Християн Август Фрідріх Петерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Християн Август Фрідріх Петерс
нім. Christian August Friedrich Peters
Peters Christian August Friedrich.jpg
Народився 7 вересня 1806(1806-09-07)[1]
Гамбург[2]
Помер 8 травня 1880(1880-05-08)[1] (73 роки)
Кіль, Німеччина[2]
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Empire.svg Німеччина
Діяльність астроном, викладач університету
Заклад Кільський університет
Член Шведська королівська академія наук, Баварська академія наук, Російська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Данська королівська академія наук і Прусська академія наук
Діти Karl Friedrich Wilhelm Peters[d][3]
Нагороди
Золота медаль Королівського астрономічного товариства орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

Християн Август Фрідріх Петерс (нім. Christian August Friedrich Peters, у Росії відомий як Християн Іванович Петерс; 7 вересня 1806(18060907), Гамбург — 8 травня 1880, Кіль) — німецький астроном і геодезист.

Життєпис[ред. | ред. код]

Родився у Гамбурзі. Самостійно опанував математичними і астрономічними знаннями. У 1826—1832 роках — спостерігач і обчислювач Гамбурзької обсерваторії, в 1832—1834 роках працював в Кенігсберзької обсерваторії під керівництвом Ф. В. Бесселя, в 1834—1839 рокаї — спостерігач Гамбурзької обсерваторії. У 1839 був запрошений до Пулковської обсерваторії. У 1842 обраний ад'юнктом, в 1847 — академіком Петербурзької АН. 1845 року обраний членом Імператорського російського географічного товариства. У зв'язку з переїздом у 1849 році до Кенігсбергу, де зайняв кафедру астрономії, вибув з числа штатних академіків, і став членом-кореспондентом Петербурзької АН. З 1854 року — директор обсерваторії в Альтоні (в 1872 році була переведена в Кіль), з 1874 року — професор Кільському університету.

Наукові роботи відносяться до астрометрії. Першою капітальної роботою Петерса було визначення в 1842 році постійної нутації. Отримане ним значення 9,22 «виявилося значно точнішим, ніж колишнє визначення Бесселя і майже не відрізняється від прийнятого в наш час[коли?] (9,21»). Поклав початок Пулковським дослідженням змінності широт. У 1848 році опублікував результати визначення паралаксів восьми зірок. Під час роботи в Кенігсберзі отримав ряд цінних спостережень на геліометрі Бесселя, одним з результатів яких було визначення орбіти супутника Сіріуса. Великий внесок вніс в практичну геодезію. У Альтоні завершив обробку геодезичних вимірювань свого попередника Г.X.Шумахера, виміряв різницю довгот між Альтоною і деякими пунктами в Німеччині та Данії. Брав активну участь у міжнародній програмі європейської тріангуляціі. З 1854 року — редактор журналу «Astronomische Nachrichten».

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1852)

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • «Numerus constans nutationis ex ascensionibus rectis stellae polaris in specula Dorpatensi annis 1822 ad 1838 observatis deductus. Adjecta est disquisitio theoretica de formula nutationis»
  • «Untersuchung des Theilungfehlers des Ertelschen Verticalkreises der Pulcowaer Sternwarte»
  • «Resultate aus Beobachtungen des Polarsterns am Ertelschen Verticalkreise der Pulkowaer Sternwarte»
  • «Von den kleinen Ablenkungen der Lothlinie und des Niveau's, welche durch die Anziehungen der Sonne, des Mondes und einiger terrestrischen gegenstande hervorgebracht werden»
  • «Beobachtungen des Neptun auf der Pulkowaer Sternwarte»
  • «Ueber Prof. Madler's Untersuchungen uber eigene Bewegung der Fixsterne»
  • «Ueber Bessels Bestimmung der Parallaxe von 61. Cygni aus Beobachtungen am Heliometer der Konigsberger Sternwarte»
  • «Bestimmung der Bahn des im Monat December 1839 entdeckten Cometen, nach den auf der Pulkowaer Sternfwarte angestellen Beobachtungen (gelesen den 16-n Dec. 1842)» (з О.B.Струве)
  • «Bestimmung der Fehler, welche bei der Auflosung der Pothenotischen Aufgabe mit dem Messtische entstehen»
  • «Formeln der mittleren Monatsund Tagestemperaturen fur verschiedene Tiefen»

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]