Хепі-енд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хе́пі-е́нд[1][2][3][4], також хе́піенд[1], гепі-енд[5][6], гепі енд[7], гепіенд[8] (англ. happy end) — щасливе закінчення п'єси, роману, фільму тощо, яке полягає в тому, що всі сюжетні лінії добре завершуються для позитивних персонажів, а для негативних — погано[9]. Хепі-енд у казках може виражатись фразою: «І довго та щасливо жили собі вони…»

Мелодрама та трагедія[ред. | ред. код]

Наявність хепі-енду — основна риса, яка відрізняє мелодраму від трагедії. Було багато спроб так переінакшити відомі трагедії, наприклад, Король Лір, Ромео і Джульєтта, Отелло, щоб головні персонажі, замість того щоб померти, зрештою помирились та одружились. Проте ці спроби не знайшли прихильників.

Сучасність[ред. | ред. код]

Сучасний хепі-енд вважається специфічною особливістю американських сюжетів, наприклад, голлівудських фільмів, де був одним з основних правил у З050-х роках XX сторіччя. Захоплення щасливими кінцями у Голлівуді мало масовий характер, зокрема у 1955 році була опублікована низка відповідних адміністративно-кон'юнктурних матеріалів. Згідно них хепі-енди не випадковість, не примха того чи іншого продюсера, а продумана політика Голлівуду. Головний її принцип дуже простий: глядач повинен залишати кінотеатр розімлілим і заспокоєним. Для цього підходять будь-які засоби. Вульгарна мелодраматичність, використання примітивних формул як основного змісту характерні для численних голлівудських картин. Іноді втілення подібної концепції суперечить оригінальним творам, на які посилаються стрічки. Одним з перших своє обурення подібною практикою, щодо екранізації «Тесс із роду д'Ербервіллів»[en], висловлював Томас Гарді[4]. Саме тому цей англомовний вислів відомий у багатьох інших мовах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Словники України on-line
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. — ISBN 966-569-013-2
  3. Глушко В. П. Словник іншомовних соціокультурних термінів з курсу «Культурологія», 2004.
  4. а б Миславський, 2006, с. 42
  5. Катерина Городенська (2014). «Мовна мозаїка». Журнал «Українська мова». Інститут української мови НАН України. с. 116, pdf page 6. ISSN 1682-3540. Процитовано 28 лютого 2018. 
  6. Галина Шаповалова. Джерела сучасної неологічної лексики іншомовного походження та доцільність її використання // Вісник Львівського університету. Серія „Журналістика”. — Львів, 2003. — № 23. — С. 120-124.
  7. Варваризми // Макович Х. Я., Вербицька Л. О., Капітан Н. О. Словник термінів і понять з риторики. — Львів, 2016. — 140 с.
  8. ГЕПІЕНД // Богдан Романенчук Азбуковник: енциклопедія української літератури. — Філядельфія, 1973. — Т. 2. — С. 348
  9. Що таке ХЕППІ ЕНД Словопедія. Словники. Словник англіцизмів

Джерела[ред. | ред. код]

Володимир Миславський. Кінословник. Терміни. Визначення. Жарґонізми — Харків, видавництво ХЧМГУ, 2006. — 328 с. ISBN 966-8246-59-4