Цейнерит
| Цейнерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Zeu[2] |
| Хімічна формула | Cu(UO₂)₂(AsO₄)₂·12H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.EB.05[3] |
| Dana 8 | 40.2a.14.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія[4] |
| Просторова група | space group P4/nncd |
| Твердість | 2,5 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Густав Цейнерd[5] |
| Типова місцевість | Walpurgis Flacher veind[6] |
 Цейнерит у Вікісховищі | |
Цейнерит (англ. zeunerite; нім. Zeunerit m) — мінерал, водний ураноарсенат міді шаруватої будови з групи уранових слюдок.
Названий за прізвищем німецького вченого Г. А. Цейнера (Zeuner), A.Weisbach, 1872.
Синоніми: ураніт мідно-арсеновий.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Cu[UO2|AsO4]2•(10-16)H2O.
Містить (%): CuO — 7,25; UO3 — 52,13; As2O5 — 20,94; H2O — 19,68.
Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Форми виділення: таблитчасті або пірамідальні кристали, листуваті та лускуваті аґреґати, кірки. Спайність по (001) досконала. Густина 3,2-3,3. Тв. 2-3. Колір жовтий, яблунево-зелений. Блиск скляний. Риса зеленувата. На площинах спайності перламутровий полиск. Радіоактивний.
Поширення[ред. | ред. код]
Рідкісний. Знахідки: Шварцвальд, Рейнланд-Пфальц, Саксонія (ФРН), Яхімов (Чехія), п-ів Корнуолл (Велика Британія), плато Колорадо (США).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Weisbach A. Mittheilungen an Professor H.B. Geinitz, Freiberg, den 9. Februar 1872 // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Geologie und Palaeontologie / Hrsg.: G. Leonhard, H. B. Geinitz, E. W. Benecke et al. — Stuttgart: E. Schweizerbart'sche Verlagshandlung, Verlag von Friedrich Schweizerbart, E. Schweizerbart'sche Verlagshandlung (E. Koch), E. Schweizerbart'sche Verlagshandlung (E. Nägele), 1872. — Vol. 1872. — S. 206–208. — ISSN 0372-9338
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Цейнерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Цейнерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
