Цезароліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цезароліт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Csà[2]
Nickel-Strunz 10 4.FG.10
Інші характеристики
Названо на честь Giuseppe Raimondo Pio Cesàrod[3]
CMNS: Цезароліт у Вікісховищі

Цезароліт (англ. cesarolite; нім. Zesarolit m, Cesarolith m) — мінерал, водний оксид свинцю та манґану.

Названий на честь бельгійського мінералога Г.Цезаро (G.R.P. Cesaro), H.J. Buttgenbach, C.Gillet, 1920.

Опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  • 1. За Є. К. Лазаренком: 3MnO2PbO•H2O.
  • 2. За Г.Штрюбелем та З. Х. Ціммером: PbMn3O7•H2O.
  • 3. За «Горной энциклопедией» PbMn6O12•2H2.
  • 4. За «Fleischer's Glossary» (2004): PbH2Mn3O8.

Склад у % (з родовищів Тунісу): MnO — 42,65; Pb — 36,29; H2O — 3,30; O — 13,26.

Домішки: Al, Fe, Na та ін. метали. Аналог — коронадит (PbMn8O16). Форми виділення: пухкі сіросталеві комірчасті маси, які нагадують кокс, соскоподібні кірочки. Густина 5, 29. Твердість 4,5-5,0. Блиск тьмяний до напівметалічного. Зустрічається в Тунісі (родов. Сіді-Аморбен-Салем).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]