Конопківка
| село Конопківка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Микулинецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040290110076824 
|
| Основні дані | |
| Засноване | до 1815 |
| Населення | 688 |
| Площа | 1,633 км² |
| Густота населення | 421.31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48122 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°23′46″ пн. ш. 25°35′2″ сх. д. / 49.39611° пн. ш. 25.58389° сх. д. |
| Водойми | Нішла |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, селище Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11 |
| Карта | |
  Конопківка | |
 Конопківка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Конопкі́вка — село в Україні, у Микулинецька селищна громада|Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Село розташоване у центрі району, на березі річки Нішла.
Належало до Микулинецької селищної ради (до 2015 року). Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.
Населення — 688 осіб (2001). Поштове відділення — Конопківське.
У селі розташований відомий санаторій «Медобори».
Відоме від 17 ст. як присілок Микулинців. Попередня назва — Воля Кривицька, перейменоване за ініціативою власника маєтку в селі — Яна Конопки.[1]
Барон Ян Конопка заклав 1821 p. поблизу сірководневі лікувальні джерела, колонію німецьких осадників, 1829 p. було збудовано курортний комплекс (архітектори А. Енгліш і П. Тронікер), який складався з купального корпусу, житлового будинку на 100 кімнат, кухні, їдальні та більярдної. Довкола пансіонату був парк.
Тут лікувалися хворі з Центральної Європи. Курорт згорів у 1890 р., парк вирубали, колоністи виїхали.
Відроджений 1967 р. як Микулинецька обласна водогрязелікарня.
Конопківську воду досліджували німецький медик Г.-Г. Мосінґ, який 1831 р. опублікував результати дослідження, хіміки, доктори медицини Бішер, Бухнер, Кайзер та інші.
1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшло до нової сільської гміни Микулинці (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства)[2].
Діяли товариства «Просвіта» та інші українські товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Микулинецької селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610883, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 489 виборців, явка 55,42%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 38,89%, за «Голос» — 15,93%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 11,48%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 22,93%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 18,05%, за Олега Вітвіцького (Голос) — 13,53%[6].
- Церква святого апостола Івана Богослова (мурована), «фігура».
- Каплиця святої Олени; освячена 10 листопада 2002 року. Збудована сім'єю Ониськів в пам'ять про дружину та матір Ониськів Олену Йосипівну.
- Каплиця на території санаторію «Медобори», збудована 2009 року.
Діють загальноосвітня школа 1 ступ., клуб, бібліотека, санаторій «Медобори», 2 торговельні заклади, приватна садиба Ольги Шевчук [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Іван Франко — в 1885 році.
-
В'їзд у село -
Церква Святого Апостола Івана Богослова -
Капличка -
Клуб -
Автобусна зупинка
- ↑ Konopka Jan h. Nowina (1778—1843) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — 481—638 s. — S. 567. (пол.)
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Барська О., Івахів Г., Мельничук Б., Уніят В. Конопківка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 282. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Конопківка [Текст] / Ю. Славчук // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 396-397.
- Мельничук Б., Мельничук І. Конопківка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 160. — ISBN 966-528-199-2.
- Konopkówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 349. (пол.)