Цар-зілля високе
| Цар-зілля високе | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Жовтецевоцвіті (Ranunculales) |
| Родина: | Жовтецеві (Ranunculaceae) |
| Рід: | Цар-зілля (Delphinium) |
| Вид: | Цар-зілля високе (D. elatum)
|
| Біноміальна назва | |
| Delphinium elatum | |
Цар-зілля високе[1], дельфіній високий[2] (Delphinium elatum) — вид рослин родини жовтецеві (Ranunculaceae), поширений у Європі й Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трава 50–150 см заввишки. Стебло голе або верхня частина рідко волосата, синьо-сіра. Листки чередуються, черешкові. Листові пластинки такі ж ушир як і в довжину, з лапчастим жилкуванням від безволосих до рідко волосатих; основа серцеподібна, 3–5-лопатеві, лопаті широкі, конічні, подвійно лопате-зубчаті[3].
Суцвіття — розгалужена або нерозгалужена, досить нещільна китиця. Квіти зигомоморфні (мають лише одну площину симетрії), звичайно блакитні (є кілька різнобарвних різновидів у вирощуванні), 15–30 мм упоперек. Чашолистків 5, пелюсткоподібні. Пелюстків 4, з них 2 нектароносні, 2 рудиментарні, темно-блакитні. Тичинок 8. Маточок 2. Плоди — 14–20 мм завдовжки листянки, з яких 3 об'єднані[3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у помірній Європі й Азії[4]. Населяє двори, узбіччя доріг, береги та рідколісся біля житлових районів[3].
В Україні це реліктовий рідкісний вид Карпат (Іванофранківська й Закарпатська області): масив Боржава (підніжжя г. Великий Верх, на нижній терасі р. Оси), Мармароські Альпи (г. Берлєбашка), Ґорґани (околиці с. Синевир Міжгірського р-ну Закарпатської обл.), Чивчини (на вершинах гір Фатія Банулуї, Гнєтєса, Прелуки, Чивчинаж, Чивчин, Будичевська). Стан популяцій на Закарпатті невідомий. Популяції у Чивчинах малочисельні. Найбільше потерпає від випасання худоби, а також від суцільних рубок лісу. Слабким є і природне відновлення[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Delphinium elatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Червона книга України. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 24.11.2018.
- ↑ а б в NatureGate. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 24.11.2018. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 24.11.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про жовтецеві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|