Хосе Клаудіо Антолінес
| Хосе Клаудіо Антолінес | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
не пізніше 7 листопада 1635 Мадрид, Іспанія[1] | |||
| Смерть | 30 травня 1675[2][1][…] (39 років) | |||
| Мадрид, Іспанія[1] | ||||
| Країна | Іспанія | |||
| Жанр | сакральне мистецтво | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | бароко | |||
| Роки творчості | 1652[4] — 1675[4]–1675[4] | |||
| Вчитель | Francisco Rizid | |||
| Відомі учні | Francisco Rizid | |||
| Роботи в колекції | Музей Прадо, Національна галерея Ірландії, Національний музей мистецтва Каталонії, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Картинна галерея Далвічd, Баварські державні колекції картинd, Музей образотворчих мистецтв, Museum of Fine Arts of Córdobad, Museo de la Trinidadd, Музей Фабра, Ашмолеан музей, Музей Боуз і Національний музей | |||
|
| ||||
 Хосе Клаудіо Антолінес у Вікісховищі | ||||
Хосе Клаудіо Антолінес (ісп. José Antolínez; 1635, Мадрид — 30 травня 1675, Мадрид) — іспанський художник другої половини XVII століття.
Біографія[ред. | ред. код]
Майбутній художник народився у Мадриді. Батьки: мати — Анна де Сарабія, батько — Хуан Антолін, що був мебляром-столяром.
Хрестини новонародженого відбулися 7 листопада 1635 року в Мадриді в церкві св. дітей християн Хусто і Пастора.
Скромний художник Хуліан Гонсалес де Бенавідес був його вчителем, у майстерні котрого він здобував художні навички. Життєпис Антолінеса створив історіограф Антоніо Паломіно. Відповідно до його записів, молодий художник перейшов до майстерні Франсіско Рісі (1608—1685), італійця за походженням, батько котрого походив з міста Болонья і оселився у Мадриді. Франсіско Рісі мав велику майстерню і пізніше зробив непогану художню кар'єру релігійного художника, бо був запрошений працювати у монастирі Ескоріал, де і помер.
Антолінес і сам працював релігійним художником нового покоління, що знав про знахідки таких венеціанських художників, як Тиціан та Паоло Веронезе. Тому персонажі і композиції Антолінеса — своєрідні інтерпретації творів венеціанських художників на іспанському ґрунті, практично академізм не римського, а венеціанського зразка. Більш самостійним і реалістичним він був у портретному жанрі й у власних творах побутового жанру.
У віці сорока років він помер у Мадриді.
Вибрані твори, неповний перелік[ред. | ред. код]
- «Св. Себастьян»
- «Портрет дівчинки», Національний музей Прадо, Мадрид
- «Благовіщення»
- «Каяття Марії Магдалини»
- «Св. Роза Лимська»
- «Самогубство цариці Клеопатри»
- «Дитяча вакханалія»
- «Страта апостола Петра униз головою», 1660 р. Художня галерея, Далвіч, Південний Лондон
- «Самогубство Лукреції», 1663 р.
- «Поклоніння пастухів немовляті Христу», Національний музей, Познань, Польща
- «Бідний мандрівний художник», бл. 1670 р., Стара Пінакотека, Мюнхен.
- «Вознесіння на небо Марії Магдалини», бл. 1672 р., Національний музей Прадо, Мадрид
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
Хосе Клаудіо Антолінес. «Страта апостола Петра униз головою», 1660 р. Художня галерея, Далвіч, Південний Лондон. -
Хосе Клаудіо Антолінес. «Поклоніння пастухів немовляті Христу», Національний музей, Познань, Польща. -
Хосе Клаудіо Антолінес. «Самогубство Лукреції», 1663 р.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129774049 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ José Antolínez // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2018. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00005708
- ↑ а б в RKDartists
Джерела[ред. | ред. код]
- Angulo Iñíguez, Diego, José Antolínez. Madrid: Instituto Diego Velázquez del Consejo Superior de Investigaciones Científicas, 1957
- Buendía, José Rogelio, José Antolínez, pintor de mitologías (José Antolínez: Painter of Myths), Boletín del Museo e Instituto Camón Aznar, no. 1 (1980)
- Gutiérrez Pastor, Ismael, Novedades de pintura madrileña del siglo XVII: obras de José Antolínez y de Francisco Solís, Anuario del Departamento de Historia y Teoría del Arte (UAM), vol. XII (2000)
Посилання[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хосе Клаудіо Антолінес
|
