Храм Мінакші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розмальовані скульптури, що прикрашають храм

Храм Мінакші (там. மீனாட்சி அம்மன் கோவில்) — індуїстський храм у місті Мадурай на території індійського штату Тамілнад.

Назва[ред.ред. код]

Названий на честь тригрудої богині Мінакші, однією з дружин бога Шиви.

Історія[ред.ред. код]

Знайдено безліч історичних свідчень, що храм датується раніше нової ери. 1310 року храм був майже повністю зруйнований мусульманськими завойовниками, які не відрізнялися терпимістю (толерантністю) до інших релігійних вірувань. Храм був повністю відновлений в первісному вигляді в кінці XIV століття, коли індуські царі знову прийшли до влади в Мадураї.

Архітектура[ред.ред. код]

Храм Мінакші знаходиться в самому центрі міста, і тут проходять численні свята і ритуали для жителів міста. Споруда має 258 метрів в ширину і 223 метра в довжину. Висота — 51,9 метрів. Він увінчаний чотирнадцятьма гопурами — вежами заввишки до 50 метрів. П'ять веж розташовані всередині храму, інші зовні. Всі вони повністю вкриті безліччю відносно невеликих розмальованих скульптур. Це багаторукі Шиви, багатоликі богині, жреці і музиканти, міфічні тварини, чоловіки і жінки. Багато тисяч фігур, де жодна не схожа на іншу.

Перед входом у храм розташований «Ставок золотої лілеї», призначений для обряду обмивання. Храм відкритий цілодобово. Досить часто навколо храму проходять процесії паломників у супроводі музикантів.

Архітектурна композиція виконана у стилі, типовому для храмів півдня країни. Храм створено на осі схід — захід. Усередині храму розташовується святилище бога Шиви-Сундарешвар і його скульптурне зображення. В урочисті релігійні свята, статую бога садять в золочений візок, запрягають слона й роблять ходу навколо храму. В наш час[Коли?] скульптури підфарбовуються та реставруються кожні 12 років[1]. Остання реконструкція храму була завершена в березні 2009 року.

Цікаві факти[ред.ред. код]

З захопленням про це архітектурне творіння відгукувався мандрівник з Італії Марко Поло.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • С. М. Дмитрієв «100 великих чудес світу» // Віче 2010 ISBN 978-5-9533-2421-2