Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святого Великомученика Юрія Переможця
Назва на честь: Юрій (Георгій) Змієборець

48°27′38″ пн. ш. 24°14′47″ сх. д. / 48.4605555555833334° пн. ш. 24.24638888891666610° сх. д. / 48.4605555555833334; 24.24638888891666610Координати: 48°27′38″ пн. ш. 24°14′47″ сх. д. / 48.4605555555833334° пн. ш. 24.24638888891666610° сх. д. / 48.4605555555833334; 24.24638888891666610
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України[1]
Країна  Україна
Розташування Івано-Франківська область
Бистриця
Конфесія Православна церква України
Єпархія Коломийська єпархія
Матеріал деревина
Засновано 1924
Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця). Карта розташування: Україна
Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця)
Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Святого Великомученика Юрія Переможця у Вікісховищі

Церква Святого Великомученика Юрія Переможця — дерев'яна гуцульська церква Делятинського благочиння Коломийської єпархії Православної церкви України в с. Бистриця Івано-Франківської області, пам'ятка архітектури національного значення.

Історія[ред. | ред. код]

Церкву почали будувати в 1922 році на місці попередньої та завершили в 14 жовтня 1924 року. Опікувувався будівництвом надлісничий Романа Юркевича, а будували Дмитро Косюк, Тонко Югас, Палко Васильківський та Василь Марчук (керівник будівництва). У 1942 році з карпатського кедра розпочато виготовлення іконостасу (майстер Іван Слижук за діяльність в ОУН-УПА у березні 1943 року був вбитий угорським патрулем), завершив іконостас (верхню частину) в 1943-1944 роках майстер Василь Фіздалюк. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1183)[2]. В 1970 році традиційне покриття з гонту було замінене на бляшане. Використовується громадою Православної церкви України (в 1989 році вийшла з підпорядкування УПЦ МП). В храмі з 2012 року служить о. Михайло Герилюк.[3][4]

Настоятелі церкви:[ред. | ред. код]

о. Воєвудка,

о. Ганкевич,

о. Решитилович

о. Левицький,

о. Омелян Ковальський (до 1967 р.),

о. Волянський (1967 р. був репресований),

о. Іван Мисечка (10 вересня 1967 року - 1 жовтня 1968 року),

о. Василь Мисечка (23 квітня 1969 року - 1978 р.),

о. Мирослав Яворський,

о. Ковальський,

о. Іван Одуд,

о. Киселевський,

о. Степан Волочій,

о. Юрій Пецюк (1986 - 2013),

о. Михайло Герилюк з 2013 р..[3]

Архітектура[ред. | ред. код]

Церква хрещата в плані, однобанна, побудована з смерекових брусів. До вівтаря прибудовано ризниці. Опасання розташоване на вінцях зрубів навколо церкви. Над квадратним зрубом нави розташована восьмигранна основа шатрової бані. Вершини двоскатних дахів бокових зрубів розтаровані на рівні основи восьмигранної частини нави. Церква перекрита карбованою алюмінієвою бляхою (опасання, стіни і дахи над опасанням). Стіни під опасанням оббиті фальшбрусом. Інтер'єр церкви розписаний.[4][5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-79-%D0%BF#Text
  2. ↑ П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  3. ↑ а б Храм Юрія Переможця с. Бистриця » Коломийська єпархія. kolomija.com. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  4. ↑ а б Церква Бистриця Надвірнянський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  5. ↑ Бистриця с Церква св.Георгія 1985 г. Памятники градостроительства и архитектуры. www.pslava.info. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церква_Святого_Великомученика_Юрія_Переможця_(Бистриця)&oldid=41670204