Йосипівка (Великоберезовицька селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Йосипівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський
Громада Великоберезовицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040070040075674
Основні дані
Населення 498
Територія 3 км²
Густота населення 166 осіб/км²
Поштовий індекс 47735
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°24′35″ пн. ш. 25°26′28″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 25.44111° сх. д. / 49.40972; 25.44111Координати: 49°24′35″ пн. ш. 25°26′28″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 25.44111° сх. д. / 49.40972; 25.44111
Середня висота
над рівнем моря
339 м
Водойми Кнур
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Великий Ходачків
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26
Карта
Йосипівка (Україна)
Йосипівка
Йосипівка
Йосипівка (Тернопільська область)
Йосипівка
Йосипівка
Мапа
Мапа

CMNS: Йосипівка у Вікісховищі

Йосипі́вка (до 1946 року — Юзефівка) — село в Україні, у Великоберезовицькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на річці Кнур, в центрі району. До Йосипівки приєднано хутір Конюхи.


Населення становить 498 осіб (2001).

До 2018 року — Адміністративний центр колишньої Йосипівської сільської ради. Від 2018 року ввійшло до складу Настасівської сільської громади. Від 2020 року — у складі Великоберезовицької селищної громади.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 490 осіб[1].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,60 %
російська 0,40 %

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Йосипівки виявлено археологічні пам'ятки доби бронзи та давньоруського часу.

Перша писемна згадка — 1626 як Юзефівка. Поселення засноване дідичем Ю. Морисон.

До 1906 року Йосипівка була присілком села Купчинці (нині Козівського району).

Під час І світової війни майже повністю зруйноване, залишилися храм, школа і три хати.

На 1 січня 1939 року в селі мешкало 850 осіб, з них було 310 українців-греко-католиків, 470 українців-латинників, 70 поляків і 10 євреїв[3]. З 2005 року в парафії свв. апп. Петра і Павла УГКЦ служить о. Іван Зозуля

Релігія[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985), насипана символічна могила Борцям за волю України (відновлена 1990).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народилися діячі ОУН і УПА В. Безушко, Б. Ярема.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 90. — ISBN 3-447-02376-7.

Література[ред. | ред. код]

Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

https://photomozajika.blogspot.com/