Цимлянське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


водосховище
Цимлянське водосховище
рос. Цимлянское водохранилище
Tsimlyansk storage pond.jpg
Цимлянське водосховище на задньому плані
47°41′58″ пн. ш. 42°36′59″ сх. д. / 47.69944° пн. ш. 42.61639° сх. д. / 47.69944; 42.61639Координати: 47°41′58″ пн. ш. 42°36′59″ сх. д. / 47.69944° пн. ш. 42.61639° сх. д. / 47.69944; 42.61639
Країна Flag of Russia.svg Росія
Розташування Калач-на-Дону
Річка Дон
Довжина 302 км км
Ширина 38 км км
Площа 2700 км² км²
Об'єм 23,85 км³
Найбільша глибина 30 м
Середня глибина 8,8 м
Вливаються Дон
Виливається Дон
Гребля Цимлянська ГЕС
Рік наповнення 1955
Цимлянське водосховище. Карта розташування: Ростовська область
Цимлянське водосховище
Цимлянське водосховище
Цимлянське водосховище (Ростовська область)
Цимлянське водосховище у Вікісховищі?

Цимля́нське водосховище (рос. Цимлянское водохранилище) — штучна водойма, водосховище, утворене греблею Цимлянської ГЕС на річці Дон у межах Ростовської і Волгоградської областей Російської Федерації.

Історія[ред. | ред. код]

Саркел до затоплення, 1951

Перед початком будівництва гідроелектростанції, науковцями були запропоновані 2 майбутніх місця для греблі — біля поселення Богучари та станиці Соленовської. Остаточний варіант побудови — Богучари. Заповнення водойми водами відбувалося у період з 1952 по 1955 роки. Під час заповнення, під воду пішла хазарська та древньоруська фортеця Саркел (Біла Вежа), збудована у 9 столітті.

Морфометрія[ред. | ред. код]

Площа водойми становить 2700 км², об'єм — 23,85 км³, з яких корисний об'єм — 11,5 км³. Водосховище має довжину 260 км, найбільшу ширину — 38 км, при цьому середня глибина становить 8,8 м. На місці гирлових ділянок основних приток Дону — річок Цимла, Чира та інших, утворилися затоки завширшки до 5 км і завдовжки 15—30 км.

У межах підпору борти водойми складені головним чином корінними та четвертинним породами, які слабко пропускають воду. Корінні відклади складаються з піщано-глинистих порід, четвертинні представлені піщано-глинистими породами алювіального та озерно-алювіального походження. У корінних породах водоносним шаром є пісок, який знаходиться під водотривкими шарами. У четвертинних відкладах водоносний горизонт піднімається в бік відоділів під певним кутом. Перетворення берегів відбувалось з обох боків, але найбільш інтенсивно цей процес проходив на правобережжі. Багато кілометрів таких берегів було розмито хвилями, руйнація проходить і сьогодні.

Значення[ред. | ред. код]

Цимлянська ГЕС

Водосховище створено як складова частина Волго-Донського водного шляху (186 км) та здійснює багаторічне регулювання стоку річки Дон. Його води використовуються для зрошування сусідніх полів степової зони. Набуло розвитку і рибальство, тут водяться такі види риб як лящ, синець, щука тощо. Створення водосховища негативно вплинуло на рибне господарство всього Азовського-Донського району, так як скоротились площі та порушився режим затоплення займищ нижче Цимлянської ГЕС. Ці займища є природними нерестовими масивами важливих промислових риб — ляща, судака та сазана. Ці риби використовують Азовське море як кормову базу, а розмножуються у займищах річки Дон. Тому існуюча гребля ГЕС утруднює міграцію риб до місць їх нересту, а також зворотнього проходження молодняку до моря. Для проходження риби на греблі був збудований рибопідйомник, але він не забезпечує у повній мірі свої функції, тому на самому водосховищі створено багато риборозвідницьких підприємств, які займаються штучним відтворенням цінних промислових видів[1].

На берегах Цимлянського водосховища стоять міста Калач-на-Дону, Цимлянськ та Волгодонськ, а також багато сільських населених пунктів. Так як водойма виступає частиною важливого судноплавного шляху, тут збудовано багато пристаней — Волгодонськ, Цимлянськ, Хорошевська, Калінінська, Новоцимлянська, Жуковська у Ростовській області, Нагаєвська, Веселий, Попов, Красноярська, Суворовська, Нижній Чир, Ричкап, Ляпічев, Колпачки, Кумовка, Донський, Калач у Волгоградській області.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]