Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ладичин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ладичин)

49°22′59″ пн. ш. 25°34′20″ сх. д. / 49.38305555558333282° пн. ш. 25.57233333336111158° сх. д. / 49.38305555558333282; 25.57233333336111158Координати: 49°22′59″ пн. ш. 25°34′20″ сх. д. / 49.38305555558333282° пн. ш. 25.57233333336111158° сх. д. / 49.38305555558333282; 25.57233333336111158
Тип церква
Країна  Україна
Розташування Ладичин
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1815
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ладичин). Карта розташування: Україна
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ладичин)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ладичин) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Ладичині — парафія і храм греко-католицької громади Микулинецького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Ладичин Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви[ред. | ред. код]

В лоні Української Греко-Католицької Церкви парафія, як самостійна, є з початку XIX століття. Завдяки єдності парафіян і ревності пароха Осипа Шмериковського в 1815 році збудовано храм. Освятили церкву 21 вересня 1815 року на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

У 1815—1946 роках церква також належала до УГКЦ. А від 1946 до 1991 року парафія і церква були під юрисдикцією РПЦ.

5 липня 1937 року відбулася візитація парафії єпископа Никити Будки. А в 1995 році візитацію провів єпископ Михаїл Сабрига, коли освячував розпис церкви.

У святилищі церкви знаходяться мощі святого Йосифата Кунцевича.

Діють припарафіяльні: братство Матері Божої Неустанної Помочі, Марійська і Вівтарна дружини, братство Тверезості.

На території парафії є фігури:

  • святого Петра (1886, фундатор — Андрій Штанимир),
  • святого Павла (1886, фундатор — Ілля Штанимир),
  • Матері Божої на честь братства Тверезості (при вході в церкву з лівої сторони з написом: «Молись, тверезись, працюй, учися, щади в рідних касах», 1875, відновлена в 1908),
  • святого Антонія (1886, фундатор — Андрій Янішин),
  • святого Миколая (1886, фундатор — Іван Зелінський),
  • Матері Божої (1886, відновлена у 1992, фундатор — місцева громада),
  • Матері Божої з дитятком Ісусом (1886, фундатор — Станимир Андрій),
  • Матері Божої з дитятком Ісусом (на честь берегині опіки та захисниці українського люду, села і краю України, 2008),
  • розп'яття Ісуса Христа (збудовано 6 травня 1990),
  • капличка Матері Божої (збудована у 1870—1880, фундатор — Малаховський).

До нерухомого майна парафії належить проборство.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Осип Шмериковський (1815—1854),
  • o. Іван Балтарович (1854—1900),
  • о. Михайло Світенький (1900—1936),
  • о. Мирон Кордуба (1940—1946),
  • о. Михайло Кухарський (1991—2003),
  • о. Роман Зощук (з 20 липня 2003).

Джерела[ред. | ред. код]