Ціаніди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ціаніди
Пахне bitter almondd[1]
CMNS: Ціаніди у Вікісховищі
Іон цианіду, CN.
Зверху вниз:
1. Структура валентних зв'язків
2. Об'ємна модель
3. Поверхня електростатичного потенціалу
4. 'Carbon lone pair' HOMO

Ціані́ди (ціанисті метали) — солі синильної кислоти. Клас органічних сполук, які мають у своїй структурі функціональну групу C≡N, називають нітрилами. У практичному відношенні особливо важливі ціаніди лужних металів — калію, натрію, що одержуються різними способами, наприклад прожарюванням суміші коксу і поташу в атмосфері азоту. Найбільше значення має ціанід калію (ціанистий калій).

Як солі дуже слабкої кислоти, ціаніди у воді в сильному ступені зазнають гідролізу:

Тому розчини мають лужну реакцію і сильно пахнуть синильною кислотою.

Отримання

[ред. | ред. код]

Отримують ціаніди, в результаті взаємодії основ, металів, та інших солей з синильною кислотою:

Ціаніди калію і натрію мають здатність розчиняти у присутності кисню повітря срібло і золото. На цьому засновано їх застосування для вилучення вказаних металів з руд, крім того, вони використовуються в органічному синтезі, при гальванічному золоченні і срібленні, у фотографії тощо.

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. https://www.cdc.gov/chemicalemergencies/factsheets/cyanide.html