Erica cinerea

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Erica cinerea
Erica cinera0.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Вересові (Ericaceae)
Підродина: Ericoideae
Триба: Ericeae
Рід: Зірочник (Erica)
Вид: E. cinerea
Біноміальна назва
Erica cinerea
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Erica cinerea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Erica cinerea
EOL logo.svg EOL: 583617
IPNI: 328424-1
ITIS logo.svg ITIS: 23648
IUCN logo.svg МСОП: 203006
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 270432

Erica cinerea — вид низькорослих кущів родини Вересові (Ericaceae). Зростає на заході й півночі Європи та в Алжирі. Етимологія: лат. cinereus — «попелястий»[1].

Опис[ред. | ред. код]

Виростає як вільно розгалужений вічнозелений чагарник, який досягає висоти від 20 до 60 сантиметрів. Гілочки нинішнього сезону зелені, з коротким, жорстким волоссям, старі гілочки коричневі, більш голі. Листки у колотівках по три, черешок 0.1–0.3 мм; листки лінійно-ланцетні, від плоских до стиснуто-трикутних у поперечному перерізі, 2.5–5 × 0.3–0.6, іноді до 7 міліметрів завдовжки, поверхні голі. Густе суцвіття містить безліч квітів. Відносно невеликі квіти мають дзвоноподібну форму. Чашолистки 4-частинні й мають довжину від 2 до 3 міліметрів. Віночок світло-фіолетовий, рідше білий. Квіти 4–7 мм завдовжки. Є вісім тичинок. Капсули 1–2 мм, голі. Насіння оберненояйцеподібне, 0,7 × 0.4 мм, тонко сітчасте. 2n = 24.

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Африка: Алжир; Європа: Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Ірландія, Норвегія, Велика Британія, Італія, Франція, Португалія, Іспанія. Натуралізована: Массачусетс. Зростає на сухих гірських землях або у відкритих лісах на піщаних ґрунтах.

Використання[ред. | ред. код]

Вирощується як декоративна рослина в помірних районах; часто розглядається як наземне покриття серед насаджень карликових хвойних порід. Суцвіття використовуються проти порушень нирок і сечовивідних шляхів. Рослина також використовується для виробництва вересового меду.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Процитовано 2017-09-15.