Цикорій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петрові батоги, цикорій звичайний
Cichorium pumilum.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Цикорій (Cichorium)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cichorium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cichorium

Цикорій (Cichorium) — рід трав'янистих рослин з родини складноцвітих. У культурі 2 види: цикорій кореневий або звичайний, петрові батоги (С. intybus) та цикорій салатний, ендивій (С. endivia), який вирощують як салатну рослину.

Опис[ред.ред. код]

Illustration Cichorium intybus0 clean.jpg
Цикорій звичайнийтиповий вид роду. Ботанічна ілюстрація з книги О. В. Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz», 1885

Цикорій — багаторічна, досить висока рослина (людині по пояс, а іноді й вища), з м'ясистим коренем і прикореневими довгастими листками, виїмчасто-пірчасто-надрізаними, як у кульбаби, зібраними розеткою; стеблові листки — сидячі, ланцетні. Рослина має міцний стержневий корінь, що глибоко проникає в ґрунт.

Стебло — розгалужене, голе, шорстке. Жорстке вертикальне стебло з'являється на друге літо.

Суцвіття — розкриті кошики, середньої величини, одиночні, розміщені на кінцях гілок і по 2..3 в пазухах листків. Усі квітки в кошиках язикові з голубими, рідше білими або рожевуватими пелюстками. В перший рік з'являється розетка яскравих довгастих листів з чітко визначеною головною жилкою. Квіти відкриваються послідовно вгору, хоча в похмуру погоду часто закриті. Листя можуть мати скруглені кінцівки або бути звужені.

Плід за формою невиразний п'ятигранник та має чубок з коротких лусок.

Вирощування[ред.ред. код]

Цикорій вирощують досить широко, з його коріння добувають так звану цикорну каву, яку широко застосовують у кондитерській і спирто-горілчаній промисловості.

Заготовляють коріння восени, в дні після дощів, коли ґрунт розм'якає. Якщо корінь обкопати і взяти за верхівку, він легко витягується цілий і неушкоджений, довгий, як батіг (через це рослина називається «Петровим батогом»). В сухі дні з землі вдається виривати самі тільки верхівки кореня.

У науковій медицині цикорій не застосовують.

Застосування в народній медицині[ред.ред. код]

Цикорій широко використовується у народній медицині, зокрема для поліпшення функціональної діяльності шлунка, особливо при диспепсії, та для підвищення апетиту. Заварюють цикорій, як каву. Молоді листки їстівні, в них містяться вітамін C, каротин; салати з них особливо корисні для хворих на діабет (у рослині є інулін). На пасовищах цикорій добре їдять тварини. Цикорій — чудовий медонос, дає багато нектару і пилку. Корені використовують як сурогат кави. З цією метою у культурі вирощують цикорій салатний (лат. С. endivia L.).

Відвар і настоянку з цикорію успішно вживають при розладах функціональної діяльності шлунка, при гастритах, хворобах печінки (цироз і збільшення її), при збільшенні селезінки, іпохондрії та істерії, при будь-якій ломоті й зубному болю — як заспокійливий і зміцнювальний засоби та при різних хворобах нирок і селезінки — як очисний і зміцнювальний засоби.

Препарати з цикорію особливо ефективні як зміцнювальний засіб при загальній слабкості й занепаді сил та при посиленому (хворобливому) потінні.

Як засіб, що поліпшує обмін речовин в організмі, цикорій корисний і при чиряках.

Внутрішнє вживання настойки, відвару або чаю з цієї рослини допомагає хворим на діабет, які страждають від сечовиснаження.

Зовнішньо препарати з цикорію застосовують при перевтомі (натирання спиртовою настойкою), виразках або застарілих ранах (обмивання їх відваром), екземах, опухах залоз (компреси) та при болях у животі, пов'язаних із захворюванням шлунка й кишечнику (компрес на хворе місце зі свіжого листя або відвару).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]