3. правило використання системи безпеки TSE, це найважливіше правило — використання TSE є обов'язковим для кожного продавця з 31.12.2022.

Усі правила фіскалізації, прийняті з 2016 року, зіграли роль у формуванні поточної системи фіскалізації, і роздрібні торговці повинні їх дотримуватися.

1 січня 2020 року було введено правило, що кожна POS-система повинна бути інтегрована з TSE, з поступовим періодом інтеграції. Кожен POS і супутній TSE повинні бути зареєстровані в податковому органі. Система безпеки (ТСБ) складається з:

  1. Модуля безпеки
  2. Захищеної пам'ятя
  3. Інтерфейсу (API)

Основною функціональністю TSE є підпис транзакцій, щоб запобігти будь-яким подальшим маніпуляціям з базою даних, тобто кожна квитанція повинна бути забезпечена електронним підписом (підпис можна надрукувати на квитанції або додати до QR-коду).

Польща[ред. | ред. код]

Фіскалізацію вперше запровадили в Польщі в 1993 році. Як апаратний вид фіскалізації він базувався на використанні двох типів фіскальних пристроїв (фіскальний принтер та електронні контрольно-касові апарати). Були дозволені як електронні, так і паперові журнали.

Останні зміни у фіскалізації відбулися в першій половині 2018 року. Одним із головних нововведень є запровадження он-лайн касових апаратів — пристроїв, які надсилають дані про зареєстровані продажі до інформаційної системи, яку підтримує Національна податкова адміністрація. Як і в інших онлайн-системах фіскалізації, характеристика зв'язку з органами влади потрібна для аналітичних і контрольних цілей, необхідних державі. Проте зі змінами до закону наявні на сьогодні фіскальні принтери, як основні фіскальні пристрої, все одно не підуть в історію. У планах — поступово виводити їх з ринку та взагалі з практики. Саме запровадження онлайн-касових апаратів автоматично не накладає обов'язку заміни старих пристроїв на нові. Принаймні, не зараз і не для всіх платників податків одночасно. Встановлені часові рамки для окремих галузей (були перенесення термінів через кризу COVID-19):

  1. 01.01.2020 — продаж палива, ремонт авто, послуги вулканізації
  2. 01.01.2021 — громадське харчування, послуги короткотермінового розміщення, продаж вугілля, харчові послуги
  3. 1 липня 2021 року — для будівельної галузі, перукарських послуг; послуги з надання медичної допомоги лікарями та стоматологами; та юридичні послуги.

Окрім онлайн-реєстрації продажів, є також кілька налаштувань, що стосуються оформлення квитанцій. Наприклад, заголовок матиме визначений і структурований макет; QR-код має бути друкованим для кожного фіскального чека; розширено перелік платіжних носіїв, які можна записати на принтер тощо. Також у Польщі запроваджено віртуальні касові апарати (у вигляді програмного забезпечення).

Португалія[ред. | ред. код]

Португалія має програмну систему фіскалізації, що означає, що вона в основному зосереджена на характеристиках програми POS і вимогах щодо функцій програми POS, таких як механізми безпеки, стандарти незмінності для створених фіскальних даних тощо. Немає попередньо визначених типів апаратних компонентів, які були б обов'язковими для використання, і можливі електронні чеки, але повинна бути можливість друку фіскальних чеків. Ця система включає деякі офіційні перевірки програмного забезпечення. Додаток POS, яким користується платник податків, має бути сертифіковане Головним управлінням оподаткування Португалії. Процедура сертифікації може включати випробування на відповідність, але на практиці визнається, що зазвичай це не складна і тривала процедура. Є 3 способи, якими можна надати фіскальні дані органам влади, оскільки спілкування з органами влади є обов'язковим у Португалії.

Обов'язкові елементи квитанції:

  1. Код, який завжди повинен бути включений до змісту певних транзакцій (об'єднаних із 3 частин, де перша є витягом цифрового підпису конкретної транзакції, про яку йдеться)

Румунія[ред. | ред. код]

Румунія є фіскальною країною з 1999 року. Тип фіскалізації — апаратний, а основними нововведеннями, пов'язаними з останніми змінами закону від 2017 року, є:

  1. Зв'язок та обмін даними з ANAF
  2. Електронний журнал (з цього часу паперового журналу немає)
  3. Резервне копіювання даних
  4. Нові дані про розкладку квитанції
  5. Більше інформації про товар
  6. Фіскалізований рахунок-фактура з даними клієнта та податковим номером клієнта (CIF), який називається спрощеним рахунком-фактурою
  7. Додаткові ставки ПДВ
  8. Додаткові види оплати

Це означає введення нової специфікації для зв'язку та обміну даними між ANAF (Національним агентством з фіскального адміністрування) та фіскальним принтером. Новий фіскальний пристрій містить 2 додаткові ставки ПДВ (G і H), але наразі вони не використовуються на практиці. Все рішення в Румунії має пройти дуже складний процес сертифікації перед використанням у магазинах. Фіскальна сертифікація в Румунії включає два етапи:

  1. Отримання технічної сертифікації в ICI
  2. Отримання погодження на розподіл від Міністерства фінансів.

Сербія[ред. | ред. код]

Перейшовши з апаратної системи фіскалізації 2004 року, яка не вимагала сертифікації програмного забезпечення, Сербія запровадила нову програмну систему фіскалізації, запровадивши новий Закон про фіскалізацію в січні 2022 року. Нова система фіскалізації вимагає, щоб усі транзакції надходили до податкових органів у режимі реального часу за допомогою сертифікованого програмного рішення. Він також представляє чотири основні елементи системи фіскалізації, які є невіддільною частиною збору даних про операції, фіскалізації та підписання квитанцій, перевірки фіскальних даних і видачі квитанцій клієнтам.

Процес сертифікації досить складний, вимагає значної кількості:

  • Зібраних документів
  • Функцій програмного забезпечення, які необхідно забезпечити (за допомогою анкети для самооцінки)
  • Обов'язкових елементів, які повинні бути включені у квитанцію

Словаччина[ред. | ред. код]

Нове податкове законодавство в Словаччині було введено у 2019 році. Одним з основних зобов'язань, передбачених Законом, було те, що кожен касовий апарат повинен бути підключений до податкової служби через Інтернет. Іншими словами, усі касові апарати повинні мати доступ до Інтернету, що дасть змогу негайно передавати всі операції до фінансової адміністрації та реєструвати кожен виданий чек у центральній базі даних. Крім того, транзакції повинні зберігатися в захищеному сховищі даних або PDS — репозиторії, який забезпечує одноразове та постійне введення даних. PDS зберігає, окрім касових надходжень, недійсних надходжень, депозитів і зняття, інші документи, які були надруковані або надіслані через касовий апарат (наприклад, замовлення, накладні, передплачені рахунки тощо). Перехідний період зі старої на нову систему тривав з 1 квітня до 1 липня 2019 року.

Щоб полегшити зміни, викликані новою системою, податкові органи Словаччини запровадили онлайн-портал під назвою eKasa, який служить як центральною базою даних для всіх транзакцій, так і центром для роздрібних торговців для виконання вимог фіскалізації. Кожну касову систему необхідно зареєструвати в системі eKasa перед першим використанням.

Словенія[ред. | ред. код]

На початку 2016 року в Словенії було введено фіскальний закон, який містить положення про те, що кожна транзакція повинна надсилатися до фіскальних органів для авторизації через Інтернет. Основою фіскального законодавства Словенії є авторизація в режимі он-лайн кожної відповідної фінансово транзакції, створеної в POS- системі. Це означає, що суб'єкти господарювання, які зобов'язані діяти відповідно до Фіскального закону, не зобов'язані мати будь-яке попередньо визначене апаратне забезпечення або використовувати деякі спеціальні фіскальні пристрої через те, що фіскалізація базується на онлайн-авторизації. Так само як і у випадку фіскальної системи Хорватії, у Словенії існує двосторонній зв'язок у реальному часі між платниками податків та податковими органами.

Угорщина[ред. | ред. код]

Загальний принцип системи фіскалізації в Угорщині включає все рішення, яке використовується в магазині для створення та видачі чеків. Органи влади встановили стандарт вимог, який абсолютно мінімізує можливості для різних видів податкового шахрайства, які можуть статися в середовищі касових апаратів. Практично система передбачає наступне:

  1. Сертифікація всього фіскального рішення, яке включає програмне забезпечення POS і фіскальний принтер з дисплеєм клієнта в цілому,
  2. Випробування та процедура сертифікації вимагають взаємодії з фіскальними структурами країни,
  3. Уповноваженим органам має бути надано повну документацію для цілей сертифікації, між якою документацію, що описує всі функції, методи використання та макети фіскальних і нефіскальних документів, необхідно надати угорською мовою,
  4. Сувора обробка інтеграції програмного забезпечення POS із принтером щодо, наприклад, обробки помилок і обов'язкових функцій,
  5. Дані про транзакції передаються органам влади в режимі реального часу, автоматично, за допомогою модуля зв'язку, який приєднаний до принтера, через мережу GSM.

Під час самого запису продажів необхідно виконати кілька процедур, наприклад:

  1. перед початком кожного документа необхідно перевірити наявність сполучення між POS-додатком і фіскальним принтером,
  2. перед початком кожної транзакції та під час сканування кожного елемента повинна бути можливість прочитати статус комунікаційного модуля, який називається AEE, за допомогою програми POS,
  3. принтер повинен записувати кожну подію ввімкнення та вимкнення POS,
  4. вбудованою функцією в програму POS повинна бути функція для запиту та представлення використаної версії програми POS на дисплеї оператора в будь-який час.

Важливо зауважити, що зобов'язання підтримувати 4 режими щодо валют, які пов'язані з процесом переходу поступового переходу від обов'язкового та необов'язкового прийняття внутрішньої валюти під назвою форинт до євро. Крім того, ще одним прикладом суворої вимоги є той факт, що обробка депозитів для пляшок повинна бути реалізована заздалегідь визначеним способом, незалежно від характеру роздрібного продавця.

Франція[ред. | ред. код]

Фіскальне законодавство у Франції запроваджено для запобігання будь-якого виду шахрайства, наприклад зміни даних і програмного забезпечення. Вимоги до фіскалізації зосереджені навколо процесу сертифікації, підписання та визначення послідовності даних транзакцій, збереження підсумків транзакцій, фіскальних звітів та спеціального зберігання та резервного копіювання даних транзакцій. Є 2 моделі сертифікації:

  1. Сертифікація двома органами, уповноваженими на сертифікацію податковим органом: Infocert[5] та LNE[6]
  2. самосертифікація

Хоча самосертифікація є дешевшою та не залежить від зовнішніх факторів, сертифікація акредитованими агентствами забезпечує вищий рівень впевненості у виконанні вимог законодавства з детальними інструкціями та підтримкою для роздрібних торговців і провайдерів POS.

Крім того, усі операції, такі як квитанції, рахунки-фактури, замовлення, щоденні, місячні та річні звіти, а також журнал технічних подій (JET) повинні бути підписані електронним підписом. Це означає, що внести деякі зміни в транзакції дійсно важко. Щоб змінити одну транзакцію, вам доведеться змінити попередню, одну перед нею і так далі. Усі транзакції впорядковані та об'єднані в ланцюжок для кожного типу транзакції, що створює 6 окремих ланцюжків транзакцій. Як наслідок, конкретні системні функції та операції — такі операції, як вхід, вихід із системи, скидання, помилки, які мають бути записані в технічний журнал подій — JET, якщо вони реалізовані.

Транзакції зберігаються, підписуються, зв'язуються та реєструються в журналі технічних подій у режимі реального часу. Також є періодичні звіти — щоденні, місячні та річні з загальними підсумками. Наприклад, загальний безстроковий загальний підсумок ніколи не скидається, і він починає збільшувати вартість транзакцій з моменту використання POS вперше. Він зберігає вартість транзакцій у двох кроках: абсолютну та загальну вартість.

Дані транзакцій, збережені в системі, необхідно архівувати на зовнішній пам'яті принаймні раз на рік.[7]

Хорватія[ред. | ред. код]

Система фіскалізації вимагає, щоб усі транзакції, оплачені готівкою або подібними до готівки платіжними засобами, надсилалися до податкового органу через Інтернет для авторизації. Між платником податків і податковим органом існує двосторонній зв'язок у режимі реального часу.

Фіскальний закон у Республіці Хорватія, як концепція контролю бізнесу та його обороту, став реальністю 1 січня 2013 року. Попри те, що Італія була першою країною, яка запровадила закон про використання спеціальних фіскальних пристроїв фіскальних пристроїв (що відбулося в 1983 році), Хорватія є однією з перших країн у світі з типом фіскалізації, який вимагає надсилання фіскальних транзакцій до фіскального органу, тобто податкового органу, через Інтернет для авторизації. Впровадження нового типу фіскалізації в Хорватії відбулося в дуже короткий термін. Технічне завдання було підготовлено в жовтні 2012 року, а новий закон набув чинності лише через три місяці. Виробники програмного забезпечення не дуже оптимістично дивилися на цю нову концепцію фіскалізації, особливо через короткий період часу для впровадження. Попри це, новий податковий закон був офіційно введений в дію 1 січня 2013 року.

Відповідно до цього закону:

  1. Кожну квитанцію необхідно роздрукувати;
  2. Кожну квитанцію необхідно надіслати до податкової служби;
  3. Зв'язок здійснюється через Інтернет;
  4. Сервер податкового органу повертає такі дані, як суми, податки на прибуток, унікальний номер касира (OIB) і платіжну інформацію.

Чехія[ред. | ред. код]

Раніше система фіскалізації в Чехії вимагала, щоб усі транзакції, оплачені готівкою або платіжними засобами, подібними до готівки, надсилалися до податкової служби через Інтернет для авторизації. Ця система була введена в грудні 2016 року, але була призупинена в 2020 році через пандемію. Протягом цього періоду призупинення уряд Чехії дійшов висновку, що ця система більше не відповідає своїм цілям, і тому вирішив скасувати її в 2023 році. Таким чином, з 1 січня 2023 року платники податків більше не зобов'язані надсилати дані про продажі до податкового органу для авторизації. Крім того, портал EET повністю скасовується.

Чорногорія[ред. | ред. код]

Програмна система фіскалізації була запроваджена в Чорногорії в 2019 році із Законом про фіскалізацію в обігу товарів і послуг. Після тривалого пільгового періоду з 1 червня 2021 року в повному обсязі запрацював проєкт електронної системи фіскалізації в режимі реального часу, згідно з яким усі суб'єкти фіскалізації зобов'язані видавати квитанції через електронний касовий апарат (ЕКУ), які:

  • Встановили програмне забезпечення, яке підтримує створення та обмін повідомленнями, які містять фіскальні дані з виданих квитанцій з податковими органами, що здійснюється через фіскальний сервер.
  • Дозволяє спілкуватися з податковими органами в режимі реального часу

Чорногорська система фіскалізації вимагає обов'язкової реєстрації різних суб'єктів і компонентів, пов'язаних з фіскалізацією.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Impact of fiscalization in the world. YouTube.
  2. ↑ Benefits of different fiscalization systems. YouTube.
  3. ↑ Impact of fiscalization in the world (англ.)
  4. ↑ We are specialists for fiscal laws and all related technical solutions. www.fiscal-requirements.com (англ.).
  5. ↑ INFOCERT, spécialiste dans la certification de logiciels !. INFOCERT (fr-FR) .
  6. ↑ Certification of cash register systems | LNE, Laboratoire national de métrologie et d'essais. www.lne.fr (англ.).
  7. ↑ France: Reference Document LNE.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фіскалізація&oldid=41921234