Ромео і Джульєтта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ромео і Джульєтта
Romeo and juliet title page.jpg
Видання трагедії 1599 року
Оригінал Romeo and Juliet
Жанр трагедія
Автор Вільям Шекспір
Мова англійська
Написаний 1591-1595
Wikisource-logo.svg Текст у Вікіджерелах

Ромео і Джульєтта (англ. Romeo and Juliet) — трагедія Вільяма Шекспіра, в якій розповідається про трагічне кохання двох молодих веронців із ворожих родин.

П'єса написана десь приблизно в 1595 або раніше. За життя Шекспіра вона видавалася 4 рази: у 1597, 1599, 1609, дата ще одного видання не встановлена. У 1623 вона була надрукована in folio.

Сцена на балконі. Ілюстрація 1870 року Форда Медокса Брауна

Безпосереднім джерелом трагедії була поема Артура Брука «Ромео і Джульєтта», однак ще до Брука ця старовинна італійська легенда переповідалася багато разів. Її обробка зустрічається в «Новеліо» Мазуччо від 1476. Луїджі да Порто в «Історії двох законах», опублікованій у 1524, переніс дію з Сієни до Верони і дав героям імена Ромео і Джульєтта. В «Божественній комедії» Данте зустрічаються імена ворожих сімей Монтеккі та Капулетті. У 1553 сюжет використав Бальдері у «Нещасливому коханні». Вивів його також Маттео Банделло у «Новелах» у 1554, Луїджі Гротто в «Адріані» в 1578. П'єр Буато переклав новелу Банделло французькою мовою. Цей переклад був використаний Пойнтером, англійський переклад якого увійшов до збірки «Палац насолоди» (1565–1567). Саме звідти його почерпнув Артур Брук, у якого запозичив матеріал Шекспір.

Ромео і Джульєтта належить до трагедійного періоду творчості барда. Ця трагедія несхожа на пізніші трагедії Шекспіра. В ній багато комедійного, ліричного, фарсового. Трагічна доля героїв не є результатом провини, очищенням стражданням.

Трагедія Ромео і Джульєтти викликала великий інтерес у представників найрізноманітніших мистецтв. На цю тему створено цілу низку музичних поем, серед авторів яких Гуно, Берліоз, Свендсен, Чайковський, Прокоф'єв. На канві п'єси побудований мюзикл Бернстайна «Вест-Сайдська історія».

Перша екранізація датується 1911 роком. Фільми за мотивами п'єси знімали Кастеланні (1954) та Дзефіреллі (1968).

В Україні Ромео і Джульєтту ставили в 1938 Дніпропетровський ТЮГ ім. Пушкіна, Харківський ТЮГ ім. Горького, Миколаївський театр ім. XXX-річчя ВЛКСМ (1951).

Персонажі[ред.ред. код]

Правлячий дім Верони
  • Ескалус — герцог Верони.
  • Паріс — молодий вельможа, родич герцога.
  • Меркуціо — родич герцога і друг Ромео.
Дім Капулетті
  • Капулетті — голова дому Капулетті.
  • Синьйора Капулетті — дружина Капулетті.
  • Джульєтта — донька Капулетті.
  • Тібальт — двоюрідний брат Джульєтти, небіж синьйори Капулетті.
  • Годувальниця Джульєтти.
  • П'єтро, Самсоне, Грегоріо — слуги Капулетті.
Дім Монтеккі
  • Монтеккі — голова дому Монтеккі.
  • Синьйора Монтеккі — дружина Монтеккі.
  • Ромео — син Монтеккі.
  • Бенволіо — небіж Монтеккі й друг Ромео.
  • Абрам, Балтазар — слуги Монтеккі.
Інші персонажі
  • Брат Лоренцо — чернець-францисканець.
  • Брат Джованні — чернець того ж ордену.
  • Аптекар
  • Хор який читає пролог до перших двох дій.

Українські переклади[ред.ред. код]

Перший переклад трагедії «Ромео і Джульєтта» українською мовою зробив Пантелеймон Куліш (видано у Львові у 1901 році, з передмовою Івана Франка)[1]. У 1928 році вийшла книга «Ромео і Джульєтта» з позначкою: «Переклад П. Куліша в переробці М. Вороного». Микола Вороний спробував підновити, осучаснити Кулішів переклад, зробити його придатнішим для читання та можливої вистави. У 1932 році п'єсу переклав Василь Мисик, у 1937 р. — Абрам Гозенпуд, у 1952 р. — Ірина Стешенко.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]