Ціаніди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
The cyanide ion, CN.
From the top:
1. Valence-bond structure
2. Space-filling model
3. Electrostatic potential surface
4. 'Carbon lone pair' HOMO

Ціані́ди (ціанисті метали) — солі синильної кислоти. У практичному відношенні особливо важливі ціаніди лужних металів — калію, натрію, що одержуються різними способами, наприклад прожарюванням суміші коксу і поташу в атмосфері азоту. Найбільше значення має ціанід калію (ціанистий калій).

Як солі дуже слабкої кислоти, ціаніди у воді в сильному ступені зазнають гідролізу:

CN- + Н2О → HCN + OH-

Тому розчини мають лужну реакцію і сильно пахнуть синильною кислотою.

Ціаніди калію і натрію володіють здатністю розчиняти у присутності кисню повітря срібло і золото. На цьому засновано їх застосування для вилучення вказаних металів з руд, крім того, вони використовуються в органічному синтезі, при гальванічному золоченні і срібленні, у фотографії тощо.

Джерела[ред.ред. код]


Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.