Церква Пресвятої Трійці (Микулинці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Пресвятої Трійці (Микулинці)


49°23′24″ пн. ш. 25°36′28″ сх. д. / 49.39005100002777482° пн. ш. 25.60790100002777692° сх. д. / 49.39005100002777482; 25.60790100002777692Координати: 49°23′24″ пн. ш. 25°36′28″ сх. д. / 49.39005100002777482° пн. ш. 25.60790100002777692° сх. д. / 49.39005100002777482; 25.60790100002777692
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Микулинці
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1889
Церква Пресвятої Трійці (Микулинці). Карта розташування: Україна
Церква Пресвятої Трійці (Микулинці)
Церква Пресвятої Трійці (Микулинці) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Церква Пресвятої Трійці в Микулинцях — чинна мурована церква у смт Микулинці Тернопільського району Тернопільської области. Пам'ятка архітектури місцевого значення[1] Парафія належить до Микулинецького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви.

Історія церкви[ред. | ред. код]

У Микулинцях є деканальна церква Пресвятої Трійці, збудована в 1882—1889 роках. Церкву розмалював маляр Степан Томасевич[2]. Іконостас та проповідницю різьбив майстер Василь Кожушко.

Перед тим була дерев'яна, яка згоріла. Жертводавцями діючої церкви були місцеві мешканці, люди з села Воля та частково допомагали мешканці села Лучка. Парафія належала УГКЦ до 1946 року, а під час радянської доби,з 1946 до 1990 року, церква та парафія належали РПЦ.

У другій половині 1950-х-1980-х роках парохом підпільної УГКЦ у смт Микулинці були отці Євген Король, Василь Станимир, Іван Збаращук, які в себе вдома чи в помешканнях греко-католицьких віруючих здійснювали богослужіння, святого Таїнства, обряди.

При парафії діють: братство Матері Божої Неустанної Помочі, спільнота «Матері в молитві», Вівтарна і Марійська дружини.

Є капличка Матері Божої біля церкви та при в'їзді в селище. Парафія має проборство, в якому живе священник о. Євген Влох.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. декан Євген Король (1910—1946),
  • о. Василь Станимир,
  • о. Іван Збаращук,
  • о. Заяць (1946—1950),
  • о. Дерлиця (1950—1959),
  • о. Степан Котик (1959—1972),
  • о. Воронюк (1980—1988),
  • о. Федір Формазюк (1988—1990),
  • о. Богдан Церулик (1990—1993),
  • о. Михайло Дацьків (1994—2010),
  • протопресвітер, парох о. Євген Влох (з 2008).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]