Хоге Кемпен (національний парк)
 | |
| 51°00′ пн. ш. 5°40′ сх. д. / 51.000° пн. ш. 5.667° сх. д.Координати: 51°00′ пн. ш. 5°40′ сх. д. / 51.000° пн. ш. 5.667° сх. д. | |
| Країна |
 Бельгія |
|---|---|
| Розташування | Лімбург |
| Найближче місто | Генк |
| Площа | 67 km2 (to be expanded to 110 km2) |
| Засновано | 2006 |
| Число відвідувачів | 700,000 на рік (2010) |
| Статус: | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Вебсторінка | nationaalparkhogekempen.be |
  Хоге Кемпен (національний парк) (Бельгія) | |
 | |
 Хоге Кемпен у Вікісховищі | |
Національний парк Хоге Кемпен (Nationaal Park Hoge Kempen) — перший національний парк у Фландрії, Бельгія. Він розташований у Кемпені на сході провінції Лімбург, між Генком і долиною річки Маас. Він включає підвищений ґрунт, який визначає вододіл між цією річкою та низиною басейну річки Демер, яка охоплює більшу частину бельгійського Лімбургу.
Історія[ред. | ред. код]
Він був відкритий у неділю, 29 березня 2006 року.[1] Охоплюючи 67 квадратних кілометрів, він є частиною мережі Natura 2000.[2] Територія в основному займає верес і сосновий ліс. Уперше його було засновано в 1990 році в рамках Regionalaal Landschap Kempen en Maasland як частину прогресивної політики розвитку природних заповідників у Фландрії.
У травні 2011 року його було внесено до Попереднього списку ЮНЕСКО для розгляду як об'єкту Світової спадщини. 23 березня 2012 року дев'ять муніципальних рад, провінція Лімбург і фламандський уряд підписали лист про наміри підтримати заявку національного парку Хоге Кемпен на визнання Світової спадщини ЮНЕСКО.
Національний парк планує розширити свою територію до понад 100 квадратних кілометрів.
У 1990-х роках парк був місцем зародження нині широко поширеної велосипедної мережі з номерними вузлами.[3][4] Дизайнер Х'юго Боллен хотів щось коротке; він вважав важливим, щоб вивіски не містили надто багато інформації.[5] За оцінками RLKM, ця мережа щорічно приносить Кемпену на острові Маасленд 16,5 мільйонів євро доходу.[6]
Географія[ред. | ред. код]
Парк розташований у провінції Лімбург, охоплюючи території муніципалітетів Ас, Дільсен-Стоккем, Генк, Ланакен, Маасмехелен і Зутендал. Окрім великих лісів, він включає існуючі охоронювані природні території, такі як Мехельсе Хайде, Долина Зіпебек (de Vallei van de Ziepbeek), Болото під горою (het Ven onder de Berg) і Нірхарер Хайде.
Хоге-Кемпен (або плато Кемпенс) — це велика територія осипів, утворена з гірських порід, які були відкладені в Арденнах Маасом під час останнього льодовикового періоду на південному сході Лімбургу та вкриті піском, нанесеним морськими вітрами. З часом відносно глибока долина була розмита Гренсмасом. Схил плато на захід від долини Маас крутий і здіймається на 45 метрів, утворюючи своєрідну сходинку. Вона проходить 20 кілометрів від Опоетерена в Маасейку біля Ланакена на півночі до Гелліка на півдні. Більше половини цієї сходинки розташовано в межах парку, а висота землі над нею сягає 102 метрів.
Територію перетинають кілька великих автомагістралей, які викликають труднощі щодо того, як зберегти екологічне різноманіття в розрізненому парку. Будівництво ековелоканалу Kikbeek відбулося над E314 поблизу Маасмехелена, а також поблизу Зутендала. Toeristiche Weg, побудований 60 років тому на Mechelse Heide, був закритий для дорожнього руху в рамках планування парку. Ця асфальтована дорога стане частиною велосипедної мережі Лімбургу. На захід від екоканалу Kikbeek буде екодолина та ще один екоканал над E314.[7]
Іншим елементом, який сприяв відновленню парку, було відновлення джерела Кікбек в Опгрімбі. Це призвело до того, що верхня течія струмка була перепроектована з регульованим потоком, що допомогло відновити природний рівень води в цьому районі. Через роки розкопок білого піску, про що свідчать численні кратери, рівень води впав. У межах парку все ще є деякі анклави, де є резиденції, піщано-гравійні кар'єри та промислові зони. Наразі уряд Фландрії володіє 85 % землі в парку.
Екологія[ред. | ред. код]
Середовищем проживання є переважно хвойні дерева та верес. Є деякі листяні дерева, дюни, болота, струмки, сухі долини, ставки, гравійні кар'єри та колишні шахтні відвали. Типова флора і фауна: ялівець; дрок; дзвіночок вересовий; мірика звичайна; клубовий мох; асфодель; бабка; синявець Аргус; махаон; метелик Гранвільський рябчик; жаба гостроморда; ропуха очеретяна; мідянка звичайна; ящірка звичайна; мінога струмкова; чорний дятел; руда лисиця; соснова куниця; нічниця і косуля.
Туризм[ред. | ред. код]
Парк відкритий для широкої публіки, і кожен муніципалітет має власні ворота в парк. Це:
- Коннектерра: Ворота на кордоні між муніципалітетами Маасмехелен і Дільсен-Стоккем діють як головні ворота національного парку.
- Kattevennen: Це ворота в Генку, тематика яких присвячена космосу. Тут розташований Космодром і зона відпочинку.
- Мечелсе Гайде: ворота в Маасмехелені ведуть до природного заповідника Мечелсе Гайде, величезної пустошної землі пурпурового кольору.
- Пітерсгайм: ворота в Ланакені розташовані в замку Пітерсгайм, який є руїнами романського замку в Пітерсембос.
- The Lieteberg: Шлюз у Zutendaal має тему світу комах. Центр для відвідувачів розташований у старій гравійній ямі, яка колись була місцем спаровування бджіл.
- Станція As: Ворота в As мають тему промислового минулого регіону. Оглядова вежа колишньої станції As нагадує типову вежу для буріння вугілля столітньої давності.
Є 200 км мережі пішохідних маршрутів у межах національного парку. Було розроблено близько 40 петлеподібних стежок завдовжки від 3 до 14 км. Початок цих пішохідних стежок розташований біля одних із 6 в'їзних воріт. Велосипедні доріжки в національному парку є частиною велосипедної мережі з номерними вузлами, частиною регіону Кемпен і Маасланд. Крім того, в межах національного парку є 140 км мережі здебільшого ґрунтових доріжок і стежок, що з'єднує наїзника і серце Лімбурзького Кемпена. Вони організовані через систему вузлів, подібну до мережі циклічних вузлів.
Підтримка з боку Європейського Союзу означала, що є кілька рейнджерів, які готові допомогти всім відвідувачам.
Нагороди[ред. | ред. код]
У квітні 2008 року керівник проекту Ігнас Шопс отримав екологічну премію Goldman («Зелена Нобелівська премія») у Сан-Франциско.[8] Шопс та його проектна група RLKM отримали цю престижну нагороду за оригінальний спосіб, яким вдалося захистити велику територію цінної природи у відносно густонаселеній місцевості. Він визнав концепцію інтеграції природи, сільського господарства, економіки та туризму. 7 травня 2008 року його вшанували в Європейському парламенті, також як приклад проекту, де державна влада та приватні ініціативи успішно співпрацювали.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Connecterra, ворота до Хоге Кемпен -
Центр парку Літеберг -
Покинути шахти (2018) -
Озера та ліси (2013) -
-
Дерева, що поширюється на верес -
Статуя -
Екодукт Кікбек
.JPG)
.JPG)
_Hesselsberg_5-04-2019_13-27-59.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
- Кемпен, також відомий як Де Кемпен, регіон у Бельгії та Нідерландах, який також називають Кемпенланд або Кампіне.
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ First National Park opened – Milestone for Belgium's Countdown 2010. countdown2010. 23 березня 2006. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 18 вересня 2008.
- ↑ The National Park Hoge Kempen (PDF). Eurosite. Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2007. Процитовано 18 вересня 2008.
- ↑ Reymen, Nele (11 November 2017). Hugo Bollen: Fietsroutenetwerk. Wanderful.design (nl-NL) . Процитовано 19 April 2021.
- ↑ Wagenbuur, Mark (24 September 2019). The Numbered Junction Network for recreational cycling. Bicycle Dutch (англ.). Процитовано 19 April 2021.
- ↑ WITMAN, DOOR BOB (12 November 2013). Wegwijsprijs. de Volkskrant (nl-NL) .
- ↑ Fietsroute-netwerk – Regionaal Landschap Kempen en Maasland. www.rlkm.be. Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 10 грудня 2023.
- ↑ Maasmechelen krijgt ecovallei onder E314 (Maasmechelen gets ecological valley below E314), 15 February 2012, Het Belang van Limburg
- ↑ The Goldmanprize for this project The 2008 Goldman Prize Winner