Координати: 49°24′35″ пн. ш. 25°26′28″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 25.44111° сх. д. / 49.40972; 25.44111
Очікує на перевірку

Йосипівка (Великоберезовицька селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Йосипівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський
Тер. громада Великоберезовицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040070040075674
Основні дані
Населення 498
Територія 3 км²
Густота населення 166 осіб/км²
Поштовий індекс 47735
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°24′35″ пн. ш. 25°26′28″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 25.44111° сх. д. / 49.40972; 25.44111
Середня висота
над рівнем моря
339 м
Водойми Кнур
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Великий Ходачків
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26
Карта
Йосипівка (Україна)
Йосипівка
Йосипівка
Йосипівка (Тернопільська область)
Йосипівка
Йосипівка
Мапа
Мапа

CMNS: Йосипівка у Вікісховищі

Йосипі́вка (до 1946 року — Юзефівка) — село в Україні, у Великоберезовицькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташоване на річці Кнур, в центрі району. До Йосипівки приєднано хутір Конюхи.


Населення становить 498 осіб (2001).

До 2018 року — Адміністративний центр колишньої Йосипівської сільської ради. Від 2018 року ввійшло до складу Настасівської сільської громади. Від 2020 року — у складі Великоберезовицької селищної громади.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 490 осіб[1].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,60 %
російська 0,40 %

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу Йосипівки виявлено археологічні пам'ятки доби бронзи та давньоруського часу.

Перша писемна згадка — 1626 як Юзефівка. Поселення засноване дідичем Ю. Морисон.

До 1906 року Йосипівка була присілком села Купчинці (нині Козівського району).

Під час І світової війни майже повністю зруйноване, залишилися храм, школа і три хати.

На 1 січня 1939 року в селі мешкало 850 осіб, з них було 310 українців-греко-католиків, 470 українців-латинників, 70 поляків і 10 євреїв[3]. З 2005 року в парафії свв. апп. Петра і Павла УГКЦ служить о. Іван Зозуля

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985), насипана символічна могила Борцям за волю України (відновлена 1990).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Володимир Безушко («Юрій», 1923–1944) — діяч ОУН референт пропаґанди Тернопільської округи;
  • Казимир Ярема (нар. 1946) — український краєзнавець, публіцист, громадсько-політичний діяч;
  • Роман Шугита (1994—2024) — український військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 90. — ISBN 3-447-02376-7.
  4. Останню дорогу Воїна встелили квітами. Тернопільщина втратила захисника Романа Шугиту. Погляд (укр.). 15 квітня 2024. Процитовано 16 квітня 2024.

Література

[ред. | ред. код]