Хохленков Богдан Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Хохленков
Хохленков Богдан Олександрович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 8 квітня 1992(1992-04-08)
м.Маріуполь, Донецька область, Україна
Смерть 28 березня 2022(2022-03-28) (29 років)
м.Дніпро, Україна
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Приазовський державний технічний університет
Псевдо «Пентагон»
Військова служба
Роки служби 2015—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС МВС України
Рід військ Національна гвардія
Формування Полк «Азов»
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «За доблесну службу»
Нагрудний знак «За доблесну службу»

Богдан Олександрович Хохленков (8 квітня 1992, м. Маріуполь, Україна — 28 березня 2022, м. Дніпро, Україна) — старший сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 квітня 1992 року в Маріуполі. Закінчив Приазовський державний технічний університет. Займався спортом, кандидат у майстри спорту з водного поло.

Під час навчання долучився до руху вболівальників футбольного клубу «Маріуполь», згодом став учасником закритого фанатського колективу «Проєкт 32».

Боронити українську землю від російських загарбників Богдан почав у 2015 році у батальйоні «Азов». Спочатку служив у артилерійському дивізіоні, згодом перейшов до мінометної батареї 2-го батальйону оперативного призначення Окремого загону спеціального призначення «Азов» (2-го БОП ОЗСП «Азов»).

24 лютого 2022 року зустрів у рідному місті, беручи участь в обороні Маріуполя.

22 березня під час бою дістав кульове поранення. Три дні перебував на території металургійного комбінату Азовсталь. Відтак з іншими важкопораненими евакуйований у шпиталь м. Дніпро, де помер від поранення, якого зазнав, 28 березня 2022 року.

У Богдана Хохленкова залишилися дружина та донька, якій на момент втрати батька не було ще й року.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

2016 — Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».[1]

2019 — Нагрудний знак «За доблесну службу» (Наказ № 42 від 08.02.2019 р.).

2019 — Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу «За взірцевість у військовій службі» III ступеня (Наказ № 54 від 12.02.2019 р.).

2019 — Відзнака Командувача об'єднаних сил «Козацький хрест» III ступеня (Наказ № 880 від 19.09.2019 р.).

2022 — Орден «За мужність» IІI ступеня.[2]

2022 — Орден «За мужність» II ступеня (посмертно) — «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».[3]

  • Нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]