Хрущак борошняний
| Хрущак борошняний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Tenebrio molitor Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Хруща́к борошня́ний (Tenebrio molitor) — жук з родини чорнотілок. Імаго має чорне забарвлення, довжина тіла 12—16 мм. Личинки відомі як «борошняні хробаки», жовті і пружні, до 30 мм завдовжки. Личинки хрущака борошняного — шкідники продуктів рослинного походження. Разом з тим широко використовуються як корм для тварин і можуть споживатися людиною.
Будова[ред. | ред. код]
.jpg)
Жук завдовжки 12–16 мм, чорнобурий, з жирним блиском; надкрила з поздовжніми борознами, утвореними рядами неглибоких впадин, вусики короткі, дещо потовщені до верхівки; передньоспинка значно ширша за свою довжину[1].
Яйце 1,7 — 1,8 мм, молочнобіле, овальне, блискуче. Личинка завдовжки 25–30 мм, жовта; передні ноги довші за середні та задні; вершина дев'ятого сегмента черевця має два зближених шипа, загнутих угору, по боках яких містяться по два маленьких шипики. Лялечка завдовжки 16 — 18 мм, жовтувата, із чотирикутними гребенеподібними придатками з боків черевних сегментів і двома рогоподібними виростами на кінці тіла[1].
Розмноження[ред. | ред. код]
Самки відкладають яйця по одному або групами, приклеюючи їх на продукти, тару, стіни. Одна самка за добу може відкласти до 40, а упродовж життя — до 550 яєць. Личинки зимують у природних умовах або в неопалюваних складських приміщеннях. Заляльковуються навесні за дощатими обшивками, у щілинах, швах мішків та інших затишних місцях. Розвиток лялечки триває від 6 до 47 діб залежно від температури. Жуки з'являються пізньої весни або на початку літа. Ведуть прихований спосіб життя й активні вночі. Жуків приваблює світло. У неопалюваних приміщеннях розвивається одне покоління, в опалюваних — неповних два[1].
Личинки за сприятливих умов линяють до 15 разів. Повний розвиток у дорослого жука за сприятливих умов триває близько року, за несприятливих — до двох років. Личинки стійкі до коливань температури: при –5 °С гинуть упродовж 75–80 діб, при –10 °С — через місяць, а за температури понад +50 °С гинуть упродовж години. Під впливом прямих сонячних променів гинуть упродовж 10 хвилин[1].
Чисельність хрущака певною мірою знижує хижий кліщ Caloglyphus mycophagus[1].
Харчування[ред. | ред. код]
Хрущак борошняний віддає перевагу гнилому зерну або розмеленим злакам. Також харчується продуктами рослинного походження: шротом, борошном, висівками, крупами грубого помелу, хлібом, сухарями, відходами млинів; а також м’ясними обрізками, пір’ям і мертвими комахами[2].
Значення для людини[ред. | ред. код]
Жуки і личинки пошкоджують борошно, крупу, висівки, а також зерно, сухарі, макаронні вироби[1]. Личинки хрущака — це найбільші за розміром комахи-шкідники зерна та зернових продуктів[2]. Вірогідно, що жуки первісно населяли Середземноморський регіон, але розселилися по багатьох регіонах світу в результаті людської торгівлі та колонізації. Найдавніші археологічні відомості про борошняних хробаків можна віднести до Туреччини бронзового віку. Їх згадують записи з Британських островів і Північної Європи, але борошняні хробаки відсутні в археологічних знахідках Стародавнього Єгипту[3].
Не виключають, що борошняний хрущак і його личинки є проміжними хазяями гельмінта з класу цестод — карликового ціп'яка (Hymenolepis nana), який спричинює у людей гіменолепідоз[4].
Борошняні хробаки продаються як живий корм для домашніх тварин, наприклад, курей[5], риби[1].
Також борошняні хробаки їстівні для людини[6] та можуть замінювати рибу чи м'ясо в повсякденному раціоні[7]. В 2021 році їхній продаж як їжі дозволено ЄС[8]. 100 г борошняних хробаків має поживну цінність 247 Ккал, містить 19 г білка та 12 г жиру[9]. Висушені та потім розтерті на порошок личинки поживніші, бо в них менший вміст води[10].
У 2015 році виявлено, що борошняні хробаки можуть розкладати полістирол на органічну речовину зі швидкістю приблизно 34–39 мг на день[11] завдяки бактеріям у своєму кишечнику[12].
Борошняних хробаків разом з іншими організмами запустили в 1968 році в космос на радянському безпілотному космічному кораблі Зонд-5, що облетів навколо Місяця[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Борошняний хрущак | AGROScience.COM.UA. agroscience.com.ua. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ а б Government of Canada, Canadian Grain Commission (28 лютого 2019). Yellow mealworm. www.grainscanada.gc.ca. Процитовано 22 серпня 2022.
- ↑ Panagiotakopulu, Eva (2001-11). New Records for Ancient Pests: Archaeoentomology in Egypt. Journal of Archaeological Science (англ.) 28 (11). с. 1235–1246. doi:10.1006/jasc.2001.0697. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
- ↑ Dossey, Aaron T.; Morales-Ramos, Juan A.; Rojas, M. Guadalupe (23 червня 2016). Insects as Sustainable Food Ingredients: Production, Processing and Food Applications (англ.). Academic Press. с. 120. ISBN 978-0-12-802892-6.
- ↑ Yellow mealworm safe for humans to eat, says EU food safety agency. the Guardian (англ.). 13 січня 2021. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Ledsom, Alex. Insect Market To Explode: EU Gives Green Light To Eating Mealworm. Forbes (англ.). Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Commission Implementing Regulation (EU) 2021/882 of 1 June 2021 authorising the placing on the market of dried Tenebrio molitor larva as a novel food under Regulation (EU) 2015/2283 of the European Parliament and of the Council, and amending Commission Implementing Regulation (EU) 2017/2470 (Text with EEA relevance) (англ.) (32021R0882). 2 червня 2021. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Livestock vs. edible insect farming: nutritional value per 100 grams. Statista (англ.). Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Siemianowska, Ewa; Kosewska, Agnieszka; Aljewicz, Marek; Skibniewska, Krystyna A.; Polak-Juszczak, Lucyna; Jarocki, Adrian; Jędras, Marta (2013). Larvae of mealworm (<i>Tenebrio molitor</i> L.) as European novel food. Agricultural Sciences 04 (06). с. 287–291. ISSN 2156-8553. doi:10.4236/as.2013.46041. Процитовано 22 серпня 2022.
- ↑ Plastic-eating worms may offer solution to mounting waste, Stanford researchers discover | ACT — Action on Climate Team (амер.). Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Mealworms Munch Polystyrene Foam. cen.acs.org. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Gazenko, O. G.; Antipov, V. V.; Parfenov, G. P.; Saksonov, P. P. (1969-11). Results of a biological experiment conducted aboard the automatic station "Zond-5". Aerospace Medicine 40 (11). с. 1244–1247. ISSN 0001-9402. PMID 4913566. Процитовано 22 серпня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Борошняний хрущак [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
- Аграрний сектор України [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- [[https://web.archive.org/web/20200611064027/https://www.radiosvoboda.org/a/30439919.html Архівовано 11 червня 2020 у Wayback Machine.] Їжа майбутнього. Чому європейці взялися за жуків та хробаків?]
|
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
